03 липня 2025 року Справа № 160/7952/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: представника відповідача - Бережної К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГУЛЬЦ»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
17.03.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГУЛЬЦ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.01.2024 року №0008500706 Форма «ПС»;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.01.2025 року №0008480706 Форма «В4».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ІНГУЛЬЦ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 20682232 грн, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт перевірки №3914/04-36-07-03/43303838, на підставі висновків акту було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.01.2024 року №0008500706, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн та від 06.01.2025 року №0008480706, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 20682232 грн. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки, оскільки відповідачем безпідставно, не ґрунтуючись на нормах діючого законодавства було зроблено висновки щодо порушення позивачем норм законодавства. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.
19.03.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
02.04.2025 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ ТОВ «ІНГУЛЬЦ» зобов'язано надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. В порушення п. 85.2 ПКУ станом на 27.12.2024 року ТОВ «ІНГУЛЬЦ» до перевірки не надано документів за перевіряємий період з урахуванням періодів формування від'ємного значення з ПДВ. У зв'язку з тим, ТОВ «ІНГУЛЬЦ» до перевірки не надано у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а саме: регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку, перевіряючими складено відповідний акт від 03.12.2024 №3055/04-36-07 06/43303838 «Про ненадання документів до перевірки ТОВ «ІНГУЛЬЦ» (код ЄДРПОУ 43303838)» при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 15.10.2024 № 9305040140 від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 20 682 232 грн. перевіркою дотримання податкового законодавства ТОВ «ІНГУЛЬЦ» при декларуванні за вересень 2024 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 20 682 232 грн., (з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків) встановлено порушення: 1. пп. «а» п 198.1 ст 198, абзаців 1-3 п. 198.2, абзаців 1-2 п. 198.3 і абзацу 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення з ПДВ у серпні 2024 року на суму, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 20 682 232 грн. Відповідач вважає спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, та такими, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
09.04.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання відповідача, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
23.04.2025 року у підготовчому судовому засіданні визнано неявку позивача без поважних причин та відкладено підготовче судове засідання.
29.04.2025 року від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких вказано, що відповідач не надав належних об'єктивних доказів та пояснень про те, що вказане податкове повідомлення - рішення було прийняте 06.01.2024 року, а сам акт приймався 03.12.2024 року. Тобто, повідомлення - рішення від 06.01.2024 року №0008500706 Форма «ПС» було прийняте раніше зазначеного акту від 03.12.2024 року №3055/04-36-07 06/43303838, що вже є порушенням ст. 56, 86 ПК України. З даним фактом у відзиві і погодився сам відповідач, оскільки не надав жодних належних та об'єктивних доказів для підтвердження належності та правомірності своїх дій під час проведення перевірки та прийняття рішення.
01.05.2025 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
15.05.2025 року у судовому засіданні під час розгляду справи по суті витребувано у відповідача додаткові докази по справі та оголошено перерву на стадії розгляду справи по суті.
19.06.2025 року у судовому засіданні задоволено клопотання позивача та продовжено перерву на стадії розгляду справи по суті.
19.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
03.07.2025 року у судовому засіданні відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача у судовому засіданні провила відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що копію наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.10.2024 №5326-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНГУЛЬЦ» (код ЄДРПОУ 43303838) та письмове повідомлення від 24.10.2024 №73992/6/04-36-07-06-10 з датою початку перевірки наділано 25.10.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою ТОВ «ІНГУЛЬЦ»: вул. Грушевського Михайла, буд. 49, кв. 208, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49069, Україна.
Відповідно до повідомлення від 24.10.2024 № №73992/6/04-36-07-06-10 та на підставі п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями),слід, починаючи з 25.11.2024 року, забезпечити надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а саме: регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку.
У зв'язку з тим, ТОВ «ІНГУЛЬЦ» до перевірки не надано у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а саме: регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку, перевіряючими складено відповідний акт від 03.12.2024 №3055/04-36-07 06/43303838 «Про ненадання документів до перевірки ТОВ «ІНГУЛЬЦ» (код ЄДРПОУ 43303838)» при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 15.10.2024 № 9305040140 від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 20 682 232 грн.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ІНГУЛЬЦ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 20682232 грн, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт перевірки №3914/04-36-07-03/43303838 від 06.12.2024 року (далі - акт перевірки).
Відповідно до висновків акту перевірки №3914/04-36-07-03/43303838 від 06.12.2024 року, встановлено порушення:
1. пп. «а» п.198.1 ст.198, абзаців 1-3 п.198.2, абзаців 1-2 п.198.3 і абзацу 3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення ПДВ у серпні 2024 року на суму, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 20682232 грн.
На підставі висновків актів №3055/04-36-07-06/43303838 від 03.12.2024 року та №3914/04-36-07-03/43303838 від 06.12.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення від 06.01.2024 року №0008500706, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн та від 06.01.2025 року №0008480706, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 20682232 грн.
Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення із цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно вимог п.п 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
За приписами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 28.01.2020 у справі №818/998/17.
Відповідно до пунктів 79.3, 79.5 статті 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова. За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Отже виконання умов статті 79 ПК України надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.
Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.
Таке тлумачення норм відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків та виконанню ним обов'язку по наданню посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби (контролюючого органу) у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
За правовим висновком, сформульованим Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №826/17123/18 (постанова від 21.02.2020), «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».
Головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.
З урахуванням наведеного обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягають першочерговому дослідженню.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
При цьому обов'язку контролюючого органу щодо належного ознайомлення платника податків про намір проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, зокрема, у спосіб, визначений та встановлений у пункті 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, прямо кореспондує обов'язок такого платника податків добросовісно ставитись до отримання відповідних повідомлень та кореспонденції від контролюючих органів, на яких згідно чинного податкового законодавства покладено обов'язок здійснювати відповідні перевірки платників податків. Тобто, необізнаність платника податків з відповідним наказом про проведення перевірки у зв'язку з ухиленням такого від виконання вказаного обов'язку без поважних причин, не може бути розцінена судами на користь останнього.
Суд ураховує висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 812/821/17. Так, Верховний Суд вказав, на пункт 42.2 статті 42 ПК України, у якому закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Законодавець встановив два окремих випадки, коли платнику податків вважаються належним чином врученими документи: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Як вбачається з матеріалів справи, Копію наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.10.2024 №5326-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНГУЛЬЦ» (код ЄДРПОУ 43303838) та письмове повідомлення від 24.10.2024 №73992/6/04-36-07-06-10 з датою початку перевірки надіслано 25.10.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою ТОВ «ІНГУЛЬЦ»: вул. Грушевського Михайла, буд. 49, кв. 208, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49069, Україна.
Відповідно до повідомлення від 24.10.2024 № №73992/6/04-36-07-06-10 та на підставі п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями, далі - Кодекс), слід, починаючи з 25.11.2024 року, забезпечити надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а саме: регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку.
З метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІНГУЛЬЦ» (код 43303838), вручення копії наказу Головного управління ДПС від 03.10.2024 №4725-п та пред'явлення направлень, 04.10.2024 здійснено вихід за податковою адресою підприємства: вул. Грушевського Михайла, буд. 49, кв. 208, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49069, Україна.
За результатами виходу за податковою адресою встановлено, відсутність підприємства та його посадових осіб, що унеможливлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Складено акт про неможливість проведення перевірки ТОВ «ІНГУЛЬЦ» від 04.10.2024 №2372/04-36-07-06/43303838.
Отже, контролюючим органом було вжито належних заходів щодо ознайомлення платника податків із наміром провести документальну невиїзну перевірку у розумінні статті 42 Податкового кодексу України, а тому належно виконано обов'язок, передбачений пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.
Водночас, суд наголошує, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Водночас доказів того, що позивачем було доведено до відома податкового органу відсутність за адресою реєстрації товариства його представників, що в результаті вплинуло на відсутність можливості приймати поштову кореспонденцію, позивачем суду не надано.
Наведені обставини свідчать про те, що податковим органом не були порушені норми Податкового кодексу України щодо порядку призначення документальної перевірки, а також письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки в порядку пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.
Згідно вимог п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
В силу вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Про ненадання документів та пояснень ТОВ «ІНГУЛЬЦ» податковим органом було складено акт №3055/04-36-07-06/43303838 від 03.12.2024 року.
Отже, ненадання платником податків після початку перевірки всіх документів, які належать або пов'язані з предметом такої, на чому і ґрунтуються викладені у акті відповідача висновки про неможливість підтвердження здійснення господарських операцій, їх реальність та повноту відображення в обліку за перевіряємий період, стало підставою для прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.
В порушення п. 85.2 ПКУ станом на 03.12.2024 року ТОВ «ІНГУЛЬЦ» до перевірки не надано документів за перевіряємий період з урахуванням періодів формування від'ємного значення з ПДВ. У зв'язку з ненаданням документів до перевірки складно акт від 03.12.2024 №3055/04-36-07-06/43303838 «Про ненадання документів до перевірки ТОВ «ІНГУЛЬЦ» (код ЄДРПОУ 43303838)».
Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту за вересень 2024 року, яке визначено з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, встановлено її завищення на загальну суму 20 682 232 грн., що призвело до завищення показника рядка 19 Декларації за вересень 2024 року на суму 20 682 232 грн.
Проведеним аналізом податкових декларацій з ПДВ ТОВ «ІНГУЛЬЦ» встановлено, що показник у рядку 21 «Від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» сформовано за рахунок попередніх звітних періодів, а саме протягом жовтня 2020 року - вересень 2024 року.
В ході перевірки відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України та з метою формування об'єктивних та ґрунтовних висновків за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, ТОВ «ІНГУЛЬЦ» рекомендованим листом з повідомленнями про вручення від 24.10.2024 №73994/6/04 36-07-13-10, надісланим на податкову адресу, було запропоновано надати до перевірки первинні документи, регістри бухгалтерського обліку за період жовтень 2020 - вересень 2024 року (при включенні у склад ПК та ПЗ при декларуванні інших податкових накладних, який не охоплено періодом перевірки), оскільки рядок 21 був сформовано у попередніх періодах та результат перенесено до рядка 16.1 декларації по ПДВ за вересень 2024 року.
Станом на 03.12.2024 року первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку до перевірки не надано, у зв'язку з чим складено акт від 03.12.2024 №3055/04-36-07 06/43303838 «Про ненадання документів до перевірки ТОВ «ІНГУЛЬЦ» (код ЄДРПОУ 43303838)» при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2024 від'ємного значення з ПДВ у сумі 20 682 232 грн.», який надіслано на податкову адресу ТОВ «ІНГУЛЬЦ» засобами поштового зв'язку листом з рекомендованим повідомленням про вручення.
Враховуючи зазначене, ТОВ «ІНГУЛЬЦ» не підтверджено формування та декларування суми від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 16 Декларації) по податковій декларації з ПВД за вересень 2024 року на суму 20 682 232 грн.
В ході проведення документальних позапланових перевірок декларантів від'ємного значення з ПДВ та заявників бюджетного відшкодування організованих на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Кодексу за певний звітній місяць, підлягає перевірці також достовірність визначених показників рядка 21 у деклараціях з ПДВ за попередні звітні періоди (в яких цей показник наявний безперервно, починаючі із першого звітного періоду його виникнення, неохопленого документальною перевіркою), що вплинули на формування показника рядка 16.1 декларації, що перевіряється.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.4 ст.200 ПКУ).
Тобто від'ємне значення з ПДВ є результатом віднімання від суми податкового зобов'язання суми податкового кредиту, формування яких здійснюється за фактом здійснення господарських операцій та на підставі складених первинних документів.
Враховуючи вищевикладене, в порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ), ТОВ «ІНГУЛЬЦ» не підтверджено суму рядка 16.1 «Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» Податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 року та завищено суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 20 682 232 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - (показник рідка 19 та рядка 21 Податкової декларації з ПДВ за вересень 2024 року на 20 682 232 грн.
Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За правилами визначеними у п.44.3 ст.44 ПКУ платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 392 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Абзацом першим п.44.6 ст.44 ПКУ визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в п.86.7 ст.86 ПКУ платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідно до статті 1 Закону №996, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
З урахуванням пункту 2 статті 3, відповідно до якого фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Статтею 9 Закону №996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця, регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні, господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами, підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку, відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Відповідно до ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань є:
187.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/ небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
За операціями з першого постачання житла (об'єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
187.2. У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України. 187.3. У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.
187.4. У разі якщо постачання товарів/послуг через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників національної валюти.
187.5. У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.
187.6. Датою виникнення податкових зобов'язань лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об'єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у лізингоодержувачу (орендарю). володіння та користування
187.7. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.
187.8. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов'язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання нерезидентами суб'єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
187.9. Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів), крім договорів (контрактів) на будівництво житла (об'єктів житлової нерухомості), договорів купівлі-продажу неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта житлової нерухомості, щодо яких відбувається перше їх постачання, є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами). Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
187.10. Платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а управителям також житлово-експлуатаційним конторам, багатоквартирних експлуатаційним частинам, будинків, об'єднанням квартирно співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
Для цілей цього пункту послугами (роботами), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, обслуговування димових та вентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем, прибирання будинкової та прибудинкової території, купівлі електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інші послуги, які надаються житлово-експлуатаційними конторами чи управителями багатоквартирних будинків зазначеним у цьому пункті покупцям за їхній рахунок.
187.11. Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера.
Згідно п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/ послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/ послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/ або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Також, відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/ небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/ послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/ послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;- дата отримання платником податку товарів/послуг.
За змістом п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Виходячи з вищевикладеного, до складу податкового кредиту включається фактично понесені витрати, підтверджені платником податків документально, а саме: фіскальним чеком або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами, договором та іншими первинними документами які ідентифікують постачальника товарів/послуг та визначають суму таких витрат.
Для визначення податкового кредиту за купівлю/продаж товарів/послуг платник ПДВ повинен мати підтвердні документи, які оформлені згідно до вимог діючого законодавства.
Факт зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної не є достатньою підставою для нарахування сум податку що відноситься до податкового кредиту та потребує документального підтвердження факту проведених операцій. У зв'язку з ненаданням до перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку за перевіряємий період, що свідчать про документальне підтвердження факту придбання товарів, робіт (послуг) та формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за результатми перевірки неможливо підтвердити правомірність формування рядка 16.1 декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 року у розмірі 20 682 232 грн.
Таким чином, перевіркою дотримання податкового законодавства ТОВ «ІНГУЛЬЦ» при декларуванні за вересень 2024 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 20 682 232 грн., (з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків) встановлено порушення: 1. пп. «а» п 198.1 ст 198, абзаців 1-3 п. 198.2, абзаців 1-2 п. 198.3 і абзацу 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення з ПДВ у серпні 2024 року на суму, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 20 682 232 грн.
На підставі вищевикладеного, контролюючим органом встановлено, що висновки, викладені у актах перевірки: №3055/04-36-07-06/43303838 від 03.12.2024 року про ненадання документів до перевірки ТОВ «ІНГУЛЬЦ» (код ЄДРПОУ 43303838); №3914/04-36-07-06/43303838 від 06.12.2024 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНГУЛЬЦ» (код ЄДРПОУ 43303838) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 20 682 232 грн., яке визначено з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків, є правомірні, відповідають нормам чинного законодавства.
Згідно постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №804/4958/16 ( К/9901/28039/22). Суд погодився з правомірністю донарахувань по податковому повідомленню - рішенню з ПДВ на суму 8,2 млн грн, оскільки Судом не прийнято в якості належних доказів первинні документи через те, що вони не надавались до перевірки, Крім того, обов'язок платника зберігати документи й надати їх під час перевірок контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів.
У постанові Касаційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року по справі № 802/1464/17-а під час розгляду аналогічного питання Суд задовольнив касаційну скаргу податкового органу та зазначив наступне. «Обов'язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами п.44.6 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу зазначених вище документів становить їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами.
Під час розгляду аналогічної справи у постанові від 22.04.2021 по справі №520/11812/18 Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду Суд зазначив : «Разом з тим, позиція контролюючого органу в частині зазначеного порушення полягала у ненаданні позивачем до перевірки документального підтвердження дати виникнення спірної кредиторської заборгованості, у зв'язку наданий до суду лист із визнанням кредиторської заборгованості є неприйнятним відповідно до приписів пункту 44.6 статті 44 ПК України.
Натомість, позивач в ході судового розгляду справи стверджував, що долучив зазначений лист відповідно до вимог пункту 44.7 статті 44 ПК України до заперечень на акт перевірки.
За усталеною судовою практикою Верховного Суду ненадання платником податків контролюючому органу первинних документів у встановлені законом строки має наслідком встановлення відсутності таких документів на час складення податкової звітності.
Крім того, наданий позивачем лист суди оцінили як належний доказ для встановлення обставини переривання строку позовної давності. Проте, відповідач фактично оспорює належність і допустимість цього доказу як такого, що не був фактично направлений та спричинив юридичні наслідки, що має важливе значення для вирішення справи
За таких обставин, суд вважає, що висновки податкового органу є правомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.01.2024 року №0008500706, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн та від 06.01.2025 року №0008480706, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 20682232 грн скасуванню не підлягають.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГУЛЬЦ» (49069, м.Дніпро, вул.Грушевського Михайла, буд.49, кім.208, код ЄДРПОУ 43303838) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 17.07.2025 року.
Суддя М.В. Дєєв