18 липня 2025 року Справа № 160/14331/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.В. БІЗНЕС ГРУП» про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.В. БІЗНЕС ГРУП» (ЄРДПОУ 41028106) до бюджету у розмірі 66 901,63 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу, не сплаченого у встановлений законом строк.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 відкрито провадження у даній справі, повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач отримав ухвалу суду - 29.05.2025, проте правом на подання відзиву не скористався.
За змістом ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Відповідач (код ЄДРПОУ 41028106) знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.
В інтегрованих картках платника податків ТОВ «Р.В. БІЗНЕС ГРУП» обліковується незаявлений до суду податковий борг на загальну суму 66 901,63 грн, а саме:
- заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 55 687,63 грн, згідно:
податкової декларації з податку на додану вартість № 9389285689 від 21.12.2021 на суму 24 545,08 грн. - дата виникнення податкового боргу 30.12.2021;
податкової декларації з податку на додану вартість № 9421598986 від 18.01.2021 на суму 7 513,00 грн. - дата виникнення податкового боргу 31.01.2022;
податкової декларації з податку на додану вартість № 9035128216 від 18.02.2022 на суму 16 429,00 грн. - дата виникнення податкового боргу 02.03.2022;
податкового повідомлення - рішення № 023911812 від 07.02.2022 донараховано штрафних санкцій на суму 340,00 грн.;
податкового повідомлення - рішення № 0201790411 від 28.07.2023 донараховано штрафних санкцій на суму 2 128,00 грн.;
податкового повідомлення - рішення № 0201860411 від 28.07.2023 донараховано штрафних санкцій на суму 4 598,77 грн.;
податкового повідомлення - рішення № 0207710411 від 01.05.2024 донараховано штрафних санкцій на суму 89,94 грн.;
податкового повідомлення - рішення № 0207710411 від 01.05.2024 донараховано штрафних санкцій на суму 43,84 грн.;
- заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 11 214,00 грн, згідно:
податкової декларації з податку на прибуток підприємств № 9433706301 від 21.06.2022 на суму 11 214,00 грн. - дата виникнення податкового боргу 21.06.2022.
У зв'язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по ТОВ «Р.В. БІЗНЕС ГРУП», контролюючим органом сформована податкова вимога від 20.01.2022 № 0002700-1307-0433 на суму 40945,08 грн, яка була направлена на адресу платника податків та отримана ним 25.01.2022.
Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Обов'язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Системний аналіз наведених норм ПК України свідчить про чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу, а отже саме такі обставини і складають предмет доказування у цій справі.
У спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, у тому числі, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством.
Положеннями статті 57.3 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
З аналізу наведених норм та в контексті спірних правовідносин можна дійти висновку, що однією з визначальних умов виникнення у платника податків обов'язку щодо сплати податкового зобов'язання, визначеного податковим органом, є факт належним чином отримання таким платником відповідних податкових повідомлень-рішень, та лише після такого отримання та у разі не оскарження таких рішень в судовому або адміністративному порядку, податкове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням, вважається узгодженим та підлягає сплаті.
При цьому, контролюючий орган має право звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання протягом 30 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Крім того, ч. 3 ст. 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У межах розгляду справи про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових (податкових) зобов'язань, наявність правових підстав для нарахування грошового (податкового) зобов'язання має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення. Саме такий спосіб захисту прав платника податків визначений положеннями статей 55, 56 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16 та інших.
Наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 року затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5).
Відповідно до пп.1 п.1 "Порядок ведення інтегрованої картки платника" розділу ІІ "Інтегрована картка платника" з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Щодо дотриманням позивачем відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають йому право на примусове стягнення податкового боргу, суд враховує наступне.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).
Згідно з пунктами 87.1, 87.9 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з несплатою узгоджених сум податкового зобов'язання у встановлені строки, контролюючим органом надіслана відповідачу податкова вимога від 20.01.2022 № 0002700-1307-0433 на суму 40945,08 грн, яка була направлена на адресу платника податків та отримана ним 25.01.2022.
До того ж, прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача поштовим зв'язком та отримані ним.
Враховуючи наведене, заявлений у цій справі до стягнення податковий борг є узгодженим.
З огляду на вищевказане правове регулювання спірних правовідносин та враховуючи, що відповідачем не надано доказів оскарження податкових зобов'язань згідно податкових повідомлень - рішень або доказів їх сплати, а контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення з відповідача податковий борг в сумі 66901,63 грн.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Натомість позивачем доведено наявність узгодженої заборгованості відповідача перед бюджетом, яка не сплачена останнім у добровільному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у вигляді судового збору не розподіляються.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.В. БІЗНЕС ГРУП» (ЄРДПОУ 41028106) до бюджету у розмірі 66 901,63 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 18.07.2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна