м. Вінниця
17 липня 2025 р. Справа № 120/3049/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернулася його представниця до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивача зазначила, що з 09 вересня 2014 року позивачеві призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як робітнику локомотивних бригад, а з 27 лютого 2025 року - пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте, під час призначення пенсії з 27 лютого 2025 року застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Представниця позивача вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування при призначенні 27 лютого 2025 року пенсії середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, у зв'язку із чим звернулася з цим позовом до суду із вимогою зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві з 27 лютого 2025 року із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.
Ухвалою від 17 березня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
01 квітня 2025 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Такий обґрунтований тим, що позивач з 09 вересня 2014 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та до 26 лютого 2025 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 27 лютого 2025 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
За наведених обставин представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
З 09 вересня 2014 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років як робітнику локомотивних бригад відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З 27 лютого 2025 року позивачеві на підставі поданої ним заяви призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (рішення пенсійного органу № 905010160503 від 06 березня 2025 року).
Під час призначення пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний орган застосував показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, про що йдеться у долученому до матеріалів справи розрахунку заробітку для обчислення пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Разом із тим відповідно до частини 1 статті 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV. Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Отже, враховуючи те, що позивачу з 09 вересня 2014 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відбулося вперше 27 лютого 2025 року.
Відтак відповідачеві при призначенні позивачу пенсії слід було врахувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.
Вирішуючи даний спір, суд враховує правові висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 428/450/17, а також неодноразово підтримані в ряді інших рішень, згідно з якими, якщо особі, якій до досягнення загального пенсійного віку, була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV у зв'язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV як вперше призначена.
Відтак суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незастосування при обчисленні розміру пенсії позивача за віком з 27 лютого 2025 року показника середньої заробітної плати в Україні за 2022, 2023 та 2024 роки.
З огляду на задоволення позовної вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності пенсійного органу щодо незастосування при обчисленні розміру пенсії позивача за віком з 27 лютого 2025 року показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023 та 2024 роки, тому задоволенню підлягає і вимога щодо зобов'язання відповідача здійснити з 27 лютого 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представницею позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 968,96 гривень, що підтверджується квитанцією від 09 березня 2025 року.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 968,96 гривень.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незастосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022, 2023 та 2024 роки при обчисленні розміру пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 27 лютого 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)
Рішення суду в повному обсязі складено 17.07.2025
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович