м. Вінниця
18 липня 2025 р. Справа № 120/11547/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови у прийнятті митної декларації
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракс - Вінн" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів від 20.08.2024 № UA401000/2024/000245/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/001083.
Відтак, з метою скасування вказаної картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.
Ухвалою позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову.
Позивач подав заяву про усунення недоліків позову та долучив квитанцію про доплату судового збору.
Ухвалою відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
Відповідач подав відзив, у якому заперечує задоволення позову. По суті позовних вимог вказав, що до митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 13.08.2024 № AR.2024.153, контракт від 02.01.2024 № 01/01/24, свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 28.09.2016 № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 28.09.2016 № НОМЕР_2 , довідка про транспортні витрати від 19.08.2024, декларація країни відправлення від 13.08.2024 № 24DE56034033741B7.
Відповідач зауважив, що надана довідка про транспортні витрати від 19.08.2024 містить фразу "Страхування транспортного засобу не проводилось", хоча страхування на території ЄС є обов'язковим для ТЗ, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування. Вказана позиція підтверджена рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі №120/7732/20-а (набрало законної сили 26.08.2021 - Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду).
В наданому інвойсі від 07.08.2024 № FS/24/8/1 також відсутні комерційні умови поставки, що унеможливлює перевірку включення всіх складових митної вартості згідно п.10 ст. 58 МКУ.
Також в процесі митного оформлення було встановлено, що в пакеті наданих документів відсутня міжнародна товаротранспортна накладна CMR, чим порушено вимоги частин 1 та 3 ст. 335 МКУ (неможливо перевірити місце завантаження товару, а також відповідно перевірити відповідність умовам поставки).
Відповідно до модуля «Перегляд пропуску через митний кордон» АСМО Інспектор встановлено, що перевізником дійсно виступав ТОВ «Тракс-Вінн», а транспортний засіб переміщувався своїм ходом як товар, тобто технічно справний.
У відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, було встановлено, що задекларований заявлений рівень митної вартості не відповідає наявній в митного органу ціновій інформації.
В той же час на відкритих інтернет-ресурсах (Autoline.ua, Mobile.de), які спеціалізуються з продажу транспортних засобів на території Європейського Союзу, наявні пропозиції продажу максимально схожих транспортних засобів за значно вищою вартістю, ніж заявлена декларантом.
З огляду на вищевикладене, існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості. В поданій ДМВ зазначений взаємозв'язок між продавцем і покупцем, проте в процесі митного оформлення декларантом не доведено відсутність впливу взаємозв'язку на ціну оцінюваного товару, оскільки не надано документи передбачені ч. 4 ст. 53 МКУ.
У зв'язку з цим, відповідач вказує, що є підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» транспортного засобу відповідно до статті VII ГАТТ.
Митна вартість визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ.
Джерелом числового значення митної вартості є МД від 02/05/2024 №UA305160/2024/017312, за якою оформлено за резервним методом подібний товар тим самим суб'єктом в межах того самого контракту: "Тягач сідельний, для перевезення напівпричепів, двохвісний, 1 шт, марки: DAF модель XF 460 FT, ідент.№ (VIN): НОМЕР_3 , двигун: дизельний, номер: НЕМА ДАНИХ, об'єм: 12902 см. куб, потужність: 340кВт, колісна формула: 4х2, календарний рік виготовлення: 2016, модельний рік виготовлення: 2016, Категорія N 3, маса в разі максимального завантаження 20500 кг, загальна кількість місць для сидіння, включаючи водія: 2, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального призначення. Відповідає стандарту Евро 6 та складає 17 450 Євро.
Підсумовуючи відповідач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів, які не спростовані позивачем.
Відповідач подав клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду клопотання Вінницької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін залишено без задоволення.
Враховуючи, що інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракс - Вінн", як "Покупець" уклав зовнішньоекономічний Контракт № 01/01/24 з VICTORIA Pkw/Lkw GmbH, як "Продавець".
Відповідно до умов Контракту № 01/01/24, Продавець виконує по замовленню Покупця підбір та продаж Покупцеві засобів наземного транспорту, їх частин і обладнання, двигунів внутрішнього згорання, як нових, так і таких, що були у використанні, що іменуються в подальшому Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість.
Згідно з цим Контрактом, його загальна вартість становить 2 000 000,00 Євро.
Пунктом 1.2 Контракту визначено, що відомості про товар обумовлюються в інвойсі на кожну партію товару.
Ціна за одиницю товару визначається в кожному конкретному випадку законним представником продавця і покупця та вказується в інвойсі на товар (пункт 3.2 Контракту).
Умови оплати: оплата на протязі 180 днів з моменту поставки товару (можлива передоплата), датою оплати вважається дата зарахування грошей на поточний рахунок продавця (пункти 4.3-4.4 Контракту.
На виконання вказаного контракту на вказану одиницю виставлено інвойс від 13.08.2024 № AR.2024.153 на суму 11 500,00 Євро, товар - сідельний тягач, марка DAF; модель:XF460FT; номер шасі: НОМЕР_4 ; календарний рік виготовлення: 2016. Виставленням інвойсу визначено митну вартість товару за ціною договору.
В подальшому декларантом до Вінницької митниці була подана електронна митна декларація № 24UA401020042271U2, в якій митна вартість була визначена за ціною договору (контракту).
До митної декларації позивач долучив: контракт від 02.01.2024 № 01/01/2024, рахунок-фактуру (інвойс) від 13.08.2024 № AR.2024.153, свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 28.09.2016 № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 28.09.2016 № НОМЕР_2 , довідка про транспортні витрати від 19.08.2024, декларація країни відправлення від 13.08.2024 № 24DE560340303741B7.
За результатами розгляду поданої декларантом електронної митної декларації та доданих до неї документів, відповідач прийняв картку відмови у прийнятті митної декларації UA401020/2024/001083 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 01.10.2024 № UA401000/2024/000245/2.
Позивач оскаржує рішення про коригування митної вартості з підстав його протиправності, тому просить його скасувати, а також просить скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, яка прийнята за наслідками цього рішення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ст. 1 МК, законодавство України з питань митної справи складається Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу (далі - АСМО "Інспектор").
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII МК та главою 8 розділу ІІІ МК (ч. 1 ст. 53).
Згідно з ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
За обставин справи, для підтвердження заявленої митної вартості митному органу, разом з ЕМД позивач надав: рахунок-фактуру (інвойс) від 13.08.2024 № AR.2024.153, контракт від 02.01.2024 № 01/01/24, свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 28.09.2016 № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 28.09.2016 № НОМЕР_2 довідку про транспортні витрати від 19.08.2024, декларація країни відправлення від 13.08.2024 № 24DE560340303741B7.
У оскарженому рішенні, як на підставу для його прийняття відповідач вказав, що надана довідка від ТОВ "Тракс-Вінн" про транспортні витрати від 19.08.2024 містить фразу "Страхування транспортного засобу не проводилось", хоча страхування на території ЄС є обов'язковим для ТЗ, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування.
Однак, суд відхиляє вказані доводи, оскільки таке страхування було здійснено продавцем до моменту придбання товару та було діючим на час імпорту, що підтверджується полісом страхування, у якому зазначено номер шасі автомобіля, марку та модель автомобіля, який імпортується. Крім того такий вид страхування відповідає вимогам FCA Leipzig (п. 2.1 Контракту).
Відповідач вказав, що у інвойсі № AR.2024.153 від 13.08.2024 відсутні комерційні умови поставки. Також через відсутність міжнародної товарно - транспортної накладної CMR неможливо встановити місце завантаження товару.
Суд зазначає, що позивач виписав і надав митному органу міжнародну товарно - транспортну накладну CMR, про що свідчить штамп митного органу.
Водночас, відповідно до п. 2.1. Контракту визначено умови поставки FCA Leipzig. Згідно умов FCA продавець зобов'язується за свій рахунок, сплативши експортні витрати (зокрема, застрахувати товар), доставити у визначене покупцем місце.
Згідно із п. 4 міжнародної товарно - транспортної накладної місце та дата завантаження товару - 14.08.2024 м. Лейпциґ (Німеччина), що відповідає п. 2.2 Контракту.
Тому, місце завантаження товару підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною CMR.
Відповідач також посилається на те, що взаємозв'язок між продавцем і покупцем міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару. Проте, такі доводи відповідача суд оцінює критично, позаяк чинне законодавство не забороняє відповідних взаємозв'язків між покупцем та продавцем товару.
Крім того, твердження про вплив даної обставини на визначення декларантом митної вартості товару, відповідачем ґрунтуються виключно на припущеннях без наведення належних та допустимих доказів.
Стосовно використання відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів цінової інформації з відкритих інтернет-ресурсів, які спеціалізуються з продажу транспортних засобів на території Європейського Союзу, суд вважає за необхідне зазначити, що формально нижчий рівень вартості імпортованого товару від вартості іншого подібного чи аналогічного товару не може вважатись заниженням митної вартості та бути перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися на інформації з відкритих інтернет-ресурсів, оскільки порядок використання таких даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.
Суд також вказує, що відомості з відкритих інтернет-ресурсів є інформативними та орієнтовними і не можуть бути повністю достовірними. Відповідачем не доведено, що взятий за основу визначення митної вартості транспортний засіб був ідентичний, в тому числі по його комплектності та технічному стану, тому, що ввозився позивачем. В свою чергу, ціна транспортного засобу залежить від багатьох факторів, а оціночна вартість різних транспортних засобів навіть в межах однієї категорії та марки може суттєво відрізнятися в залежності від інших характеристик та їх технічного стану.
Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Отже, з огляду на те, що розмір транспортних витрат, понесених позивачем під час перевезення оцінюваного товару, підтверджується документально, тому суд дійшов висновку про відсутності у митного органу підстав вважати непідтвердженими числові значення складових митної вартості.
З приводу обраного відповідачем методу визначення митної вартості товару, що ввозився позивачем на митну територію України, суд зазначає таке.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 (справа № 200/6521/20-а) зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Проаналізувавши обставини, що встановлені у цій справі суд зазначає, що надані декларантом документи виключали обґрунтовані сумніви Митного органу в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозився на територію України в режимі імпорту. Тому, митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.
Водночас не наведення належного (об'єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності певних документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару (постанова Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 809/872/17).
Стосовно обраного відповідачем джерела, яке було взято для визначення митної вартості товару, то в оскаржуваному рішенні, відповідачем зазначено:
Джерелом числового значення митної вартості є МД від 02.05.2024 № UA305160/2024/017312, за якою оформлено за резервним методом подібний товар тим самим суб'єктом в межах того самого контракту: "Тягач сідельний, для перевезення напівпричепів, двохвісний, 1 шт, марки: DAF, модель XF 460 FT, ідент.№ (VIN): НОМЕР_5 , двигун: дизельний, номер: НЕМА ДАНИХ, об'єм: 12902 см.куб, потужність: 340 кВт, колісна формула: 4х2, календарний рік виготовлення: 2016, модельний рік виготовлення: 2016, Категорія N 3, маса в разі максимального завантаження 20500 кг, загальна кількість місць для сидіння, включаючи водія: 2, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального призначення. Відповідає стандарту Евро 6 та складає 17 450 Євро".
Обираючи в якості джерела числового значення схожий товар, відповідач не зазначив порівняльних характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
В контексті спірного питання, суд вважає за необхідне застосувати правові позиції, що зазначені в постановах від 24 листопада 2021 року у справі №9520/11059/2020 та від 25 лютого 2020 року по справі №260/718/19, в яких Верховний Суд звернув увагу, що крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Всупереч вказаному вище, відповідачем не наведено обґрунтованих пояснень щодо зроблених коригувань.
Водночас, суд зауважує, що позивач надав експертний висновок Вінницької торгово - промислової палати від 27.08.2024, яким підтверджено, що ціна на товар, поставлений покупцю згідно контракту № 01/01/24 від 02.01.2024 та інвойсу № AR.2024.153 від 13.08.2024, відповідає ціні продавця.
Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку суд доходить висновку, що позивачем разом із митною декларацією № 24UA401020042271U2 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.
Відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару оскільки розбіжності на які зіслався відповідач спростовано дослідженими судом доказами.
Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, а відтак вказує на протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару від 20.08.2024 № UA401000/2024/000245/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/001083.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 6056,00 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Крім того, представником позивача вказано, що попередній розрахунок судових витрат також складається з витрат на експертний висновок Вінницької ТПП в сумі 2 400,00 грн.
Надаючи оцінку вказаним твердженням представника позивача, суд звертає увагу на наступне.
Положеннями статті 101 КАС України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Частина 1 статті 106 КАС говорить, що експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи.
Суд зазначає, що склад та розмір судових витрат, зокрема, пов'язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.
При цьому, КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов'язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.
Оскільки, в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на підготовку експертних висновків.
На користь такого висновку також свідчать норми частини 8 статті 104 КАС України, які надають право учаснику справи подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи. Отже, здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта.
Дослідження експертом певних питань, які покладені в основу прийняття спірних актів індивідуальної дії, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені позивачем витрати були необхідними (неминучими).
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 року у справі №824/647/19-а.
На підставі вказаного, вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат, пов'язаних з підготовкою експертних висновків, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 20.08.2024 № UA401000/2024/000245/2.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/001083.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракс - Вінн" за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 6 056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн" (21037, м. Вінниця, вул. Олексія Миргородського, буд.78, код ЄДРПОУ 41880129)
Відповідач: Вінницька митниця (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд.17, код ЄДРПОУ 43997544)
Суддя Комар Павло Анатолійович