Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 липня 2025 року Справа№640/19219/21
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м.Києві (місцезнаходження: Україна, 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.33/19, код ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ-Про" (місцезнаходження: Україна, 04047, м.Київ, вул.Новозабарська, буд.2/6, код ЄДРПОУ 40274333) про
застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ "БІ-Про", а саме: НОМЕР_1 , МФО 305299, назва банку АТ КБ "Приват Банк"; НОМЕР_2 , МФО 305299, назва банку АТ КБ "Приват Банк"; НОМЕР_3 , МФО 320649, назва банку Ф "РО3РАХ. ЦЕНТР" АТ КБ "ПРИВАТБАНК" КИЇВ, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до п.п.94.6.1 п.94.6 ст.94 ПК України керівник контролюючого органу за наявності однією із обставин, визначених в пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податку, яка надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву в якому вказали, що на час вирішення даного судового спору відсутні підстави для проведення документальної позапланової перевірки відповідача на підставі наказу ГУ ДПС в м.Києві №3490-п від 26.04.2021, позаяк, враховуючи визначену таким наказом дату початку перевірки та термін її проведення, термін дії такого наказу завершився.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, яка буде розглядатись суддею Донцем В.А.№ вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними в матеріалах судової справами доказами після спливу строків для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
Справа №640/19219/21 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року, справу №640/19219/21 передано на розгляд судді Аканова О.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року прийнято до провадження справу №640/283/21; розгляд справи розпочати спочатку і здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 07 травня 2025 року в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ-Про" про зупинення провадження по справі №640/19219/21 відмовлено.
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 № 4024-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 січня 2025 № 4220-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 квітня 2025 № 4356-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач, Головне управління ДПС у м.Києві місцезнаходження: Україна, 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.33/19, код ЄДРПОУ 44116011 є суб'єктом владних повноважень.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ-Про" місцезнаходження: Україна, 04047, м.Київ, вул.Новозабарська, буд.2/6, код ЄДРПОУ 40274333 є юридичною особою.
Наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 26.04.2022 №3490-п, на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-ІV із змінами і доповненнями, з урахуванням вимог абзацу 5 постанови Кабінету міністрів України від 03 лютого 2021 №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" у зв'язку з наданням пояснень та їх документальних підтверджень не в повному обсязі на підставі запитів ГУ ДПС у м. Києві від 18.12.2019 №66709/10/26-15-05-04-05, від 23.01.2020 №1140610/26-15-05-04-05, від 18.03.2020 №50705/10/26-15-05-04-05 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "БІ-ПРО" (код 40274333, місцезнаходження: 04047, м.Київ, вул.Новозабарська, буд.2/6) з 26.04.2021 по дату завершення перевірки тривалістю 5 робочих днів. з метою дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "БІ-ПРО" (код 40274333) при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "ВОЛЬТА ГРУП" (код 42928721) за серпень 2019, ТОВ "МАРГУС ГРУП" (код 43134710) за вересень , жовтень, листопад 2019, ТОВ "ДОГІСТ АКСЕЛЬ" (код 43108041) за листопад 2019, ТОВ "ЕЛЬБА-ФАН" (код 43159693) за грудень 2019, ТОВ "ТРАСТ РЕТЕЙЛ" (код 43152279) за грудень 2019, показників декларацій з податку на додану вартість.
26.04.2021 Головним управлінням ДПС у м. Києві надано направлення на перевірку №7717/26-15-07-04-05.
Рішенням позивача №44708 від 28.04.2021 застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ-ПРО", що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: 04074, м.Київ, вул.Новозабарська, буд.2/6.
Рішення направлено відповідачу 28.04.2021 згідно фіскального чеку АТ "Укрпошта".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі № 640/11974/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ПРО» - залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року про закриття провадження - залишити без змін.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.
Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.
Відтак, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України .
Згідно з пунктом 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі (пп.94.2.1); фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон (пп.94.2.2); платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп.94.2.3); відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством (пп.94.2.4); відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам (пп.94.2.5); платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі (пп.94.2.6); платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу (пп.94.2.7); платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) (пп.94.2.8); нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки (пп.94.2.9).
Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Водночас, ПК України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.
Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Своєю чергою, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання.
Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: 1) адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; 2) арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.
Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.04.2020 у справі №802/2067/15-а (№К/9901/9294/18), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Пунктом 1 Розділу VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за №948/30816, передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду.
Судом встановлено, що у підставою для звернення контролюючого органу з позовом про застосування арешту коштів платника податків слугував факт недопуску до проведення фактичної перевірки.
З урахуванням наведеного вище, суд відхиляє доводи представника відповідача у відзиві про те, що для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку платника податків, з підстав недопуску перевіряючи до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства, для накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках платника податків, відкритих у банківських установах.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до пп.94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Тобто, в даному випадку адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, може бути застосований судом з метою спонукати платника податків до проведення фактичної перевірки та допуску посадових осіб контролюючого органу для проведення фактичної перевірки, за наявності законних підстав для її проведення.
Згідно з п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
В спірній ситуації платник податків не допустив перевіряючи до проведення перевірки на підставі наказу від 26.04.2021 №3490-п.
Разом з тим, за змістом вищевказаного наказу, документальна позапланова виїзна перевірка підлягала проведенню з 26 квітня 2021 тривалістю 5 робочих днів.
Отже, суд зазначає, що на час вирішення даного судового спору відсутні підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача на підставі наказу від 26.04.2021 №3490-п, позаяк, враховуючи визначену таким наказом дату початку перевірки та термін її проведення, термін дії такого наказу завершився.
Таким чином, на даний час відсутні підстави для накладення арешту на кошти платника податків з підстав, наведених позивачем у позовній заяві.
Також суд враховує, що відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Позивачем не надано до суду відомості про судове рішення, яким підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків (відповідача).
У постанові Верховного Суду від 27.03.2018 в справі №813/2316/17 зазначено, що арешт коштів на рахунках платника податків є спеціальною складовою загального арешту майна, який відрізняється виключною процедурою його застосування, та є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого відповідно до положень пунктів 94.2, 94.5 статті 94 Податкового кодексу України. Не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку унеможливлює право податкового органу на звернення до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках відповідача.
З урахуванням наведеного вище, оцінюючи встановлені судом обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та безпідставним, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у м.Києві (місцезнаходження: Україна, 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.33/19, код ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ-Про" (місцезнаходження: Україна, 04047, м.Київ, вул.Новозабарська, буд.2/6, код ЄДРПОУ 40274333) про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ "БІ-Про", а саме: НОМЕР_1 , МФО 305299, назва банку АТ КБ "Приват Банк"; НОМЕР_2 , МФО 305299, назва банку АТ КБ "Приват Банк"; НОМЕР_3 , МФО 320649, назва банку Ф "РО3РАХ. ЦЕНТР" АТ КБ "ПРИВАТБАНК" КИЇВ - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.О. Аканов