Справа № 650/4222/25
провадження № 1-кс/650/853/25
16 липня 2025 року слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника ТОВ «ДОЛОМІТ-3» ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Велика Олександрівка клопотання слідчого Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42025232090000001 від 03.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 240 КК України, про надання дозволу на проведення огляду,
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить надати дозвіл заступнику начальника слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 або іншому слідчому із складу слідчої групи у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 на проведення огляду території кар'єру розташованого в с.Давидів Брід Бериславського району Херсонської області за участі спеціалістів: посадової особи Державної екологічної інспекції Південного округу, геодезиста та маркшрейдера, з метою виявлення, вилучення для проведення експертиз зразків корисних копалин та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог слідчий зазначив, що в провадженні слідчого перебувають матеріали кримінального провадження № 42025232090000001 від 03.01.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України. Згідно з матеріалами провадження, досудовим розслідуванням встановлено, що поблизу с. Давидів Брід Бериславського району Херсонської області здійснюється незаконне видобування корисних копалин.
Про зазначені обставини стало відомо зі звернення громадянки ОСОБА_16 , яка повідомила, що на території кар'єру біля зазначеного населеного пункту невідомі особи проводять масштабні земляні роботи та вивозять великі обсяги видобутого матеріалу. Свідок повідомила, що на добу з кар'єру виїжджає до 100 вантажних автомобілів.
Зі свідчень інших допитаних осіб - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які працюють водіями у ТОВ «Вайт» та ФОП « ОСОБА_19 » відповідно, встановлено, що вони перевозили вапняк із зазначеного кар'єру. Обидва свідки зазначили, що видобуток здійснюється ТОВ «ДОЛОМІТ-3», а кінцевим пунктом доставки є цементний завод у м. Кривий Ріг.
Згідно з офіційною інформацією, наданою ТОВ «ДОЛОМІТ-3», підприємство дійсно здійснює видобуток корисних копалин на території Давидово-Брідського родовища на підставі спеціального дозволу № 4156 від 22.12.2006. Водночас під час огляду місця події було встановлено, що відповідна територія родовища не має огорожі чи межових знаків, а підприємство повідомило, що межові знаки не збереглись унаслідок активних бойових дій.
У зв'язку з тим, що відсутні чітко встановлені межі родовища, а також відсутній ваговий контроль за обсягами видобутку, виникла необхідність у проведенні огляду місцевості. Метою є: фіксація факту видобування корисних копалин, виявлення та вилучення зразків для подальших експертиз, встановлення фактичних меж та обсягів проведених робіт, документування обставин можливого вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий послався на положення ст.ст. 233, 234, 237 КПК України, якими передбачено, що огляд іншого володіння особи може здійснюватись виключно за ухвалою слідчого судді, і з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення може бути проведений огляд території, речей та документів за участі відповідних спеціалістів - у даному випадку представника Державної екологічної інспекції, геодезиста та маркшейдера.
З огляду на викладене, з метою ефективного документування обставин кримінального правопорушення та отримання доказів, які мають істотне значення для встановлення істини у провадженні, слідчий просить надати дозвіл на проведення огляду.
15 липня 2025 року від представника ТОВ «ДОЛОМІТ-3» ОСОБА_5 надав заперечення в яких зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОЛОМІТ-3» здійснює видобування вапняку на території Давидово-Брідського родовища на підставі спеціального дозволу на користування надрами №4156, виданого 22 грудня 2006 року, чинного до 22 грудня 2026 року. Вказаний дозвіл виданий у порядку, передбаченому Кодексом України про надра, який визначає, що видобування корисних копалин можливе лише за наявності такого дозволу. Це прямо свідчить про законність гірничодобувної діяльності Товариства.
Крім того, у матеріалах провадження наявна копія договору оренди земельної ділянки, укладеного 29 грудня 2021 року з Великоолександрівською селищною радою, що свідчить про наявність законних прав на користування землею, де здійснюється видобуток. Також Товариство надало витяг з Єдиного державного реєстру, у якому зазначено, що основним видом його діяльності є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди тощо. Це вказує на наявність зареєстрованого і декларованого профілю діяльності, що повністю відповідає дійсності.
Щодо твердження слідчого про відсутність межових знаків на ділянці, представник Товариства вказав, що межі земельної ділянки були встановлені до початку повномасштабного вторгнення російської федерації, однак внаслідок окупації території ці знаки були втрачені. При цьому в офіційному листі Товариства від 17 квітня 2025 року зазначено, що відновлення межових знаків наразі є неможливим, оскільки територія частково замінована. У зв'язку з цим Товариство вважає, що відсутність межових знаків не свідчить про незаконність проведення господарської діяльності, тим більше - про наявність ознак кримінального правопорушення.
Окремо у запереченнях спростовано доводи слідчого щодо відсутності вагового контролю. Представник Товариства пояснив, що контроль за обсягами видобутку здійснюється у межах маркшейдерських робіт, які відповідно до чинного законодавства є обов'язковими для гірничих підприємств. Зокрема, відповідно до Правил виконання маркшейдерських робіт (наказ Мінекономіки №669 від 31.03.2021), маркшейдерська служба зобов'язана вести облік стану і руху запасів, втрат корисних копалин та інше. Законодавство не зобов'язує гірничі підприємства встановлювати вагові комплекси, тому відсутність такого комплексу не може тлумачитись як порушення або як ознака кримінального правопорушення.
Крім того, у кримінальному провадженні вже проводився огляд місця події 07 квітня 2025 року. У зв'язку з цим Товариство вказує, що потреба у повторному огляді не обґрунтована, оскільки слідчим не зазначено, які саме нові обставини потребують фіксації або які додаткові докази планується отримати внаслідок повторного огляду. Також не вказано, з якою конкретною метою має здійснюватись вилучення зразків копалин для експертиз, адже немає сумнівів у тому, що саме вапняк видобувається на підставі спеціального дозволу.
У підсумку, представник Товариства звертає увагу на те, що ТОВ «ДОЛОМІТ-3» здійснює діяльність відповідно до чинного законодавства, відкрито, з усіма дозвільними документами, та не порушує встановлених правил охорони надр. Будь-які твердження про протиправність його дій є непідтвердженими, а клопотання слідчого є формальним та необґрунтованим. У зв'язку з цим заявник просить відмовити у задоволенні клопотання про проведення огляду.
На судовому засіданні слідчий пояснив, що підставою для звернення з клопотанням про проведення огляду місця події стало відкриття кримінального провадження за фактом можливого незаконного видобування корисних копалин поблизу села Давидів Брід. Підставою для реєстрації цього провадження була заява громадянки ОСОБА_16 , яка повідомила, що невстановлені особи у кар'єрі постійно здійснюють завантаження автомобілів породою невідомого походження, що може свідчити про порушення вимог природоохоронного законодавства.
Слідчий зазначив, що 07 квітня 2025 року проводився попередній огляд місця події, однак він носив суто візуальний характер, без здійснення жодних вимірів, відбору зразків або участі спеціалістів. З огляду на це, слідство вважає, що отриманої інформації недостатньо для з'ясування повного обсягу обставин кримінального правопорушення, і тому є необхідність у проведенні повноцінного огляду з залученням експертів і спеціалістів.
Крім того, слідчий звернув увагу, що на території ділянки відсутній ваговий комплекс. Його відсутність, на його думку, унеможливлює достовірний облік обсягів видобутих корисних копалин і не дозволяє перевірити відповідність цих обсягів звітним документам. Також було підкреслено, що на момент огляду не виявлено жодних межових знаків, що не дозволяє впевнено стверджувати, що видобування здійснюється саме в межах орендованої земельної ділянки, а не за її межами.
Слідчий також зауважив, що в умовах воєнного стану органи державного нагляду, зокрема екологічна інспекція, позбавлені можливості проводити перевірки без погодження з Міністерством довкілля, що, у свою чергу, суттєво ускладнює контроль за діяльністю надрокористувачів. У відповіді на запит правоохоронних органів інспекція вказала на можливість участі її фахівців у проведенні огляду за умови надання відповідної судової ухвали.
Метою проведення огляду, за словами слідчого, є фіксація місця видобування, межі проведення робіт, вид корисних копалин, що видобуваються, та відбір зразків для подальших експертиз. Також необхідно оцінити масштаби видобутку та відповідність фактичної діяльності підприємства умовам спеціального дозволу та планам гірничих робіт.
На судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити. Він зазначив, що клопотання подано відповідно до вимог КПК України, а проведення огляду є необхідним для встановлення істотних обставин у кримінальному провадженні, відкритому за ч. 1 ст. 240 КК України, тобто за фактом незаконного видобування корисних копалин.
За словами прокурора, необхідність проведення огляду обумовлена тим, що наявна на момент розгляду інформація не дозволяє достеменно визначити межі ділянки, де здійснюється господарська діяльність, зокрема, чи не виходить вона за межі орендованої земельної ділянки. Відсутність межових знаків унеможливлює однозначну оцінку дотримання вимог земельного законодавства.
Крім того, прокурор звернув увагу на відсутність на об'єкті вагового комплексу, що, на думку слідства, не дозволяє проконтролювати обсяг видобутих копалин. Він вказав, що підприємство не надало оцінку впливу на довкілля (ОВД), попри відповідні запити.
Прокурор підкреслив, що контроль з боку Державної служби геології та надр наразі обмежений, а в умовах воєнного стану проведення перевірок екологічною інспекцією також фактично неможливе без додаткового погодження. Водночас сама інспекція погодилася на участь у проведенні огляду лише за наявності відповідного рішення суду.
На судовому засіданні представник ТОВ «ДОЛОМІТ-3» ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання слідчого, вважаючи його необґрунтованим та таким, що спрямоване на втручання в господарську діяльність товариства. Він зазначив, що підприємство здійснює діяльність на законних підставах, має спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий Державною службою геології та надр, а також договір оренди земельної ділянки площею 19,8 га, укладений у 2021 році з органом місцевого самоврядування.
Щодо межових знаків, ОСОБА_5 пояснив, що вони були встановлені ще у 2021 році підрядною землевпорядною організацією, однак після початку повномасштабної війни територія зазнала часткового замінування, а металеві стовпчики межових знаків були викрадені. Попри це, підприємство продовжує контролювати межі видобутку за допомогою маркшейдерської служби та GPS-координат, зазначених у кадастровій карті.
Стосовно вагового комплексу представник підприємства зазначив, що його наявність не є обов'язковою умовою для здійснення видобутку. Контроль обсягів видобутих корисних копалин здійснюється шляхом подання щорічної звітності до Державної служби геології та надр, відповідно до планів гірничих робіт та затверджених обсягів. Жодних зауважень з боку контролюючих органів підприємство не отримувало.
Також ОСОБА_5 зауважив, що оцінка впливу на довкілля (ОВД) була оформлена належним чином та доступна у відкритому реєстрі на сайті Міністерства захисту довкілля.
Щодо тверджень про можливе перевищення обсягів видобутку або незаконний видобуток за межами дозволених координат, представник пояснив, що ці обвинувачення є безпідставними та ґрунтуються виключно на припущеннях. Крім того, він наголосив, що відповідно до чинного законодавства під час воєнного стану контрольні перевірки допускаються за погодженням із Міндовкілля, однак екологічна інспекція не зверталася за таким дозволом і не ініціювала перевірку.
ОСОБА_5 також підкреслив, що проведення огляду з невизначеною метою та без чітко окреслених меж створює ризики зловживання з боку слідства та може порушити права товариства як добросовісного надрокористувача. Він зазначив, що запит слідчого щодо огляду території є надмірним, оскільки всі необхідні документи підприємство вже надавало, а для перевірки меж земельної ділянки достатньо звернення до кадастрових органів, без заходу на територію кар'єру.
У підсумку ОСОБА_5 заявив, що підприємство відкрите до співпраці з державними органами в межах, визначених законом, однак вбачає у поданому клопотанні необґрунтованість, відсутність конкретної мети та реальний ризик втручання в господарську діяльність без належних підстав.
Заслухавши слідчого, прокурора та представника ТОВ «ДОЛОМІТ-3» вивчивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 237 КПК України передбачено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
Відповідно до статті 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду. У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання ; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; підстави для обшуку; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв'язок із вчиненим кримінальним правопорушенням; обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.
Згідно зі статтею 235 КПК України, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про: строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук; положення закону, на підставі якого постановляється ухвала ; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
Статтею 30 Конституції України встановлено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, закон допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку.
Під іншим володінням особи розуміється транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які перебувають у володінні особи (частина друга статті 233 КПК України).
У винятковому випадку, передбаченому частиною третьою статті 233 КПК України, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 КПК України, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 КПК України.
Відповідно до частин першої, другої п'ятої статті 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних; огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи; при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що слідчий суддя може надати дозвіл на проведення огляду іншого володіння особи лише за умови дотримання визначених процесуальним законом вимог.
По-перше, орган досудового розслідування повинен належним чином обґрунтувати наявність фактичних обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а також потребу у встановленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування.
По-друге, слідчий має встановити і довести наявність зв'язку між кримінальним правопорушенням і конкретним володінням особи, яке підлягає огляду. Тобто має бути обґрунтовано, що саме на цій території можуть знаходитися речі, сліди або інші дані, які підлягають фіксації чи вилученню.
По-третє, у клопотанні обов'язково повинна бути чітко сформульована мета огляду - наприклад, фіксація місця події, виявлення зразків для експертизи, визначення меж або масштабів діяльності тощо.
По-четверте, має бути наведено обґрунтування, що отримання таких відомостей іншим, менш обмежувальним способом, є неможливим або неефективним. Зокрема, слідчий має пояснити, чому ці дані не можуть бути отримані шляхом витребування документів, проведення допитів або за допомогою інших слідчих дій.
По-п'яте, втручання в право особи на недоторканність володіння має бути співмірним меті кримінального провадження, тобто відповідати принципу пропорційності. Слідчий суддя повинен переконатися, що запланована дія не є надмірною, не створює необґрунтованих обмежень прав особи та є виправданою з точки зору публічного інтересу.
Таким чином, дозвіл на проведення огляду іншого володіння особи може бути наданий лише за умови, якщо слідчим або прокурором доведено сукупність вищевказаних підстав. У разі відсутності належного обґрунтування хоча б однієї з них клопотання підлягає відмові.
Слідчий суддя встановив, що у провадженні слідчого перебувають матеріали кримінального провадження №?42025232090000001 від 03.01.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.?1 ст.?240 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що підставою для початку досудового розслідування стала заява громадянки ОСОБА_16 про незаконне, на її думку, видобування корисних копалин поблизу с.?Давидів Брід Бериславського району Херсонської області. У ході досудового розслідування були допитані свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які повідомили, що здійснювали перевезення вапняку, видобутого в цьому кар'єрі. При цьому обидва зазначили, що видобуток здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОЛОМІТ-3», а кінцевим пунктом доставки є цементний завод у місті Кривий Ріг.
До матеріалів провадження також долучено лист ТОВ «ДОЛОМІТ-3» від 03.04.2025, в якому зазначено, що підприємство здійснює видобування корисних копалин у межах Давидово-Брідського родовища на підставі спеціального дозволу на користування надрами №?4156 від 22.12.2006, чинного до 22.12.2026. Крім того, товариством надано копію договору оренди земельної ділянки від 29.12.2021, укладеного з Великоолександрівською селищною радою, та витяг з ЄДР, у якому зазначено, що основним видом діяльності підприємства є видобування каменю, вапняку, гіпсу та інших корисних копалин.
У матеріалах також міститься інформація про проведення огляду місця події 07.04.2025, у ході якого встановлено, що межі родовища на місцевості не позначені межовими знаками, а огородження території відсутнє.
Слідчий суддя вважає, що встановлених обставин, викладених у клопотанні та підтверджених доданими матеріалами, недостатньо для переконання у наявності правових підстав для надання дозволу на проведення огляду іншого володіння особи, а саме території кар'єру поблизу с. Давидів Брід. Виходячи з аналізу викладених у клопотанні доводів та досліджених доказів, суд доходить висновку, що подане слідчим клопотання є необґрунтованим, а заявлені у ньому вимоги не доводять необхідності втручання у право приватної юридичної особи на недоторканність володіння.
Так, на думку слідчого судді, надані слідчим матеріали не містять достатніх і належних даних, які б давали підстави вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 240 КК України, а саме, незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення без передбаченого законом дозволу або з порушенням встановлених правил.
Підставою для початку досудового розслідування слідчий вказує звернення громадянки ОСОБА_16 , яка повідомила, що на території кар'єру поблизу с. Давидів Брід нібито невстановлені особи здійснюють масштабні земляні роботи, зокрема, видобуток і вивезення певної породи. Однак наведена у зверненні інформація носить оціночний та суб'єктивний характер, не містить конкретних фактів, доказів або достовірних даних про відсутність дозволу на видобуток чи про порушення встановлених правил надрокористування.
Крім того, з пояснень свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 вбачається лише те, що вони перевозили вапняк із зазначеної ділянки. При цьому обидва вказали, що видобуток здійснюється ТОВ «ДОЛОМІТ-3», що, навпаки, вказує на ідентифікованого суб'єкта господарювання, а не на невстановлених осіб.
Більше того, до матеріалів клопотання самим же слідчим долучено офіційну інформацію, надану ТОВ «ДОЛОМІТ-3», з якої вбачається, що підприємство здійснює видобування корисних копалин на території Давидово-Брідського родовища на підставі чинного спеціального дозволу на користування надрами №4156 від 22.12.2006 року. Крім цього, надано договір оренди земельної ділянки, укладений з органом місцевого самоврядування, та підтверджено основний вид діяльності підприємства - видобування корисних копалин.
Таким чином, замість конкретних і перевірених даних, які б свідчили про порушення вимог природоохоронного або надрового законодавства, у клопотанні наведено лише припущення про можливість такого порушення, що ґрунтуються на загальних міркуваннях та повідомленнях осіб, не наділених відповідними повноваженнями щодо оцінки законності гірничодобувної діяльності.
Відсутність вагового комплексу чи межових знаків сама по собі не свідчить про вчинення кримінального правопорушення. Більше того, представник товариства надав пояснення щодо причин їх відсутності, зокрема, втрати межових знаків внаслідок бойових дій та неможливості їх відновлення через замінування території, що є загальновідомим фактом, пов'язаним зі збройною агресією російської федерації.
Зі змісту клопотання, пояснень, наданих у судовому засіданні слідчим і прокурором, а також досліджених матеріалів провадження вбачається, що слідчим не вживалося вичерпних заходів для отримання інформації про господарську діяльність ТОВ «ДОЛОМІТ-3» у добровільному порядку. Зокрема, не вбачається, що слідчим було направлено запити до уповноважених органів державного контролю та нагляду у сфері використання надр, охорони довкілля, геології та земельних ресурсів (зокрема, до Державної служби геології та надр України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції, Держгеокадастру тощо) з метою витребування документів, дозволів, технічної документації, планів гірничих робіт, звітності тощо.
Не вказано, що здійснювались спроби отримати відповідні відомості в порядку, передбаченому ст. 93 КПК України, шляхом направлення вимог або запитів про надання документів чи інформації, яка може підтвердити або спростувати факти, викладені в зверненні заявника.
Також відсутні дані про проведення допитів посадових осіб товариства, отримання пояснень від фахівців відповідних контролюючих органів або звернення до кадастрових органів з метою перевірки меж орендованої земельної ділянки. Натомість слідчим обрано найбільш інтенсивний та обмежувальний захід - звернення з клопотанням про проведення огляду іншого володіння особи за участі слідчих та спеціалістів, без доведення того, що менш втручальні способи збирання доказів були вичерпані або є неефективними.
Щодо відсутності межових знаків, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що контроль за їх наявністю, встановленням або відновленням не віднесено до повноважень органів досудового розслідування. Такі дії належать до компетенції землевпорядних органів, органів місцевого самоврядування та відповідних ліцензованих виконавців робіт із землеустрою. Відсутність межових знаків сама по собі не може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, оскільки її причини можуть бути об'єктивними та документально підтвердженими, як у даному випадку, де в матеріалах справи наявна інформація про втрату межових знаків внаслідок бойових дій і замінування території.
Крім того, координати орендованої земельної ділянки, наданої ТОВ «ДОЛОМІТ-3», є зафіксованими у відповідній технічній документації, що зберігається в Державному земельному кадастрі. Доступ до цих координат є відкритим, що дозволяє здійснити перевірку меж земельної ділянки без проведення слідчих дій на території кар'єру. Зокрема, шляхом порівняння географічних координат з місцевістю або аналізу публічної кадастрової карти можливо встановити, чи здійснюється господарська діяльність у межах орендованої ділянки, чи має місце вихід за її межі.
Щодо відсутності вагового комплексу, слідчий суддя зазначає, що встановлення такого обладнання не є обов'язковою умовою здійснення діяльності з видобування корисних копалин. Законодавством України, зокрема Кодексом України про надра та галузевими нормативними актами, не передбачено обов'язку надрокористувача обладнувати виробничу територію ваговим комплексом.
Контроль за обсягами видобутку здійснюється відповідно до затверджених планів гірничих робіт, на підставі маркшейдерських спостережень та подання щорічної звітності до Державної служби геології та надр України. Як зазначено в запереченнях представника ТОВ «ДОЛОМІТ-3», облік здійснюється у межах діяльності маркшейдерської служби підприємства, яка несе відповідальність за достовірність поданих даних.
Щодо наміру слідчого провести відбір зразків корисних копалин для експертизи, слідчий суддя вважає, що і цей аргумент не є достатньо обґрунтованим. Із змісту клопотання не вбачається, які саме питання планується з'ясовувати за результатами відповідної експертизи, яка саме експертна установа має її проводити, та яким чином результати такої експертизи можуть мати значення для досудового розслідування.
Більше того, сам факт видобутку вапняку не заперечується ні слідчим, ні самим підприємством, яке має дійсний спеціальний дозвіл на користування надрами та здійснює діяльність відкрито. Зазначений вид корисної копалини також не є рідкісним чи складним для ідентифікації. Тому вилучення зразків без чітко окресленої мети може розцінюватися як формальна дія, що не спрямована на досягнення цілей кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає за необхідне окремо зупинитися на питанні можливого незаконного видобування корисних копалин у значному розмірі, що є однією з ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.
Із наданих слідчим матеріалів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОЛОМІТ-3» здійснює видобуток вапняку на підставі спеціального дозволу на користування надрами, виданого Державною службою геології та надр України, а також на підставі договору оренди земельної ділянки площею 19,8 га. Таким чином, у межах визначеного дозволу та орендованої площі господарська діяльність товариства є законною.
Разом з тим, для кваліфікації дій як незаконного видобування корисних копалин, слід довести, що видобуток здійснювався без відповідного дозволу, або з порушенням його умов, наприклад - за межами дозволеної території, у більших обсягах, ніж передбачено, чи без дотримання технічної документації. Аналогічно, ознака «у значному розмірі» потребує попереднього розрахунку обсягів, визначення вартості або кількості вилученої сировини поза межами дозволу.
У поданому клопотанні слідчий не навів жодних конкретних даних щодо фактичних обсягів видобутку, а також не вказав, у чому саме полягає перевищення дозволених меж. Не додано схем, координат, порівняльних таблиць або технічної документації, які дозволили б дійти висновку про порушення дозволених меж або видобуток без правових підстав. Відсутні й розрахунки, які б дозволяли оцінити, що обсяг видобутку сягнув «значного розміру» у контексті кримінальної відповідальності.
Таким чином, навіть якщо слідство має обґрунтовані сумніви щодо правомірності всієї видобувної діяльності на кар'єрі, в матеріалах клопотання відсутні дані, які б дозволяли попередньо встановити факт незаконного видобування саме у значному розмірі.
Слідчий суддя звертає увагу, що слідчий та прокурор у своїх поясненнях неодноразово акцентували на відсутності належного контролю за діяльністю ТОВ «ДОЛОМІТ-3» з боку уповноважених державних органів та установ, що об'єктивно зумовлено обмеженнями, пов'язаними з правовим режимом воєнного стану. У зв'язку з цим, обґрунтовуючи необхідність проведення огляду, слідчий та прокурор вказують на потребу у встановленні фактичних обставин, які за відсутності контролюючих заходів з боку компетентних органів неможливо з'ясувати іншим чином. Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що фактичне здійснення функцій нагляду або контролю за господарською діяльністю суб'єкта підприємництва виходить за межі повноважень органів досудового розслідування, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Слідчий суддя наголошує, що таке розуміння повноважень органу досудового розслідування є помилковим та суперечить чинному законодавству. Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, завданням органів досудового розслідування є встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, збирання та фіксація доказів у межах кримінального провадження. Натомість контроль за дотриманням ліцензійних умов, вимог природоохоронного законодавства, обліком корисних копалин, маркшейдерськими роботами та іншими аспектами господарської діяльності підприємств належить до виключної компетенції спеціально уповноважених органів державного нагляду і контролю, зокрема Державної служби геології та надр, Державної екологічної інспекції, Державної служби праці тощо.
Орган досудового розслідування не наділений повноваженнями щодо перевірки господарської діяльності підприємств на відповідність спеціальним дозвільним документам, не має ані технічних засобів, ані необхідної компетенції у сфері геології, маркшейдерії, гірничої справи чи екології. Відповідно, посилання слідства на потребу в огляді як формі заміни державного контролю, є необґрунтованими та не може бути підставою для задоволення клопотання.
Наявність воєнного стану, навіть за умови об'єктивних труднощів у роботі контролюючих органів, не змінює меж повноважень органу досудового розслідування і не може бути виправданням для фактичного здійснення перевірочних функцій поза межами кримінального провадження або без достатньої доказової бази щодо вчинення злочину.
Якщо виходити з наданих слідчим матеріалів, слідчий фактично обґрунтовує необхідність надання дозволу на проведення огляду території кар'єру виключно наступними обставинами: по-перше, зверненням громадянки ОСОБА_16 , паспортні дані якої слідчим не були перевірені та належність якої до конкретного джерела інформації не підтверджена жодними іншими доказами; по-друге, результатами зовнішнього огляду прилеглої території навколо кар'єру, що носив попередній візуальний характер без залучення спеціалістів чи фіксації конкретних правопорушень; по-третє, відмовою представника ТОВ «ДОЛОМІТ-3» у наданні згоди на добровільне проведення огляду. Жодних інших відомостей чи документів, що б свідчили про порушення вимог природоохоронного, земельного чи надрового законодавства підприємством, яке, за наданими матеріалами, здійснює діяльність на підставі чинного спеціального дозволу, договору оренди земельної ділянки та з декларованим видом діяльності, слідчим не отримано та слідчому судді не надано.
Слідчий суддя наголошує, що будь-який огляд іншого володіння особи, незалежно від його обсягу чи характеру, є процесуальною дією, яка становить втручання у сферу приватної власності та охоронюваних законом прав. Тому навіть якщо очікуваний обсяг дій під час огляду обмежується лише фіксацією місцевості чи відбором зразків, це не звільняє ініціаторів клопотання від обов'язку довести наявність усіх передбачених законом підстав для такого втручання.
Важливість цієї слідчої дії не нівелює необхідності дотримання передбачених кримінальним процесуальним законом процесуальних гарантій, зокрема, обґрунтування доцільності, пропорційності та неможливості досягти мети розслідування іншими, менш інтенсивними засобами. Закон не допускає формального або спрощеного підходу до розгляду питань про надання дозволу на проникнення до іншого володіння особи.
В даному випадку слідчий суддя, перевіряючи доводи клопотання, надані до нього матеріали, а також пояснення сторін, не встановив достатніх фактичних даних, які б дозволяли дійти висновку про наявність правових підстав для надання дозволу на проведення огляду іншого володіння особи. Відсутність належного обґрунтування необхідності огляду, недостатній зв'язок між обставинами кримінального провадження та об'єктом огляду, недоведеність неможливості отримати необхідні відомості іншим шляхом, а також ризик необґрунтованого втручання у господарську діяльність товариства, яке діє на підставі чинних дозвільних документів, у своїй сукупності не дають підстав для задоволення клопотання. У зв'язку з цим у його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись наведеними положеннями КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42025232090000001 від 03.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 240 КК України, про надання дозволу на проведення огляду - залишити без задоволення.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено 16 липня 2025 року.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1