Єдиний унікальний номер справи № 760/33760/24
Провадження №22-ц/824/11273/2025
11 липня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк, товариство з обмеженою відповідальністю «Системи транспортних покриттів», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року відмовлено у задоволені заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 02.05.2025 року заявник направив апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд», в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про задоволення заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю. При цьому у скарзі апелянт зазначив, що копію оскаржуваного рішення отримав 02.04.2025 року, тому апеляційна скарга подана в строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10.06.2025 року направлена апеляційна скарга була залишена без руху, апелянту був наданий строк для усунення виявлених недоліків - десять календарних днів з дня отримання ухвали суду. Підставами для залишення апеляційної скарги без руху було пропущення апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутність клопотання про поновлення такого строку з наведенням поважних причин для його поновлення. Поряд з цим, апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою апелянтом судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання апеляційної скарги на судове рішення.
Зазначеною ухвалою апелянту роз'яснено, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, а саме, якщо не буде подано заяву із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані в ній підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
27 червня 2025 року на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 10 червня 2025 року до апеляційного суду надійшла заява від головного управління ДПС у Одеській області про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій заявник зазначив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та послався на те, що відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційну скаргу було підготовлено та подано після спливу 30-денного строку з дня отримання ГУДПС в Одеській області повного рішення суду 02.04.2025 року.
Заявник також вважає, що вказаний строк пропущено з поважних причин, зокрема через надмірне навантаження, перебої з електропостачанням, систематичні повітряні тривоги, що вплинуло на повторне подання скарги.
Однак, апеляційний суд не може врахувати зазначені твердження апелянта про те, що що строк апеляційного оскарження на подання апеляційної скарги становить 30 днів, тому скаргу подано в межах цього строку.
За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням або не вчиненням процесуальних дій.
Пунктом 6 статті 43 ЦПК України передбачено, що до обов'язків саме учасників справи (якими є сторони та треті особи) віднесено виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день: вручення судового рішення під розписку; отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У ч. 2 ст. 350 ЦПК України зазначено, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
Положеннями ч. 3 ст. 350 ЦПК України визначено, що особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 354 ЦПК України, якщо учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення повного тексту, подав апеляційну скаргу протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження, пропущений ним строк може бути поновлений судом.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду проголошено 24.03.2025 року. Копію оскаржуваного рішення суду було доставлено заявнику до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 31.03.2025 року о 23:25 год., що підтверджується наявною у справі довідкою (а.с.89), що з урахуванням положеньч. 6 ст. 272 ЦПК України копія документу вважається врученою заявнику на наступний день - 01.04.2025 року, тому перебіг строку на апеляційне оскарження складає період з 02.04.2025 року по 07.04.2025 року. Відтак, апеляційну скаргу було направлено до апеляційного суду 02.05.2025 року, тобто з пропуском 5- денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 3 ст. 350 ЦПК України.
Крім того, у клопотанні про поновлення строку не зазначено заявником обставини, які об'єктивно перешкоджали в поданні апеляційної скарги у визначений законом строк до 07.04.2025 року, з урахуванням того, що копія оскаржуваного судового рішення була вручена заявнику 01.04.2025 року.
При цьому, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Заявник, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Отже, надмірне навантаження, перебої з електропостачанням, систематичні повітряні тривоги, що вплинуло на повторне подання скарги, не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, що саме вплинуло на роботу цього державного органу саме в період апеляційного оскарження строку з 02.04.2025 року по 07.04.2025 року..
Оскільки поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом у заяві про усунення недоліків не наведено, то за таких умов, колегія суддів вважає, що вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 10.06.2025 року виконані не були.
З огляду на вищевказане, апеляційний суд не вбачає наявності підстав для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, зазначені доводи апелянта не обумовлюють поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та можуть призвести до порушення прав іншої сторони, викликати сумнів в об'єктивності суду, а посилання апелянта на гарантоване право на апеляційне оскарження без дотримання процедури саме по собі не може слугувати підставою для поновлення строку (справа «Устименко проти України» (Case of Ustimenko v. Ukraine) (Заява № 32053/13).
Рішенням від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі «Мушта проти України» зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Суд зобов'язаний прийняти і розглянути апеляційну скарги на судове рішення лише за умови дотримання скаржником вимог чинного цивільного процесуального законодавства щодо строків на апеляційне оскарження та за умови відповідності апеляційної скарги формі та змісту, як того вимагає ЦПК України. Наявність лише самої по собі апеляційної скарги не є безумовною підставою для її прийняття та відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо наведені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Крім того, у заяві про усунення недоліків апелянт зазначив клопотання про продовження ГУ ДПС України в Одеській області строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На підтвердження доводів клопотання апелянт посилається на те, що ГУ ДПС України в Одеській області не має можливості надати докази до клопотання про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в строк, встановлений ухвалою суду.
Дослідивши вищевказане клопотання, апеляційний суд зазначає наступне:
За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.
При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.
Відповідно до ч. 2, п. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою заяви у справах окремого провадження ставка судового збору становить 0.5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні у даній справі юридичною особою заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 211, 00 грн. (3 028 грн. ? 0.5?0.8).
При поданні апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення необхідно сплатити 1 816, 80 грн. (1 211,00 грн. ? 150%).
При цьому, апеляційну скаргу подано апелянтом через підсистему «Електронний суд», відтак, з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» в даному випадку судовий збір за подання апеляційної скарги складає 1 453, 44 грн (1816, 80 грн. ? 0.8).
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Як слідує з поданого клопотання, апелянт не зазначив належних доводів про те, які конкретно об'єктивні обставини, перешкодили ГУ ДПС України в Одеській області надати до апеляційного суду докази сплати судового збору.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд не знайшов підстав для продовження апелянту строку для усунення недоліків щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 127, 357, 358 ЦПК України,
Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби України в Одеській області в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк, товариство з обмеженою відповідальністю «Системи транспортних покриттів», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя: С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько