про відмову розгляді справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін
17 липня 2025 року Київ № 320/10665/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши заяву представника позивача про розгляд справи за правилами загального провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області та скасувати рішення від 03.03.2022 №267 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області на скасувати рішення від 03.03.2022 №267 про скасування посвідки на постійне проживання НОМЕР_1 від 31.01.2018, громадянину Азербайджанської Республіки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без проведення судового засідання за наявними матеріалами справи.
Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні з викликом сторін.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Розгляд вказаних клопотань за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходив з такого.
Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У силу положень пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із частинами першою-третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. (частина перша статті 260 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, крім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Спір виник у даній справі виник щодо визнання протиправними та скасувати абз. 1, 2 п. 5, абз. 1, п. 6, останнє речення абзацу 4 п. 7 мотивувальної частини рішення, абз. 5, 13, 14, 15 п. 6 резолютивної частини рішення Відповідача від 25.05.2021 №11-3 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національній службі здоров'я України на первинну медичну допомогу», який є спором незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у клопотанні зазначив, що суд розглядаючи справу у судовому засіданні надає можливість позивачу довести потребу захисту своїх прав та доведення неправомірності дій відповідача та третьої особи. З огляду на що звернувся із даним клопотанням.
Надаючи оцінку таким аргументам представника позивача, суд зауважує, що представник у поданому клопотанні не просить про витребування чи забезпечення додаткових доказів, виклик свідків, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи у судовому засіданні з викликом учасників.
При цьому, суд звертає увагу на те, що сторони не позбавлені можливості повноцінно користуватися своїми процесуальними правами (подавати суду заяви, клопотання, докази) для захисту своїх прав та інтересів та мають право висловлювати свою позицію та спростовувати доводи опонентів письмово.
За таких обставин, зважаючи на те, що цей спір виник у справі незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, оскільки дана справа є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке її вирішення, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а пояснення сторін у судовому засіданні не є доказами у справі, тому відсутні підстави для розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження із викликом сторін, у зв'язку із чим клопотання належить залишити без задоволення.
Керуючись статтями 12, 166, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у загальному позовному провадженні із викликом сторін - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Я.В. Горобцова