про залишення позовної заяви без руху
17 липня 2025 року м. Київ № 320/35478/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши позовну заяву ТОВ "ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО "UA.NEWS" до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ "ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО "UA.NEWS" звернулось до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач 1); Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач 2), в якому просить суд :
- визнати протиправними дії Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо проведення медичного огляду та видачі висновку про непридатність до військової служби ОСОБА_1 від 23.08.2022 року без його особистої присутності;
- зобов'язати Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 організувати повторне проходження ОСОБА_1 військово-лікарської Петровичем експертизи з обов?язковою його особистою присутністю відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу та прийняти нову постанову щодо його придатності до військової служби;
- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.08.2022 року про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 відновити військовий облік ОСОБА_1 як військовозобов?язаного та внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру військовозобов?язаних.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.
З аналізу поданої позовної заяви вбачається, що позивачем є юридична особа - ТОВ, яка оскаржує рішення територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), яке було прийняте відносно іншої (третіх) осіб, без жодного посилання на порушення чи обмеження особистих прав або законних інтересів самого позивача.
Сам по собі загальний інтерес до забезпечення законності, обороноздатності, мобілізації або функціонування правової держави не є правом чи законним інтересом у розумінні статті 5 КАС України.
Згідно з п. 9 частини 5 статті 160 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, а згідно ч. 9 статті 160 КАС - інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Вказану обставину позивач обгрунтовує необхідністю дотримання забезпечення законності, обороноздатності, мобілізації та функціонування правової держави та серед іншого посилається на висновок експерта у кримінальному провадженні № 12025100040000116 від 08.01.2025 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.358 КК України, а також долучає до позовної заяви процесуальні документи з вказаного кримінального провадження.
Проте відомостей про надання слідчим (прокурором) письмового дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування в порядку ч. 1 ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України, як і обгрунтування можливості використання в адміністративному судочинстві матеріалів кримінального провадження до його завершення без дозволу уповноважених суб'єктів, позовна заява не містить.
Згідно з законодавчим визначенням, наведеним в п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС).
На відміну від нормативно-правових актів, індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.
З цього випливає, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів цієї особи.
Також, за змістом вказаної норми індивідуальний акт має бути виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій чи в порядку надання адміністративних послуг.
Аналогічні положення застосовуються у разі оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Між тим, відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань (Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011).
Суд звертає увагу, що позивач не є учасником (суб'єктом) правовідносин, які склались у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення (висновків) та здійснених відповідачем дій відносно третьої особи ( ОСОБА_1 ), задоволення позовних вимог не зумовить виникнення (відновлення) будь-яких прав/інтересів та обов'язків для позивача, а тому такі дії та рішення не можуть бути предметом спору за такого суб'єктного складу.
Покликання представника позивача на те, що оскаржуваним наказом порушено право позивача на належним чином організовану правову державу є необгрунтованим.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - в позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, чого позивачем належним чином обгрунтовано не було.
За таких обставин, суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, оскільки відсутнє порушення прав, свобод чи інтересів позивача у розумінні статті 5 КАС України, а також не додано відповідних важливих відомостей та доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач (та допустимості цих доказів з огляду на їх походження).
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 160 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої, які вказані у мотивувальній частині ухвали.
Вказані недоліки можуть бути усунуті позивачем шляхом подання до суду:
1) уточненої позовної заяви з належним обгрунтуванням підстав для звернення до суду з даним адміністративним позовом та доданими належним чином засвідченими копіями відповідних документів, які підтверджують безпосереднє порушення прав чи інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями, бездіяльністю чи актами відповідача;
2) відомостей про надання слідчим (прокурором) письмового дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування в порядку ч. 1 ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні № 12025100040000116 від 08.01.2025 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.358 КК України, або обгрунтування можливості використання в адміністративному судочинстві матеріалів кримінального провадження до його завершення без дозволу уповноважених суб'єктів.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України,
Залишити без руху позовну заяву ТОВ "ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО "UA.NEWS" до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів від дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з належним обгрунтуванням підстав для звернення до суду з даним адміністративним позовом та доданими належним чином засвідченими копіями відповідних документів, які підтверджують безпосереднє порушення прав чи інтересів позивача оскаржуваними діями чи актами відповідача.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вісьтак М.Я.