Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 липня 2025 року Справа№200/2991/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: Україна, 10003, Житомирська область, м.Житомир, вул.Ольжича, буд.7, ЄДРПОУ 13559341) про
визнання неправомірними та скасування рішення від 16.04.2025 про відмову в призначенні пенсії за заявою від 07.04.2025 року;
зобов'язання повторно розглянути заяву від 07.04.2025, призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 07.04.2025 врахувавши період навчання 01.09.2000-29.06.2004, період проходження військової служби 03.11.2004-14.11.2005, а також періоди роботи 14.10.2004-27.10.2004, 17.11.2005-31.12.2005, 08.09.2014 по 21.09.2014, 08.12.2014 по 23.12.2014, 01.07.2024 по 23.09.2024, а також період з 04.04.2006 по 05.11.2008 зарахувати саме за провідною професією до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 8 Закону України № 345 «Про підвищення престижності шахтарської праці», із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", -
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позову зазначено, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
16.04.2025 відповідачем було винесено рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, пенсію не призначено з підстав недостатності пільгового стажу.
Відповідачем не враховано період навчання в з 01.09.2000 по 29.06.2004, період служби в армії з 03.11.2004 по 14.11.2005, а саме за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що позивач вважає протиправним, в зв'язку з чим звернувся до суду з позовом.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову.
Позивач вважає, що оскільки пільговий стаж позивача підтверджено за Списку № 1, то дія Закону № 345-VI на позивача не поширюється.
Вказали, що періоди навчання в Донецькому гірничому технікумі ім.Є.Т.Абакумова з 24.04.2004 по 29.06.2004 за кваліфікацією гірничий технік-електромеханік не можливо зарахувати до страхового стажу, оскільки відсутня сплата єдиного соціального внеску, а до пільгового стажу не зараховано періоди з 01.09.2000 по 30.06.2001, з 16.08.2001 по 28.12.2003, з 24.04.2004 по 29.06.2004, оскільки начальний заклад не відноситься до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а отже зарахування періодів навчання до пільгового стажу особи суперечить чинному законодавству, до страхового стажу та пільгового стажу не зараховано період проходження військової служби з 01.01.2005 по 30.04.2005 та з 15.06.2005 по 14.11.2005, оскільки відсутня сплата страхових внесків страхувальниками за зазначені категорії осіб.
Просили відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 01 травня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 № 4024-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 січня 2025 № 4220-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 .
07 квітня 2025 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.04.2025 року №056650011228 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком позивачу відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та недосягненням пенсійного віку.
Вказано, що документального підтвердження повної зайнятості (роботи на умовах повного робочого дня) за відповідними професіями заявником не надано, відсутня уточнююча довідка з підприємства про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до Порядку № 637.
Відповідно до вказаного рішення, стаж позивача становить 23 років 02 місяців 27 днів, страховий стаж з урахуванням стажу в пільговому обчисленні за списком №1 становить 42 роки 02 місяці 27 днів, пільговий стаж роботи становить 19 років 07 місяців 01 день.
Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 позивач:
08.06.2000 прийнятий на роботу учнем гірничого робітника поверхні на ДП "Краснолиманська" (наказ №646/о від 08.06.2000);
18.08.2000 звільнений за закінченням трудового договору (наказ №1004к від 22.08.2000);
02.07.2001 прийнятий учнем гірничого робітника поверхні на ДП "Краснолиманська" (наказ №724/к від 02.07.2001);
15.08.2001 звільнений за закінченням трудового договору (наказ №970/к від 15.08.2001);
12.07.2002 прийнятий учнем гірничого робітника поверхні на ДП "Краснолиманська" (наказ №851/к від 08.06.12.07.2002);
15.08.2002 звільнений за закінченням трудового договору (наказ №1034/к від 15.08.2002);
19.07.2003 прийнятий учнем електрослюсаря на ДП "Краснолиманська" (наказ №488к від 19.05.03);
27.06.2003 звільнений за закінченням трудового договору (наказ №670к від 27.06.2003);
29.12.2003 прийнятий учнем електрослюсаря на ДП "Краснолиманська" (наказ №1548к від 29.12.03);
23.04.2004 звільнений за закінчення виробничої практики (наказ №768к від 23.04.2004);
01.09.2000 - 29.06.2004 навчання в Донецькому гірничому технікумі (диплом НОМЕР_4 );15.10.2004 переведений електрослюсарем підземним на ДП "Краснолиманська" (наказ №1396 від 16.08.2004);
27.10.2004 звільнений за призовом в армію (наказ №1458/к від 28.10.2004);
03.11.2004 - 14.11.2005 проходив службу в Збройних Силах України (військовий квиток НОМЕР_5 );
17.11.2005 прийнятий електрослюсарем підземним на ДП "Краснолиманська" (наказ №2012 від 17.11.2005);
04.04.2006 переведений учнем гірничоробочого очисного забою з повним робочим днем в шахті (наказ №504к від 04.04.2006);
05.11.2008 переведений електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (наказ №1864 від 05.11.08);
07.09.2014 звільнений за переводом до ТОВ "Краснолиманське" (наказ №3931/к від 01.09.2014);
09.09.2014 прийнятий електрослюсарем підземним на ТОВ "Краснолиманське" (наказ №169к від 09.09.2014);
07.12.2014 звільнений за згодою сторін (наказ №175 від 02.02.2014);
08.12.2014 прийнятий електрослюсарем підземним (наказ №5154-к від 08.12.2014);
23.02.2018 звільнений за переводом на ТОВ "Краснолиманське" (наказ №655к від 23.02.2014);
26.02.2018 прийнятий електрослюсарем підземним на ТОВ "Краснолиманське" (наказ №452к від 26.02.2018);
28.01.2021 звільнений за власним бажанням (наказ №28 від 28.01.2021);
02.02.2021 прийнятий електрослюсарем підземним на ДП "Краснолиманське" (наказ №217 від 02.02.2021);
26.04.2021 звільнений за власним бажанням (наказ №891 від 26.04.2021);
05.05.2021 прийнятий механіком дільниці підземним (наказ №126к від 05.05.2021);
23.09.2024 звільнений за власним бажанням (наказ №321к від 23.09.2024);
28.10.2024 прийнятий електрослюсарем підземним на ДП "Павлоградвугілля" (наказ №217к від 25.10.2024).
Згідно диплому НОМЕР_4 позивач закінчив у 2004 Донецький гірничий технікум і здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка. Згідно додатку до диплому про вищу освіту дата вступу позивача до Донецького гірничого технікуму 01 вересня 2000, дата випуску 29 червня 2004 року.
Військовим квитком НОМЕР_5 підтверджено проходження позивачем служби в Збройних Силах України з 03 листопада 2004 по 14 листопада 2005 року.
Відповідно до форми РС-право позивачу періоди з 01.09.2000 по 30.06.2001 зараховано як "Навчання у вищих/ середн.НЗ", з 03.11.2004 по 31.12.2004 як "Військова служба строкова"; періоди з 03.11.2004 по 14.11.2005, з 14.10.2004 по 27.10.2004, з 17.11.2005 по 31.12.2005, з 04.04.2006 по 05.11.2008, з 08.09.2014 по 21.09.2014, з 08.12.2014 по 23.12.2014, з 01.07.2024 по 23.09.2024 не зараховано до стажу позивача.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за позивача сплачено суми заробітку для нарахування пенсії за звітні роки: 2000 (червень, липень) - 2001 (червень, липень) - ДЕРЖАВНА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАСНОЛИМАНСЬКА" (код ЄДРПОУ 00175188), 2002 (червень, липень), 2003 (травень, червень), 2004 (січень-квітень, серпень-жовтень), 2005 (листопад, грудень), 2006 - 2017, 2018 (січень-лютий), 2021 (лютий-квітень) ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ "КРАСНОЛИМАНСЬКА" (код ЄДРПОУ 31599557), 2022 - 2024 (січень-червень, жовтень-грудень) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519).
До позову відповідачем додано: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.04.2025 №237; накази про результати атестації робочих місць від 28.01.2022 №580тр, 04.03.2025 №2090тр.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) та Законом України “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788).
Як вже зазначалось раніше, позивачу відмовлено у призначенні пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на підземних роботах.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Щодо незарахування періодів роботи позивача до пільгового стажу в зв'язку з відсутністю документального підтвердження повної зайнятості (роботи на умовах повного робочого дня) за відповідними професіями заявником не надано, відсутня уточнююча довідка з підприємства про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до Порядку № 637, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Згідно зі ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).
Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обовязків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об"єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Суд зазначає, що відповідач не в повному обсязі використав свої права надані йому Законом та Порядком при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення позивачу.
Щодо необхідності надання уточнюючих довідок з підприємства, суд зазначає наступне.
Відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконування роботи за наявності чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів не спростовує наявність у працівника стажу роботи, що дає право виходу на пенсію.
Тобто, уточнюючі довідки для підтвердження трудового стажу необхідно надавити лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Трудовою книжкою позивача підтверджується, що позивач в період з 14.10.2004 по 27.10.2004, з 17.11.2005 по 23.09.2024 працював підземним електрослюсарем та у період з 04.04.2006 по 04.11.2008 працював учнем гірничного.
Щодо зарахування до пільгового стажу роботи періоду з 03.11.2004 по 14.11.2005 служби в Збройних Силах України, суд зазначає наступне.
Умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, є, зокрема, факт роботи особи на момент призову за професією чи обіймання посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією чи займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону № 1788-XII або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом № 1058-IV.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону Закон №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час проходження строкової військової служби, який зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З матеріалів справи вбачається, що військовій службі передувало влаштування на роботу учнем гірничого робітника підземним на ДП "Краснолиманська".
Суд зазначає, період проходження військової служби саме з 03.11.2004 по 14.11.2005 підтверджується військовим квитком, а тому, оскільки суд дійшов висновку про підтвердження роботи за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд вважає, що як наслідок наявні підстави для зарахування строкової військової служби з 03.11.2004 по 14.11.2005 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання в Донецькому гірничому технікумі з 01.09.2000 по 29.06.2004, суд зазначає наступне.
Відповідно до диплому молодшого спеціаліста НОМЕР_4 та додатку до диплому про вищу освіту позивач закінчив у 2004 Донецький гірничий технікум і здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка, дата вступу позивача до Донецького гірничого технікуму 01 вересня 2000, дата випуску 29 червня 2004 року.
Крім того, трудова книжка позивача містить відомості проходження практики позивачем учнем гірничого робітника, учнем електрослюсаря з 08.06.2000 по 18.08.2000, з 02.07.2001 по 15.08.2001, з 12.07.2002 по 15.08.2002, з 19.07.2003 по 27.06.2003, з 29.12.2003 по 23.04.2004 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року №1060-XII, в редакції, яка була чинна на момент навчання позивача у Донецькому гірничому технікумі, вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
Частиною другою цієї статті визначено, що відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації: перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти; другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти; третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) - інститут, консерваторія, академія, університет.
Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі заклади освіти першого рівня акредитації; бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі заклади освіти другого рівня акредитації; спеціаліст, магістр - забезпечують вищі заклади освіти третього і четвертого рівнів акредитації (ч. 3 ст. 43 Закону № 1060-XII).
Дана правова позиція викладена в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі №200/5694/24.
Періоди з 02.07.2001 по 15.08.2001 Список №1, 29.12.2003 по 31.12.2003 Список №1, 01.01.2004 по 23.04.2004 Список №1 зараховано, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Враховуючи наведене, період навчання позивача з 01.09.2000 по 30.06.2001, з 16.08.2001 по 28.12.2003, з 24.04.2004 по 29.06.2004 протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31 березня 1994 року.
Щодо вимоги позивача про призначення та виплату пенсії, суд зазначає.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищевказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться виключно до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
Стосовно позовних вимог в частині застосування ст. 8 Закону України № 345 «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає, що такі вимоги є передчасними, оскільки відповідачем не здійснено повторного розгляду заяви позивача.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання повторно розглянути заяву, із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
На виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06 грудня 1991 року №1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення"».
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
У листі від 02 жовтня 2018 року № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"».
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12 вересня 2018 року №1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз'яснення № 8.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Отже, Роз'яснення № 8 відповідає ознакам нормативно-правового акту, про що, зокрема, зазначено і в постанові Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 № 81.
Листом Міністерства соціальної політики України № 21226/0/2-18/45 від 01.11.2018 підтверджено, що органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсій відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058 враховують Роз'яснення № 8.
Суд вважає, що посилання у Роз'ясненні № 8 на ст. 14 Закону № 1788-ХІІ доцільно застосовувати і при призначенні пенсії за ст. 114 Закону № 1058-ІV, оскільки зміст цих статей є тотожним. При цьому за ст. 11 Закону № 1788-ХІІ до відання Кабінету Міністрів України належать питання, пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим Законом, а п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV передбачає, що положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Суперечності між Роз'ясненням № 8 і положеннями Закону № 1058-ІV відсутні, оскільки відповідне роз'яснення не визначає: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (ст. 4 Закону № 1058-ІV), натомість регулює правила розрахунку кратності пільгового стажу, що за правовим змістом положенням ст. 14 Закону № 1788-ХІІ та ст. 114 Закону № 1058-ІV не суперечить.
Вказане роз'яснення спрямоване на забезпечення найбільш сприятливого обрахування стажу окремим категоріям громадян, що були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці.
Отже, суд вважає, що правила кратності полягають у наступному: в разі, якщо особа не має достатньо «підземного» стажу, до нього може додатково зараховуватися інший пільговий стаж.
Крім того, «підземний» стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю.
Так, стаж на провідних професіях зараховується до «підземного» із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу за Списком 1, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців).
Застосовуючи відповідні положення, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 червня 2019 року у справі № 333/3704/16-а.
Постановою від 08 липня 2021 року у справі №212/1743/17-а Верховний Суд також залишив без задоволення касаційну скаргу пенсійного органу, підтвердивши необхідність застосування Роз'яснення № 8, що, в тому числі, було підставою для задоволення позову.
Висновки про необхідність застосування Роз'яснення № 8 викладено і в постанові Верховного Суду від 18 листопада 2024 року в справі № 200/1009/24.
Отже, у контексті вказаного вище роз'яснення, позивач має право на його застосування, оскільки у нього є більше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 114 Закону № 1058-ХІІ.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку щодо протиправності спірного рішення, та, як наслідок, його скасування.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 16.04.2025 року №056650011228 про відмову у призначенні пенсії позивачу та зобов'язання повторно розглянути заяву позивача від 07 квітня 2025 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи позивача період навчання з 01.09.2000 по 30.06.2001, з 16.08.2001 по 28.12.2003, з 24.04.2004 по 29.06.2004, період проходження військової служби з 03.11.2004 по 14.11.2005, періоди роботи з 14.10.2004 по 27.10.2004, з 17.11.2005 по 31.12.2005, з 08.09.2014 по 21.09.2014, з 08.12.2014 по 23.12.2014, з 01.07.2024 по 23.09.2024, а також період з 04.04.2006 по 04.11.2008 зарахувати саме за провідною професією до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн. згідно квитанції №5832-1604-5455-2975 від 27.04.2025 року.
В зв'язку з частковим задоволенням позову судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 484,48 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: Україна, 10003, Житомирська область, м.Житомир, вул.Ольжича, буд.7, ЄДРПОУ 13559341) про визнання неправомірними та скасування рішення від 16.04.2025 про відмову в призначенні пенсії за заявою від 07.04.2025 року та зобов'язання повторно розглянути заяву від 07.04.2025, призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 07.04.2025 врахувавши період навчання 01.09.2000-29.06.2004, період проходження військової служби НОМЕР_6 , а також періоди роботи 14.10.2004-27.10.2004, 17.11.2005-31.12.2005, 08.09.2014 по 21.09.2014, 08.12.2014 по 23.12.2014, 01.07.2024 по 23.09.2024, а також період з 04.04.2006 по 05.11.2008 зарахувати саме за провідною професією до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 8 Закону України № 345 «Про підвищення престижності шахтарської праці», із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: Україна, 10003, Житомирська область, м.Житомир, вул.Ольжича, буд.7, ЄДРПОУ 13559341) від 16.04.2025 року №056650011228 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: Україна, 10003, Житомирська область, м.Житомир, вул.Ольжича, буд.7, ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 07 квітня 2025 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи позивача період навчання з 01.09.2000 по 30.06.2001, з 16.08.2001 по 28.12.2003, з 24.04.2004 по 29.06.2004, період проходження військової служби 03.11.2004 - 14.11.2005, періоди роботи з 14.10.2004 по 27.10.2004, з 17.11.2005 по 31.12.2005, з 08.09.2014 по 21.09.2014, з 08.12.2014 по 23.12.2014, з 01.07.2024 по 23.09.2024, а також період з 04.04.2006 по 04.11.2008 зарахувати саме за провідною професією до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: Україна, 10003, Житомирська область, м.Житомир, вул.Ольжича, буд.7, ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Аканов