16.07.2025
Справа №331/4881/24
Провадження №1-кп/522/2126/25
16 липня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси №108, в режимі відеоконференцзв'язку, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024080000001203 від 02.08.2024 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою технічною освітою, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів через ВКЗ:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченго - ОСОБА_3 , -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22024080000001203 від 02.08.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, з угодою про визнання винуватості.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.07.2025 року було відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.
Учасники процесу не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Заслухавши думки сторін, суд доходить висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України та підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, з таких підстав.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, у разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії досудового розслідування, судове провадження за згодою сторін кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
У разі незгоди однієї із сторін із продовженням судового провадження у загальному порядку досудове розслідування продовжується в загальному порядку.
У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії судового провадження, останнє продовжується у загальному порядку.
Виходячи з наведеного досудове розслідування або судове провадження продовжується у загальному порядку.
Так в підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що в обвинувальному акті при ви кладені фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення зазначено прізвище п'ятьох інших осіб, дії яких інкриміновано ОСОБА_3 у співучасті, проте як зазначив прокурор у судовому засіданні вироки постановлено лише відносно двох осіб, а щодо трьох інших такі дані відсутні.
При цьому, в обвинувальний акт складено лише відносно ОСОБА_3 .
З урахуванням наведеного, призначити даний обвинувальний акт до судового розгляду не виявляється можливим, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, що перешкоджає подальшому розгляду кримінального провадження по суті.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України - обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Ст. 291 КПК України встановлені вимоги до обвинувального акту та до реєстру матеріалів досудового розслідування. Так, обвинувальний акт має, у тому числі, містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статі) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Судом встановлено, що в даному обвинувальному акті ставиться у провину вчинення злочинів обвинуваченому ОСОБА_3 за співучасті з іншими особами, - що є порушенням однієї із концептуальних засад кримінального провадження - презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, оскільки як встановлено судом стосовно них відсутні вироки, які набрали законної сили.
З урахуванням вимог КПК України та практики Європейського суду з прав людини, зміст обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 прямо вказує на співучасть інших, конкретизованих в обвинувальному акті осіб, у вчиненні злочинів, які ставляться у вину ОСОБА_3 , та є фактичною констатацією цього факту і, всупереч принципу презумпції невинуватості, безпідставно стверджує про причетність вказаних осіб до вчинення зазначених злочинів.
Встановлені органом досудового розслідування щодо ОСОБА_3 фактичні обставини справи, не можуть вважатися встановленими щодо інших осіб, прізвища яких зазначені в обвинувальному акті і потребують окремого дослідження при розслідуванні справ стосовно цих осіб.
Зазначення в обвинувальному акті обставин кримінального правопорушення, скоєного іншими, крім обвинувачених, особами, які фактично на даний час не притягуються до кримінальної відповідальності в даному провадженні, не лише входить у колізію з нормами кримінального процесуального законодавства щодо вільної оцінки доказів, а й суперечить, передбаченим ст. 2, 7 КПК України, завданням кримінального провадження та загальним засадам кримінального провадження, зокрема забезпеченню до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури, верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, а тому є незаконним.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основоположних конституційних принципів судочинства відображено в ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 17 КПК України. Згідно з цими правовими нормами, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ця презумпція вважається порушеною, якщо судове рішення відображає думку про винуватість особи у вчиненні злочину до того, як її вину буде доведено відповідно до закону. При цьому навіть за відсутності офіційних висновків достатньо деякого припущення, що суд розглядає особу як винувату («Мінеллі проти Швейцарії» (Minelli v. Switzerland), п. 37; «Нераттіні проти Греції» (Nerattini v. Greece), п. 23; «Діду проти Румунії» (Didu v. Romania), п. 41). Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості («Нестак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), п. 88; «Гарицкі проти Польщі» (Garycki v. Poland), п. 66).
Міжнародні стандарти у галузі судочинства послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.
З огляду на конституційно-правову та кримінальну засаду презумпції невинуватості є юридичний факт вчинення злочину, а тому беручи до уваги положення ст. 17 КПК України, у яких реалізується положення ст. 129 Конституції України, особа не може вважатися такою, що вчинила кримінальне правопорушення при відсутності обвинувального вироку щодо неї, який набрав законної сили.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 в цій частині суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки порушує права, свободи та інтереси інших осіб, прізвища яких розкрито в обвинувальному акті.
Наведені порушення свідчать про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, що з урахуванням положень ст. ст. 2, 7, ч. 6 ст. 9, ст. ст. 21, 22, ч. 4 ст. 291 КПК України, визнається судом істотним порушенням вимог процесуального закону, яке фактично нівелює принципи безсторонності, об'єктивності та неупередженості суду до початку судового розгляду та унеможливлює призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, та з урахуванням положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, є підставою для повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків.
В свою чергу вказані недоліки унеможливлюють призначення до судового розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 та як наслідок, ухвалення законного і справедливого судового рішення.
З урахуванням викладених обставин, в результаті аналізу обвинувального акту, суд доходить висновку про невідповідність обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024080000001203 від 02.08.2024 року стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, вимогам КПК України, у зв'язку з чим повертає вказані матеріали прокурору для усунення виявлених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 314, 372, 376, 395 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22024080000001203 від 02.08.2024 року стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, повернути прокурору для усунення протягом розумного строку вказаних в мотивувальній частині ухвали виявлених недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси ОСОБА_6