Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 липня 2025 року Справа№200/2945/25
Донецький окружний адміністративний суду у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 09.05.2025 відкрито провадження із визначенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
30.05.2025 від представника позивача на адресу суду надійшла уточнена позовна заява, в якій викладено наступні позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області від 17.04.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2025 про перерахунок/переведення на інший вид пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
періодів його роботи відповідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 25.12.2000 по 14.03.2001 учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземного - 2 місяці 19 днів; з 27.06.2012 по 30.06.2012 (4 дні), з 29.07.2012 по 31.07.2012 (3 дні), з 30.09.2012 по 30.09.2012 (1 день), з 23.01.2013 по 31.01.2013 (9 днів), з 25.02.2013 по 28.02.2013 (4 дні), з 30.03.2013 по 31.03.2013 (2 дні), з 30.06.2013 по 30.06.2013 (1 день), з 28.02.2014 по 28.02.2014 (1 день), з 26.03.2014 по 31.03.2014 (6 днів) гірника з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;
додаткових 2 роки 3 місяці відповідно до роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 (враховуючи періоди роботи за провідними професіями (за кодом спецстажу ЗП3014А2) з 17.12.2007 по 20.02.2008 - 2 місяці 4 дні; з 16.04.2014 по 30.11.2017 - 3 роки 7 місяців 23 дні; з 15.01.2018 по 24.02.2018 - 1 місяць 9 днів; з 27.02.2018 по 26.02.2024 - 6 років, з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 20.01.1992 № 8 (кожний повний рік робіт за провідними професіями зарахувати як за 1 рік 3 місяці);
період перебування на інвалідності з 25.11.2024 по 08.04.2025 - 4 місяці 15 днів;
- перевести позивача з 08.04.2025 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно приписів ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що уточнений адміністративний позов підлягає прийняттю до провадження.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач є отримувачем пенсії по інвалідності. 08.04.2025 звернувся до органів пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії/перехід на інший вид пенсії, при цьому рішенням відповідача було відмовлено у такому переведенні, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу час перебування на інвалідності у зв'язку хронічним професійним захворюванням на виробництві та певних періодів роботи. Також, на думку позивача, відповідач мав здійснити розрахунок стажу позивача з застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.
29.05.2025 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 08.04.2025 Позивач звернувся із заявою через веб портал Пенсійного фонду України про перехід на інший вид пенсії. 17.04.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 9674/03-16 про відмову позивачу в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 08.04.2025.
Зазначив, що для підтвердження наявності у особи пільгового стажу до органів Пенсійного фонду України необхідно надати трудову книжку, в якій наявні записи, внесені на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і мають відповідати найменуванню Списків, або довідку за формою, встановленою додатком № 5 Порядку № 637 та документи по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці або рішення комісії.
Згідно записам трудової книжки та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу (відомості по спеціальному стажу) до пільгового стажу, що визначає право на пенсію за віком на пільгових умовах зараховано періоди роботи, а саме: період роботи на шахті “Родинська» ВО “Красноармійськвугілля» з 14.03.2001 по 20.04.2001; період роботи ДХК “Краснолиманська», ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська» з 7.05.2001 по26.06.2012, з 01.07.2012 по 28.07.2012, з 01.08.2012 по 29.09.2012, з 01.10.2012 по 22.01.2013, з 01.02.2013 по 24.02.2013, з 01.03.2013 по 29.03.2013, з 01.04.2013 по 29.06.2013, з 01.07.2013 по 27.02.2014, з 01.03.2014 по 25.03.2014; з 04.12.2017 по 24.02.2018; в/п “Шахта “Родинська» ДП “Мирноградвугілля» з 07.04.2014 по 15.04.2014, з 16.04.2014 по 30.11.2017; ТОВ “Краснолиманське» з 27.02.2018 по 26.02.2024.
До пільгового стажу не зараховується періоди навчання з 25.12.2000 по 13.03.2001 (відсутня інформація про одержання тарифної ставки, за якою провадилась оплата праці за період навчання або про підземні спуски у шахту) та згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу (відсутні відомості про пільговий стаж) з 27.06.2012 по 30.06.2012, з 29.07.2012 по 31.07.2012, з 30.09.2012 по 30.09.2012, з 23.01.2023 по 31.01.2013, з 25.02.2013 по 28.02.2013, з 30.03.2013 по 31.03.2013, з 30.06.2013 по 30.06.2013, з 28.02.2014 по 28.02.2014, з 26.03.2014 по 31.03.2014.
Враховуючи вищевикладене, страховий стаж позивача становить 23 роки 1 місяць 21 день. Пільговий стаж позивача, який дає право на призначення пільгової пенсії за віком згідно частини 3 статті 114 Закону № 1058 складає 22 роки 9 місяців 16 днів.
Відтак, на думку відповідача, за наслідками розгляду заяви позивача від 08.04.2025 та доданих до неї документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області правомірно прийнято рішення від 17.04.2025 № 9674/03-16 про відмову позивачу в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 08.04.2025, у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного спеціального стажу, який дає право на призначення пільгової пенсії за віком.
Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
У поданій до суду відповіді на відзив зазначено, що відповідач не спростовує, що у спірні періоди позивач працював на посаді гірника по ремонту гірничих виробок підземним, тобто відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача спірні періоди. Також зазначає, що період роботи позивача з 25.12.2000 по 13.03.2001 учнем гірника по ремонту гірничих виробок підземним, підтверджено записом № 1 у трудовій книжці та додатково підтверджується Реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 станом на 20.12.2024 рік, у реєстрі наявні відомості по спеціальному стажу позивача за кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013А1, зокрема з 01.01.2001. Просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від ...07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про залучення в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.11.2024.
08.04.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою через веб портал Пенсійного фонду України про перехід на інший вид пенсії.
17.04.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 9674/03-16 про відмову позивачу в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 08.04.2025, оскільки встановлено, що у заявника відсутній необхідний спеціальний стаж, який дає право на призначення пільгової пенсії за віком.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Абзацами 1-2 ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Частиною 1 ст. 114 Закону №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною 3 ст. 114 Закону №1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий, склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону №1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
За приписами п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. №637.
За п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Комплексний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками №№ 1 та 2, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Цей висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 20.01.2021 у справі №311/2865/13-а.
В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 містяться наступні записи:
- 25.12.2000 прийнятий учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземного (запис № 1);
- 14.03.2001 переведений гірником з ремонту гірничих виробок підземним 4 розряду (запис № 2);
- 20.04.2001 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (запис № 3);
- 07.05.2001 прийнятий гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті (запис № 4);
- 17.12.2007 переведений учнем гірника очисного вибою підземним з повним робочим днем у шахті на період практики по 20.02.2008 (запис № 5);
- 18.12.2008 переведений учнем гірника підземним з повним підземним днем у шахті (запис № 6);
- 28.01.2009 переведений гірником з ремонту гірничих виробок підземним 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті (запис № 7);
- 03.02.2011 переведений учнем гірника підземним з повним підземним робочим днем у шахті (запис № 8);
- 21.03.2011 переведений гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним підземним робочим днем у шахті (запис № 9);
- 31.03.2014 звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (запис № 10);
- з 07.04.2014 по 15.04.2014 заняття в навчальному пункті (запис № 11);
- 16.04.2014 прийнятий гірником очисного вибою 5 (п'ятого) розряду з повним робочим днем у шахті підземним (запис № 12);
- 30.11.2017 звільнений за ст. 36 п 1 КЗпП України за згодою сторін (запис № 13);
- 04.12.2017 прийнятий гірником з ремонту гірничих виробок підземним 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті (запис № 14);
- 15.01.2018 переведений гірником очисного вибою підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем у шахті (запис № 15);
- 24.02.2018 звільнений за переведенням на ТОВ «Краснолиманське» за ст. 36 п. 5 КЗпП України (запис № 16);
- 27.02.2018 прийнятий за переведенням гірником очисного вибою підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем у шахті (запис № 25);
- 20.10.2022 переведений гірником очисного вибою підземним 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті (запис № 26);
- 01.12.2022 переведений гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем у шахті (запис № 27);
- 26.02.2024 звільнений у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я п. 2 ст. 40 КЗпП України (запис № 28).
Постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яким, зокрема, передбачено - розділ 1, підрозділ I, пункт «а», позиція 1010100а, - всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Також постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яким, зокрема, передбачено розділ І, підрозділ 1, пункт «а», позиція 1.1а, - усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до якого, зокрема, віднесено усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівників і спеціалістів підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю) (розділ І); електрослюсарів підземних (розділ ІІ).
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки форми ОК-5 сформованої по позивачу, судом встановлено, що періоди роботи з 25.12.2000 по 13.03.2001; з 27.06.2012 по 30.06.2012; з 29.07.2012 по 31.07.2012; з 30.09.2012 по 30.09.2012; з 23.01.2013 по 31.01.2013; з 25.02.2013 по 28.02.2013; з 30.03.2013 по 31.03.2013; з 30.06.2013 по 30.06.2013; з 28.02.2014 по 28.02.2014; з 26.03.2014 по 31.03.2014, обліковувалися за кодом підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1.
За довідниками кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановами правління Пенсійного фонду України 05.11.2009 №26-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за №1136/17152, 08.10.2010 №22-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1014/18309:
- код підстави «ЗПЗ013А1» з 05.11.1991 проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Зі змісту розрахунку стажу (Форма РС-право) суд встановив, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в) ОСОБА_1 періоди: з 25.12.2000 по 13.03.2001; з 27.06.2012 по 30.06.2012; з 29.07.2012 по 31.07.2012; з 30.09.2012 по 30.09.2012; з 23.01.2013 по 31.01.2013; з 25.02.2013 по 28.02.2013; з 30.03.2013 по 31.03.2013; з 30.06.2013 по 30.06.2013; з 28.02.2014 по 28.02.2014; з 26.03.2014 по 31.03.2014.
Підстав такого незарахування відповідачем у спірному рішенні не зазначено. Відповідних пояснень не містить і відзив на позовну заяву.
Як зазначено вище, у трудовій книжці позивача належним чином відображені всі періоди пільгової роботи позивача, тому вони мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.
Також суд вказує, що ч.1 і ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Доказів того, що відповідач скористався даним правом суду не надано.
Суд враховує, що трудова книжка позивача містить достатні дані для зарахування періодів роботи з 25.12.2000 по 13.03.2001 в якості учня гірника з ремонту гірничих виробок підземного; з 27.06.2012 по 30.06.2012, з 29.07.2012 по 31.07.2012, з 30.09.2012 по 30.09.2012, з 23.01.2013 по 31.01.2013, з 25.02.2013 по 28.02.2013, з 30.03.2013 по 31.03.2013, з 30.06.2013 по 30.06.2013, з 28.02.2014 по 28.02.2014, з 26.03.2014 по 31.03.2014 в якості гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги в частині зарахування 14.03.2001 до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» задоволенню не підлягають, оскільки, згідно з розрахунку стажу (Форма РС-право) період з 14.03.2001 по 20.04.2001 зарахований до спеціального трудового стажу позивача.
Враховуючи, що відповідачем ще не зараховано спірні періоди роботи позивача до його пільгового стажу відповідно до висновків суду по даній справі, таким чином суд дійшов висновку, що в даному випадку позовна вимога про зобов'язання відповідача перевести позивача з 08.04.2025 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно приписів ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є передчасною та такою, що задоволенню не підлягає.
Щодо застосування до спірних правовідносин роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 суд враховує наступне.
Згідно із пунктом 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06.12.1991 № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
На виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06.12.1991 № 1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення"».
Оцінку можливості застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 надано Верховним Судом у постанові від 18.11.2024 у справі №200/1009/24, в якій Верховний Суд зауважив наступне.
Згідно із пунктом 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 06.12.1991 №1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
На виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 №1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 №8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
У листі від 02.10.2018 №19997/0/2-18, адресованому Пенсійному фонду України, Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12.09.2018 №1209-27 до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз'яснення №8.
Верховний Суд дійшов висновку, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням №8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
Зрештою, у вказаній справі Верховний Суд дійшов висновку, що, з огляду на вказане, двом повним рокам роботи позивача за професією, яка відноситься до Списку №1, відповідає 1 рік 06 місяців років стажу підземної роботи та роботи в металургії.
При цьому, колегія суддів зауважила, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»», так як цей документ за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер ґрунтується на неправильному розумінні висновків Верховного Суду.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене, з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно із пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Враховуючи, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо проведення обрахунку пільгового стажу позивача, тому з метою ефективного захисту, враховуючи межи заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне порушені права позивача відновити шляхом: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області від 17.04.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2025 про перерахунок/переведення на інший вид пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періодів його роботи відповідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 25.12.2000 по 13.03.2001 учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземного; з 27.06.2012 по 30.06.2012, з 29.07.2012 по 31.07.2012, з 30.09.2012 по 30.09.2012, з 23.01.2013 по 31.01.2013, з 25.02.2013 по 28.02.2013, з 30.03.2013 по 31.03.2013, з 30.06.2013 по 30.06.2013, з 28.02.2014 по 28.02.2014, з 26.03.2014 по 31.03.2014 гірника з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті, із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та періоду перебування на інвалідності з 25.11.2024 по 08.04.2025.
У задоволенні решти позовних вимог позивачу слід відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, заявлений позивачем підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн., тому, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягають судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до частини задоволених позовних вимог у розмірі 645,97 грн.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області від 17.04.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2025 про перерахунок/переведення на інший вид пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періодів його роботи відповідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 25.12.2000 по 13.03.2001 учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземного; з 27.06.2012 по 30.06.2012, з 29.07.2012 по 31.07.2012, з 30.09.2012 по 30.09.2012, з 23.01.2013 по 31.01.2013, з 25.02.2013 по 28.02.2013, з 30.03.2013 по 31.03.2013, з 30.06.2013 по 30.06.2013, з 28.02.2014 по 28.02.2014, з 26.03.2014 по 31.03.2014 гірника з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті, із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та періоду перебування на інвалідності з 25.11.2024 по 08.04.2025.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 645 (шістсот сорок п'ять) гривень 97 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційногоадміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Зеленов