17 липня 2025 року справа №320/59212/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д. розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса Київська область, Фастівський район, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд.10, 08500, ЄДРПОУ 22933548), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у формуванні та поданні до Головного управління Державної казначейської служби у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17 110,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією (чеком) № 1465371 від 18.09.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17 110 (сімнадцять тисяч сто десять) гривень 00 копійок, сплаченого згідно з квитанцією (чеком) № 1465371 від 18.09.2023 року.
Позов обґрунтовано тим, що позивачем придбано нерухоме майно - квартиру у місті Біла Церква, Київської області. При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу ним сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості об'єкта нерухомого майна, що становить 17110,00 грн.
Вважає, що такий збір сплачено безпідставно, оскільки житло позивачем придбавалося вперше, а відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 26.12.2024 року.
Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 10.01.2025.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 18.09.2023 року між позивачем та громадянкою Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_2 , було укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Федорякою О.С. та зареєстрований в реєстрі за №3180.
Відповідно до умов вказаного договору, позивач придбав квартиру АДРЕСА_1 за ціною 1711000,00 грн.
18 вересня 2023 року позивач сплатив 17110,00 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості об'єкта нерухомого майна на казначейський рахунок ГУ ПФУ у Київській області, що підтверджується квитанцією (чеком) від 18.09.2023 №1465371.
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про реєстрацію права власності на зазначену квартиру за позивачем.
На думку позивача, Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 25.07.2024 року підтверджує, що квартира АДРЕСА_1 придбана вперше.
29 липня 2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору у розмірі 1% від вартості квартири.
До заяви про повернення сплачених коштів при купівлі нерухомого майна долучалися копія квитанції про сплату збору, копія договору купівлі-продажу квартири, відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копія довідки Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради від 25.06.2024 року №01-16/255, копія довідки ТВБВ №10026/0877 АТ «Ощадбанк» від 26.06.2024 року №100.40/0877-05/73485/2024, копія довідки ТВБВ №10016/0146 АТ «Ощадбанк» від 01.07.2024 року №233.
Будь-яких інших документів до відповідної заяви не долучалося.
Відповідач листом від 15.08.2024 року №3212-24602/Х-02/8-1000/24 поінформував позивача, що у разі наявності у нього всіх необхідних документів, які передбачені Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій №1740, останній міг не сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості об'єкта нерухомого майна, під час оформлення відповідної угоди у нотаріуса.
Також відповідач зазначив, що позивачем не наданий повний перелік документів, який надасть можливість встановити точну інформацію щодо придбання особою житла вперше, зокрема не надано архівну складову з реєстру нерухомого майна до 01.01.2013 року, довідки з БТІ за місцями його проживання.
Тому, оскільки покупцем не надані передбачені Порядком документи нотаріусу та пенсійному органу, які б могли підтвердити факт придбання житла вперше, підстави для несплати збору під час купівлі та його повернення у зв'язку з помилковою оплатою відсутні.
За результатами розгляду наданих документів до пенсійного органу позивачем, прийнято рішення, яким відмовлено у підготовці подання на повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у зв'язку з відсутністю повного пакету документів, які підтверджують придбання (набуття) житла вперше.
Надалі позивач звернувся до суду для вирішення питання повернення сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.97, N 400/97-ВР Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 1740 від 03.11.98 (далі - Порядок N 1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку N 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
26.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 N866 Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (далі - Постанова N 866).
Відповідно до пункту 15-2 Порядку N 1740 (в редакції Постанови N 866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Пункт 15-3 Порядку N 1740, з урахуванням доповнень, внесених Постановою N 866, передбачає наступний зміст:
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З наведених вище положень Закону N 400/97-ВР та Порядку N 1740 вбачається, що з 19.08.99 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.
Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд зауважує, що від часу набрання цією нормою чинності в 1999 році до 25.09.2020 включно механізм її реалізації громадянами, що придбавають житло вперше, не функціонував.
З 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Крім того, у наведених положеннях пункту 15-2 Порядку N 1740, з урахуванням змін і доповнень, внесених Постановою N 866, деталізовано зміст поняття придбаває житло вперше, яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя. Тобто, виходячи з норм Порядку N 1740 при вирішенні питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін придбавання майна треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його приватизацію, успадкування, дарування та купівлю частки в спільному майні подружжі. Лише у разі відсутності наведених способів придбавання нерухомого майна, особа відповідно до пункту 15-2 Порядку N 1740 не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна.
Зі змісту Порядку N 1740 вбачається, що з 26.09.2020 особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку N 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом в пункту 15-2 Порядку N 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови відповідно оскаржити таке рішення до суду.
У цій справі позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористався механізмом, визначеним Порядком N 1740, та звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів.
У позовній заяві позивач зазначає, що звернувся 29.07.2024 року до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору.
До зазначеної заяви позивачем була долучена копія квитанції про сплату збору, копія договору купівлі-продажу квартири, відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копія довідки Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради від 25.06.2024 року №01-16/255, копія довідки ТВБВ №10026/0877 АТ «Ощадбанк» від 26.06.2024 року №100.40/0877-05/73485/2024, копія довідки ТВБВ №10016/0146 АТ «Ощадбанк» від 01.07.2024 року №233.
З вказаного вище переліку документів вбачається, що позивач не дотримався вимог Порядку N 1740 та не подав до нотаріуса, до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та згодом до суду повного пакету документів, що підтверджують факт придбання житла вперше відповідно до приписів пункту 15-2 Порядку N 1740.
Так, до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області позивачем не подано відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло.
Такі відомості формуються у вигляді Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта позивача (за параметрами запиту ПІБ та РНОКПП). А факт відсутності зареєстрованого за позивачем права власності на житло, набутого до запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2013 році (архівна складова частини Реєстру), підтверджується інформацією на підставі даних обліку технічної інвентаризації щодо зареєстрованого права приватної власності на житло за суб'єктом до 31.12.2012.
Відповідна архівна складова не подавалася до пенсійного органу та до суду.
Згідно з п. 4.3 договору купівлі-продажу квартири від 18.09.2023 року №3180 покупець, яким є ОСОБА_1 діє за згодою дружини ОСОБА_3 .
Проте, жодних доказів того, що у період перебування у шлюбі, ОСОБА_3 не набувала прав на нерухоме майно також не надано, зокрема не наданий витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначеної особи.
Крім того, позивачем не було подано до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду з місць проживання (після 1992 року).
Так, позивач не зазначає, де він проживав у період з народження до 28.09.2023 року, коли він зареєструвався у місті Біла Церква Київської області, та не надає відповідних довідок з місць проживання (після 1992 року), як того вимагає підпункт «в» пункту 15-2 Порядку N 1740.
Крім цього, згідно з копією довідки ТВБВ №10016/0146 АТ «Ощадбанк» від 01.07.2024 року №233 ОСОБА_1 значиться у списках громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_2 .
Тобто, у справі наявна лише заява позивача щодо не реалізації ним прав на приватизацію, успадкування, дарування та купівлю частки в спільному майні подружжі, яка не підтверджена належними та допустимими доказами.
Суд вважає недоречними твердження позивача про те, що саме пенсійні органи мають збирати стосовно позивача відомості про його життя з народження та його подружжя, аналізувати їх та доводити, що придбання житла здійснюється не вперше, оскільки позивач не обґрунтував, чим такі повноваження пенсійних органів передбачені. В той час, як Конституцією України передбачено, що державні органи мають право діяти виключно на підставі у спосіб та порядку, передбаченому законом.
При цьому, висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 03.07.2018 року у справі №819/33/17 не можуть вважатися релевантними до даних правовідносин, оскільки були зроблені до того, як відбулися зміни в законодавчому регулюванні відповідних правовідносин, зокрема, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 866.
Як вже зауважив суд, особа, яка при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу житла не скористалась передбаченим пунктом 15-2 Порядку N 1740 механізмом доведення факту, що вона придбаває житло вперше, вправі скористатися цим самим механізмом після сплати коштів в бюджет шляхом звернення до територіальному органу Пенсійного фонду України про повернення помилково сплачених коштів та надання визначених підпунктом в пункту 15-2 Порядку N 1740 документів, що підтверджують факт придбання житла вперше.
Чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. Оскільки такі вимоги не дотримані позивачем та не подані до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області усі необхідні документи, визначені пунктом 15-2 Порядку N1740, то у відповідача були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за встановлених обставин.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі N 280/9714/20, в якій вирішувалося питання: чи є позивач, який придбав квартиру, платником збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна. Верховний Суд у пункті 41 цієї постанови зазначив: Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку N 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Такий же підхід застосовується в аналогічних справах Шостим апеляційним адміністративним судом, зокрема, у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 620/4758/23.
Отже, поданий позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області пакет документів був недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення про повернення йому сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив заявнику у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області правомірно відмовило позивачу у вжитті заходів щодо повернення помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об'єкта купівлі-продажу.
Позивачем не доведено дотримання процедури, визначеної Порядком N 1740, ані на стадії укладення договору купівлі-продажу квартири, ані на стадії звернення до пенсійного органу про повернення помилково сплаченого збору.
Водночас суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутись з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо повернення сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості з дотриманням вимог пункту 15-2 Порядку N 1740.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено. Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з відмовою в позові відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 72-77, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2025.
Суддя Панченко Н.Д.