про закриття провадження у справі
17 липня 2025 року Київ № 320/2241/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,
за участі секретаря судового засіданні - Диренко А.В.,
позивача - не прибула,
представника відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просить суд зняти арешт з нерухомого майна, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 52492686 від 12.10.2016 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державний виконавець Шатохін О.П., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32688819 від 02.12.2016 12:35:51, вид обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: все нерухоме майно.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 (суддя ОСОБА_2 ) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 (суддя ОСОБА_2 ) відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
На підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 № 91-р/ка у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 320/2241/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею, який буде розглядати адміністративну справу № 320/2241/24 визначено Басая О.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 cправу прийнято до провадження суддею Басаєм О.В. та призначено судове засідання.
Ухвалою від 26.06.2025 замінено відповідача у справі - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602, місцезнаходження: 01001, м. Київ, провулок Музейний, буд. № 2-Д).
Сторони у судове засіданні не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України: адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частинами першою-третьою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Зі змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд зняти арешт з нерухомого майна, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 52492686 від 12.10.2016 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державний виконавець Шатохін О.П., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32688819 від 02.12.2016 12:35:51, вид обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: все нерухоме майно.
Також у поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що 01.02.2008 між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" було укладено кредитний договір № 406/120/08-11 від 01.02.2008 в іноземній валюті.
08.06.2016 рішенням Дарницького районного суду м. Києва було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 176 605,05 дол. США, що еквівалентно 3 999 921,80 грн. в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором № 406/120/08-П від 01.02.2008 та 59 998,23 грн. судового збору. На виконання вищевказаного рішення суду Дарницьким районним судом м. Києва видано виконавчий лист.
З 04.10.2016 на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Відповідач) перебувало виконавче провадження № 52492686, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості. 12.10.2016 відповідачем, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 52492686.
На звернення позивача від 03.01.2023 щодо зняття арешту з нерухомого майна, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 52492686 від 12.10.2016 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві відповідач відповіді не надав.
Не погоджуючись з постановою від 12.10.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 52492686, яка винесена при примусовому виконанні виконавчого листа № 753/22661/15, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, в межах виконання судового рішення по цивільній справі, позивач звернулась з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання виконавчих документів, незалежно від того, у порядку якої юрисдикції було прийнято рішення, що є виконавчим документом.
Отже, законом установлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органів державної виконавчої служби до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.
У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Розділ VII Цивільного процесуального кодексу України визначає судовий контроль за виконанням судових рішень, а у ст.ст. 447-453 розкриває підстави подання та порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу.
Частиною першою статті 447 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з статтею 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Ураховуючи зазначене та з огляду на те, що виконавче провадження, в межах якого накладено спірний арешт на рухоме майно позивача, вчинено з примусового виконання виконавчого листа виконавчого листа виданого Дарницьким районним судом м. Києва, в межах виконання судового рішень по цивільній справі, заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
В пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що цю справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження у справі належить закрити.
Керуючись статтями 9, 44, 47, 140, 189, 238, 239, 243, 248, 256, 287, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві) про зняття арешту.
Суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Басай О.В.