18 липня 2025 р.Справа №160/20640/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/20640/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
16.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо послідовності здобування освіти ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме, в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державний електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки на території України вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
В обґрунтування заяви зазначає, що належна реалізація права на освіту передбачає й низку інших прав, що прямо пов'язані з отриманням особою освіти, зокрема, право на відстрочку від призову на військову службу на час навчання, яке передбачене п. 1 ч. з ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до відомостей, що містяться в Довідці ЄДЕБО №433439 від 17.10.2024 року ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену ст. 10 Закону України «Про освіту», що відповідно позбавляє його як права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, зокрема, так і на реалізацію права на освіту у цілому. Зазначає, що на звернення від 19.05.2025 року до Міністерства освіти і науки України про внесення змін до відомостей до ЄДЕБО щодо на думку заявника не порушення послідовності здобуття освіти, Міністерством було надано відмову, оформлену листом №3/4316-25 від 21.05.2025 року, що й стало підставою для звернення ОСОБА_1 з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Зазначає, що відмова порушує конституційне право як на освіту в цілому, так і на його право на відстрочку від мобілізації у зв'язку з навчанням, зокрема, оскільки через неможливість її оформлення ймовірно можна припустити, позивач не зможе отримати освіту та здобути освітній рівень «бакалавр». На думку заявника, враховуючи, що правовий режим воєнного стану в Україні не скасовано, а мобілізаційні заходи тривають, є підстави вважати, що до вирішення спору по суті та ухвалення рішення по даній справі ОСОБА_1 , може бути мобілізовано для проходження військової служби, у зв'язку з чим він не зможе реалізувати своє право на освіту у повному обсязі. Відповідно, вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову, зокрема, заборонити вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією заявника до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, оскільки невжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення в цілому.
Дослідивши подану заяву та доводи, наведені в ній, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
У свою чергу, пунктом 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження за позовом у цій справі є визнання протиправною відмови Міністерства освіти і науки України щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо послідовності здобування освіти заявником.
Водночас, у заяві про забезпечення позову заявник просить суд, вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки на території України вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією заявника до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Тобто, забезпечення позову шляхом заборони будь-яким територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки на території України вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією заявника до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, як просить заявник, не відповідає заявленим позовним вимогам та виходить за межі предмету доказування у справі, а тому забезпечення позову у встановлений заявником спосіб не допускається в силу положень пункту 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на те, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення, наявність підстав, зазначених в статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, для забезпечення позову суд не вбачає.
З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 153, 154, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/20640/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна