18 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5003/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, (далі - ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач) про визнання протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 23.04.2025 №907120145004 щодо відмови у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»; зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку з 23.04.2025, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах митного контролю з 05.04.1993 по 20.12.2021 з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих довідок про складові заробітної плати виданих Волинською митницею від 10.04.2025 №7.3-22/46/64 та №7.3-22/66/62.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальноо бов'язкове державне пенсійне страхування». 23.04.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію згідно Закону України «Про державну службу». Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 23.05.2024 №907120145004 відмовлено в переведені на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Позивач вказує, що відповідач протиправно відмовив йому у переведенні на пенсію за віком, не зарахувавши при цьому до стажу державної служби стаж періоду роботи позивача у митних органах. З урахуванням наведеного просив суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 262 КАС України.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон України №1058).
23.04.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію по віку за нормами Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889 (далі - Закон України №889).
За принципом екстериторіальності заява та додані до неї документи передані до ГУ ПФУ в Сумській області для вирішення питання про переведення з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України №889.
Так, 23.04.2025 ГУ ПФУ в Сумській області прийнято рішення №907120145004 про відмову в переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України №889 у зв'язку з тим, що періоди роботи на посадах службовців в органах митного контролю не можуть бути враховані до стажу державної служби.
Вважаючи вищевказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд керується і виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України №3723-ХІІ.
01.05.2016 набрав чинності Закон України №889-VIII, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 90 Закону України №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, згідно з пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XIна одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( 1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).
Статтею 25 Закону №3723-ХІІ, на яку є посилання у пунктах 10-12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визначені класифікація посад державних службовців з першої по сьому категорію, інших прирівняних до них посад, не перелічених у цій статті, та передбачено, що віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.
Відповідно до копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , наявної у матеріалах справи, ОСОБА_1 безперервно працювала на посадах у митних органах Волинської області з 05.04.1993 по 20.12.2021 (запис з №10 по №43), що сукупно становить 28 років.
ГУ ПФУ в Сумській області вищевказані періоди роботи позивача на посадах у митних органах не зарахував до стажу державної служби.
Фактичною підставою для відмови позивачу в переведені на пенсію по віку за Законом № 889-VIII є відсутність у нього необхідного стажу державної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, який застосовується починаючи з 01.05.2016 (далі - Порядок №622).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 622, згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом №889-VIII не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Механізм обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229).
Згідно з пунктом 6 Порядку №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
Приписи пункту 8 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачають, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) а посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Тобто і Порядок №283, і чинний Порядок №229 передбачають, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в митних органах з присвоєнням спеціальних звань.
Суд зазначає, що пункт 17 частини третьої статті 3 Закону №889-VIII передбачає, що дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, у цьому випадку інше передбачено законом, а саме: за статтею 569 Митного кодексу України, посадові особи митних органів є державними службовцями. При цьому, як зазначено вище, Порядок №283, і чинний Порядок №229 передбачають, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в митних органах з присвоєнням спеціальних звань.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про відсутність у позивача стажу державної служби та наявність підстав для зарахування до відповідного стажу періоду роботи позивача в митних органах з 05.04.1993 по 20.12.2021, а отже суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 23.04.2025 №907120145004 про відмову позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Щодо позовної вимоги про здійснення виплати позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відповідно до наданих із заявою довідок Волинської митниці області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10.04.2025 №7.3-22/46/64 та №7.3-22/66/62, то суд вважає, що вона є передчасною, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, на який позивача ще не переведено та який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів у справі, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 23.04.2025 №907120145004 щодо відмови у переведенні позивача на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» та зобов'язати відповідача здійснити з 23.04.2025 переведення позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби період роботи в митних органах з 05.04.1993 по 20.12.2021, для обчислення розміру пенсії.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну службу», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, місто Суми, вулиця Степана Бандери, будинок 43, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 23.04.2025 №907120145004 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 23.04.2025 переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби період роботи в митних органах з 05.04.1993 по 20.12.2021.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський