08 липня 2025 року м. Київ № 640/15941/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - Гудима Т.Ю.
від відповідачів - Павліш О.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг»
до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з
великими платниками податків (відокремлений підрозділ Державної
податкової служби України),
Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-
рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» з позовом до Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України) Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18.07.2022 №180/3300040201;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 09.09.2022 №10760/6/99-00-06-01-02-06.
В обґрунтування позовних вимог вказується, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у звітному періоді у зв'язку із самостійно виправлених помилок, внаслідок чого товариством правомірно зменшено суму податкових зобов'язань. На переконання позивача, подання уточнюючих розрахунків були здійснені ним у відповідності до норм чинного законодавства, а тому висновки контролюючого органу про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України є передчасними, а прийняте податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/15941/22, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Пановій Г.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 справу № 640/15941/22 прийнято до провадження судді Панової Г.В., розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав, зазначаючи про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зазначає, що в ході камеральної перевірки встановлено заниження сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість в зв'язку з формуванням звітності на підставі несвоєчасно зареєстрованих в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних за спірний період. Позивачем виписано розрахунки коригування до податкових накладних, які були зареєстровані в ЄРПН поза межами п'ятнадцятиденного строку, тобто порушено порядок встановлений Податковим кодексом України. Просить у задоволенні позову відмовити.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив, в якій додатково наголошено на обґрунтованості позовних вимог.
Протокольною ухвалою від 24.01.2025 суд на місці ухвалив закрити підготовче судове засідання та призначити справу по суті заявлених позовних вимог.
У судовому засіданні 08.07.2025 представник позивача підтримав доводи позовної заяви та просив суд позов задовольнити. Представник відповідача проти позов заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведена камеральна перевірка ТОВ «Альянс Холдинг» (код ЄДРПОУ 34430873), за результатами якої складено акт перевірки від 31.05.2022 № 66/33-00-04-02-01/34430873 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності - уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, ТОВ "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ" код ЄДРПОУ 34430873 за серпень, жовтень, листопад 2021 року».
В акті перевірки податковий орган прийшов до висновку про допущені порушення платником податків вимог пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого ТОВ "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ" занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету на загальну суму 1 574 035 гривень, в тому числі за серпень 2021 року 20 510,00 грн, жовтень 2021 року 37 177,00 грн, листопад 2021 року 1 516 348,00 грн.
Не погоджуючись з викладеними в акті перевірки висновками, позивач подав заперечення від 27.06.2022, додаткові пояснення від 11.07.2022, які були залишені відповідачем без задоволення.
На підставі акта перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення: від 18.07.2022 № 180/3300040201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 967 543,75 грн., з яких за податковим зобов'язанням на суму 1 574 035,00 грн та штрафних санкцій на суму 393 508,75 грн.
Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано скаргу до контролюючого ДПС України (в порядку ст. 56 ПК України).
09.09.2022 Державною податковою службою України було прийнято рішення про результат розгляду скарги № 10760/99-00-06-01-02-06, яким було залишено скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов?язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" від 01.12.2022 №2811-XI (далі - Закон №2811-XI).
Тобто, камеральна перевірка - це перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, відповідно до пп. 75.1.1 ПК України.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов?язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов?язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Статтею 36 ПК України податковим обов?язком визнається обов?язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.
Статтею 19-1 ПК України визначені функції контролюючих органів, які зокрема здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують визначення в установлених Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов?язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Форма податкової звітності з податку на додану вартість, порядок ї заповнення та надання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість» із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 21).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов?язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Відповідно до абзацу першого п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
Між тим, положеннями статті 76 ПК України регламентовано, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Крім того, особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість визначені Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - Методичні рекомендації), що затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165.
Так, згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій встановлено, що податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:
3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;
3.1.1.2. перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.
У складі декларації з ПДВ подаються додатки. У рядках декларації зазначено код додатка, який подається у разі заповнення даних відповідних рядків. Так, додаток Д1- подається у разі заповнення рядка/рядків 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3; додаток Д2 - рядка 22; додаток Д3 - рядка 23; додаток Д4 - рядка 23.1; додаток Д5 - рядка/рядків 1, 10, 14.1, 15; додаток Д6 - рядка/рядків 3, 4, 5, службове поле 10; додаток Д7 - рядка/рядків 15, 16.4 (перевіряється заповнення рядків).
За наявності вказаних додатків обов'язковим є безпосереднє співставлення наявних у них показників з відповідними показниками податкової декларації;
3.1.1.3. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме:
рядка 21.1 - значенню рядка 20.2,
рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду).
Значення рядка 21.3 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.
За змістом пп. 3.1.2 п. 3.1 розд. ІІІ Методичних рекомендацій у разі встановлення арифметичних та/або логічних помилок такі дані враховуються при проведенні камеральних (електронних) перевірок.
Під арифметичною помилкою слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).
Під методологічною (логічною) помилкою, у свою чергу, слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).
При цьому, підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 розд. ІІІ Методичних рекомендацій передбачено, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться, зокрема зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ № 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).
Наведене положення Методичних рекомендацій кореспондується із нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України, якими закріплено, серед іншого, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Аналізуючи вказані обставини, суд звертає увагу на те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних системи електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.
Відповідно до акта перевірки, предметом камеральної перевірки позивача була: «перевірка даних, задекларованих у податковій звітності - уточнюючих розрахунках податкових зобов?язань з податку на додану вартість у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок, ТОВ «Альянс Холдинг» за серпень, жовтень, листопад 2021 року (звітний (податковий) період)».
Отже, відповідно до норм податкового законодавства у податкового органу є 30 календарних днів для проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку за днем його фактичного подання (31.01.2022), а саме з 01.02.2022.
Граничний строк права проведення камеральної перевірки зазначених уточнюючих розрахунків сплив 02.03.2022.
Суд звертає особливу увагу, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IХ, яким було доповнено Податковий кодекс нормою наступного змісту: « 69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються».
Водночас, вказані зміни набрали чинності тільки 07.03.2022, тобто вже після спливу граничного строку проведення камеральних перевірок за вказаними уточнюючими розрахунками, а, відтак, й не може розповсюджуватись на вказані відносини.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що камеральна перевірка була проведена з порушенням граничних строків що, в свою чергу, є самостійною підставою для скасування вказаних висновків, що також підтверджено й практикою Верховного Суду в постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, де було зазначено : «Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.».
Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зазначає таке.
Згідно акта перевірки встановлено, що згідно поданих уточнюючих розрахунків з ПДВ за серпень 2021 року, жовтень, листопад 2021 року ТОВ «Альянс Холдинг» у Розділі I. Податкові зобов'язання р. 7 Коригування податкових зобов'язань відображено зменшення податкових зобов'язань на підставі розрахунків коригувань зареєстрованих в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації:
Звітний період обсяг постачання сума ПДВ
серпень 2021 -10255 -20510
жовтень 2021 -186960 -37392
листопад 2021 -7581739 - 1516348
Всього - 1 574 250 грн.
Відповідно до п. 192.1 ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/ послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно із п. 192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Що позивачем і було зроблено, позивач склав розрахунок коригування на дату, коли було проведено перерахунок.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Суд зазначає, що у даній частині спірних правовідносин під час перевірки податковим органом було досліджено розрахунки коригування, складені постачальником товарів/послуг, складені на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику. Позивач, виконуючи вказані норми Податкового кодексу, зменшував свої податкові зобов'язання за звітний період, у якому виникли зміни, лише після реєстрації розрахунків коригування.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Згідно з п.89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
З огляду на вказані норми розрахунок граничних строків реєстрації має здійснюватися з урахуванням дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Проте, контролюючим органом під час проведення перевірки та під час винесення оскаржуваного рішення не враховано вказані строки для визначення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. В результаті чого, відповідачем, як під час перевірки, так і під час винесення оскаржуваного рішення, невірно визначено суть порушення та відповідальність за таке порушення.
Так, відповідно до п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу .
Застосовуючи вказані правові норми, суд робить висновок, що у випадку несвоєчасної реєстрації розрахунків в ЄРПН це може бути підставою для застосування до платника санкцій відповідно до ст. 120-1 ПК України, а не для збільшення зобов'язання, як вчинено відповідачем.
Крім того, оскільки позивачем самостійно зменшувалось податкове зобов'язання з ПДВ вже після реєстрації розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, за період, у якому фактично відбулось коригування, суд прийшов до висновку, що позивачем не порушено норми Податкового кодексу України.
Щодо позовної вимоги про визнання та скасування рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 09.09.2022 року №10760/6/99-00-06-01-02-06, суд вказує на таке.
Згідно з положеннями пункту 55.1 статті 55 ПК України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Відповідно до положень статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (тобто ДПС України), прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи.
Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Аналогічні по суті норми містить Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджений наказом Міністерства фінансів України №1124 від 09.12.2015 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 року за № 178/28308, із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 56.8 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов?язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв?язку (9 повідомленням про вручення) чи електронного зв?язку (з дотриманням вимов, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.
Скарга на спірне податкове повідомлення-рішення була отримана Державною податковою службою України 10.08.2022, що підтверджується трекінгом відправлення з сайту Укрпошти та підтверджено Державною податковою службою України у самому рішенні.
Таким чином, крайнім строком для прийняття рішення по скарзі є 30.08.2022.
Разом із тим, рішення про результати розгляду скарги було надіслано лише 14.09.2022, тобто воно прийняте пізніше строку, встановленого Податковим кодексом України.
Водночас, жодних рішень про продовження строків розгляду скарги, позивач не отримував. Матеріали справи теж таких доказів не містять і такі суду Державною податковою службою України не надані.
Разом з цим, відповідно до п. 56.9 Податкового кодексу України, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач не отримав у 20-денний строк рішення про результати розгляду скарги, скарга позивача має вважатися повністю задоволеною на його користь, а податкове повідомлення-рішення - скасованим.
3 огляду на вищесказане, оскільки рішення про результати розгляду скарги прийняте поза межами 20-денного строку, скаргу позивача слід вважати повністю задоволеною, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).
Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Отже, рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 09.09.2022 № 10760/6/99-00-06-01-02-06 прийняте без врахування положень абзацу 3 пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, а саме задоволення цих скарг на користь платника податків в силу прямої норми Закону, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
У даному випадку рішення контролюючого органу є рішенням (індивідуальним актом) суб'єкта владних повноважень, яке порушує права позивача у розумінні положень статей 4, 5, 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.02.2020 у справі № 200/9042/19-а.
Таким чином, суд вважає обгрунтованими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування ним спірних сум податкових зобов'язань, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам Податкового кодексу України і в достатній мірі підтверджені належними і допустимими засобами доказування.
Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого Кодекс адміністративного судочинства України покладає тягар доказування правомірності прийнятого рішення, тих обставин, які стали підставою для його прийняття, вказують на неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для визнання його протиправним і скасування та задоволення позовних вимог повністю.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 27 291,00 грн, що підтверджується відомостями квитанції наявної в матеріалах справи.
Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, позаяк саме ним прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18.07.2022 №180/3300040201.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 09.09.2022 № 10760/6/99-00-06-01-02-06.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (код ЄДРПОУ 34430873; місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4) судовий збір у сумі 27 291 (двадцять сім тисяч двісті дев'яносто одна грн) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44045187; місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 18 липня 2025 р.