Справа № 505/1175/25
№ 2/505/2225/2025
09 липня 2025 року м. Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої - судді Ващук О.В.,
за участю секретаря судового засідання Федорцової І.С.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
встановив:
До Котовського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в інтересах якого діє представник Москаленко М.С., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 48831,58 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79645517, у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, 25 вересня 2024 року також було укладено додаткову угоду №37.
Згідно із Реєстром боржників №32 від 25 вересня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №79645517 від 06 травня 2024 року в сумі 17240 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2250 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9990 - сума заборгованості за пенею.
Крім того, 02 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2881989. Договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, 25 вересня 2024 року також було укладено додаткову угоду №37.
Згідно із Реєстром боржників №31 від 25 вересня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №2881989 від 02 травня 2024 року в сумі 11071,58 грн., з яких: 3395,6 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7675,98 - сума заборгованості за пенею.
Також, 07 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі ТОВ «Аванс Кредит») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №12229-05/2024, який був підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на його номер мобільного телефону, що підтверджується умовами договору, реквізитами та підписами сторін.
19.09.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 19092024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 19.09.2024 року до Договору факторингу № 19092024 від 19.09.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11880 грн., з яких: 3600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6480 грн. - сума заборгованості за процентами; 1800 грн. - сума заборгованості по штрафним санкціям.
Крім того, 07 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №12213-05/2024. Вказаний договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на його номер мобільного телефону, що підтверджується умовами договору, реквізитами та підписами сторін.
25.07.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 25072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 25.07.2024 року до Договору факторингу № 25072024 від 25.07.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8640 грн., з яких: 3200 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3840 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно з умовами договорів позики та кредиту ОСОБА_1 зобов'язався вчасно повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цими договорами. Однак, отримавши грошові кошти, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення наданих йому кредитних коштів та позики.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов'язань, тому ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке набуло права вимоги за договорами позики та кредиту, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 48831,58 грн. заборгованості.
Ухвалою судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 квітня 2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних суддів» номер 4273-ІХ від 26 лютого 2025 року, який набрав чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування Котовського міськрайонного суду Одеської області на Подільський міськрайонний суд Одеської області.
В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ», належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з'явилася, зі змісту позовної заяви вбачається, що розгляд справи просив проводити за відсутності їхнього представника та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, до суду не з'явилася, причини неявки суду не повідомив, у визначений судом строк відзив на позов не подав.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2025 року постановлено провести по справі заочний розгляд.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06 травня 2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики №79645517, за умовами якого ОСОБА_1 надано в борг позику в сумі 1500 грн. строком на 30 днів по 06 червня 2024 року, процентна ставка (базова) на день - 1,5% (фіксована), процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70% день; 10640,17% орієнтовна реальна річна процентна ставка, 2175 грн. орієнтовна загальна вартість позики.
Крім того 06 травня 2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №79645517 до договору позики на умовах повернення позики в кінці строку позики №79645517 від 06 травня 2024 року, згідно якої позикодавець збільшив суму наданої позичальнику позики 1500 грн. на 3500 грн., таким чином загальний розмір наданої позики становить 5000 грн.
Договір позики №79645517 та додаткова угода укладенні у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором 08028 та 81381 відповідно, згідно Закону України «Про електронну комерцію» (п.21 договору).
02 травня 2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики №2881989, за умовами цього договору ОСОБА_1 надано в борг позику в сумі 4000 грн. строком на 15 днів по 17 травня 2024 року, процентна ставка (базова) на день - 1,5% (фіксована), процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70% день; 13852,27% орієнтовна реальна річна процентна ставка, 4900 грн. орієнтовна загальна вартість позики. Вказаний договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором 0Аq6M0, згідно Закону України «Про електронну комерцію» (п.21 договору).
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
28 липня 2021 року, 13 червня 2022 року, від 25 вересня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено додаткові угоди №2, №7, №37 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, відповідно до змісту яких, зокрема, передбачено, що договір є дійсним протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна зі сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до закінчення строку дії договору, даний Договір автоматично пролонгується на кожен наступний рік.
Згідно із Реєстром боржників №32 від 25 вересня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №79645517 від 06 травня 2024 року в сумі 17240 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2250 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9990 - сума заборгованості за пенею.
Згідно із Реєстром боржників №31 від 25 вересня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №2881989 від 02 травня 2024 року в сумі 11071,58 грн., з яких: 3395,6 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7675,98 - сума заборгованості за пенею.
Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №79645517 від 06 травня 2024 року в сумі 17240 грн. та за договором позики №2881989 від 02 травня 2024 року в сумі 11071,58 грн. суд зазначає наступне
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За частиною першою статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі №274/7221/19 (провадження №61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Водночас, відповідно до пунктів 4, 8, 5.5, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254), передбачено, що у первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження). Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій, призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно з пунктами 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер клієнтського рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; сума вхідного залишку за рахунком; код ID НБУ банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписка за рахунком може бути належним доказом заборгованості позичальника за сумою кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Подібні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 20 жовтня 2020 року у справі №456/3643/17 (провадження №61-9882св20), від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19).
Суд зазначає, що до позовної заяви не додано жодного належного і допустимого доказу, який би підтверджував, що позивач надав кредитні кошти ОСОБА_1 за договорами позики №79645517 від 06 травня 2024 року та №2881989 від 02 травня 2024 року.
Позивач клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв, а зважаючи на вимоги цивільного процесуального законодавства, зокрема засади змагальності та диспозитивності, суд не вправі за власною ініціативою витребувати у позивача докази. Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18, від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наданий представником позивача таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток №1 до вказаних договорів позики), не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред'явлення будь-якої вимоги. Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст.12 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
Оскільки в матеріалах справи відсутня заява відповідача про визнання позову, і оскільки саме на позивача в силу положень ст. ст. 12, 13 ЦПК України покладається доведення обставин, на які він посилається на підтвердження своїх вимог, відтак неподання відповідачем відзиву на позовну заяву саме по собі не свідчить про визнання ним обставин, на які посилається позивач, або наявність підстав для визнання судом цих обставин встановленими.
Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що відповідач отримав кредит у сумі 5000 грн. та в сумі 4000 грн., матеріали справи не містять.
Отже, у зв'язку із не доведенням позивачем факту надання ОСОБА_1 кредитних коштів, суд вважає, що підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Крім того, 07 травня 2024 року о 23:06:48 ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №12229-05/2024, згідно якого ОСОБА_1 надано в борг кредит в сумі 3600 грн. строком на 120 днів до 03 вересня 2024 року, денна процентна ставка становить 1,5%. Даний кредитний договір підписаний відповідачем із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W1124, згідно Закону України «Про електронну комерцію». Кредит надано в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта № НОМЕР_1 .
Згідно довідки сервісу онлайн платежів вих. №3466_250130172955 від 30 січня 2025 року, 07 травня 2024 року о 23:10:03 на суму 3600 грн. маска картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 390322237, призначення платежу: зарахування 3600 грн. на картку № НОМЕР_1 .
19.09.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 19092024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 19.09.2024 року до Договору факторингу № 19092024від 19.09.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11880 грн., з яких: 3600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6480 грн. - сума заборгованості за процентами; 1800 грн. - сума заборгованості по штрафним санкціям.
Також, 07 травня 2024 року о 22:53:19 ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №12213-05/2024, за умовами якого ОСОБА_1 надано в борг кредит в сумі 3200 грн. строком на 120 днів до 03 вересня 2024 року, денна процентна ставка становить 1,5%. Вказаний договір підписаний відповідачем із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W1063, згідно Закону України «Про електронну комерцію». Кредит надано в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта № НОМЕР_1 .
Згідно довідки сервісу онлайн платежів вих. №3466_250130172955 від 30 січня 2025 року, 07 травня 2024 року о 22:55:05 на суму 3200 грн. маска картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 390316206, призначення платежу: зарахування 3200 грн. на картку № НОМЕР_1 .
25.07.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 25072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 25.07.2024 року до Договору факторингу № 25072024 від 25.07.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8640 грн., з яких: 3200 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3840 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 по вищевказаних кредитних договорах.
За умовами вищезазначених кредитних договорів ОСОБА_1 зобов'язався повернути отримані грошові кошти у визначений договорами строк та сплатити відсотки за користування коштами.
Згідно обґрунтувань позовних вимог, фінансові установи виконали свої зобов'язання за кредитними договорами та надали відповідачці кредитні кошті згідно умов договорів, однак ОСОБА_1 свої зобов'язання за договорами не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за вказаними кредитними договорами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається зі змісту кредитних договорів, усі ці договори підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону із зазначенням адреси проживання відповідачки, її паспортних даних, РНОКПП. Крім того за умовами договорів їх невід'ємною частиною є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайтах товариств.
При укладанні кредитних договорів відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договори були б не укладеними, що в свою чергу підтверджує укладання вказаних договорів в електронній формі.
ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаних кредитних договорів, однак не виконав грошових зобов'язань по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договорах №12229-05/2024 від 07 травня 2024 року та №12213-05/2024 від 07 травня 2024 року підлягає стягненню за рішенням суду.
Отже, досліджені судом докази свідчать про укладеність вищевказаних кредитних договорів між відповідачем та ТОВ «Аванс Кредит», невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань.
За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором.
Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа №6-459цс17), згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Відтак суди мають з'ясувати належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.
Надані позивачем договорів факторингу та реєстри боржників до договорів факторингу, свідчать про те, що позивач набув у встановленому законом порядку право грошової вимоги до відповідача за вказаними вище кредитними договорами.
Отже, ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язань за вищезазначеними договорами перед новим кредитором ТОВ «ФК «ЄАПБ» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.
Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_1 електронних договорів шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що укладення договорів про надання фінансового кредиту №12229-05/2024 від 07 травня 2024 року, №12213-05/2024 від 07 травня 2024 року, відбулись, що узгоджується зі ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».
Однак відповідач не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними в повному обсязі.
При цьому суд звертає увагу на помилку допущену в обрахунку заборгованості, зазначену в Реєстрі боржників від 25.07.2024 року до Договору факторингу № 25072024 від 25.07.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ», згідно якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 8640 грн. (за договором №12213-05/2024), з яких: 3200 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3840 грн. - сума заборгованості за відсотками, яку позивач просить стягнути, в той час коли сума заборгованості фактично становить 7040 грн. (3200+3840=7040 грн.), яка фактично і підлягає стягненню.
З урахуванням зазначеного, суд приходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором у розмірі 17120 грн.
При цьому, суд враховує, що будь-яких доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 кредитних коштів за вказаними договорами не отримував, останній суду не надав, відповідач не спростовував надані позивачем докази, хоча повідомлявся судом за зареєстрованим місцем проживання, жодних заперечень проти доводів позивача не надходило.
Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості по штрафним санкціям, за договором №12229-05/2024, в розмірі 1800 грн. не підлягають задоволенню з огляду на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог і з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути:
- заборгованість за кредитним договором №12229-05/2024 від 07 травня 2024 року в сумі 10080 грн., з яких: 3600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6480 грн. - сума заборгованості за процентами;
- заборгованість за кредитним договором 12223-05/2024 від 07 травня 2024 року в сумі 7040 грн., з яких: 3200 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3840 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 48831,58 грн., а задоволено на суму 17120 грн., тобто на 35,05% (17120 х 100 : 48831,58).
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 1061,31 грн. (3028 грн. х 35,05%) судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»:
- заборгованість за кредитним договором №12229-05/2024 від 07 травня 2024 року в сумі 10080 грн., з яких: 3600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6480 грн. - сума заборгованості за процентами;
- заборгованість за кредитним договором 12223-05/2024 від 07 травня 2024 року в сумі 7040 грн., з яких: 3200 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3840 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1061,31 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складено 14 липня 2025 року.
Суддя О.В. Ващук