Єдиний унікальний номер справи № 752/15299/23
Провадження №22-ц/824/11201/2025
07 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Журби С.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Регіональний сервіс центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в м. Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та повернення майна із чужого незаконного володіння,
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року задоволено заяву позивача та застосовано захід забезпечення позову у справі до набрання рішення суду законної сили шляхом накладення арешту на рухоме майно. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 01.05.2025 року відповідач направив через підсистему «Електронний суд» дві апеляційні скарги, в яких просив оскаржувану ухвалу суду скасувати.
Подані апеляційні скарги є абсолютно ідентичні за змістом та доданими до них документами, які були направлені 01.05.2025 року до апеляційного суду через підсистему «Електронний суд», тому у суду немає підстав вважати, що це дві різні апеляційній скарги. Цивільно-процесуальним законодавством України не передбачено можливість прийняття судом від однієї ж особи декількох апеляційних скарг на одне й те ж судове рішення. Тому, апеляційний суд вважає за можливе розглядати зазначені вище скарги як одну апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому посилається на те, що про повний текст ухвали суду дізнався 27.04.2025 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки повна ухвала суду відсутня в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд», а засобами поштового зв'язку ухвала суду відповідачу не надходила. У зв'язку з цим вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Дослідивши подану апеляційну скаргу та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання з огляду на наступне:
Приписами ст. 354 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.6, ч.11 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день: вручення судового рішення під розписку; отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до приписів ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2023 року було прийнято ухвалу суду про забезпечення позову у справі та складено повний її текст. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень повне судове рішення надіслано до реєстру 28.08.2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113053185). Відтак, до електронної скриньки в підсистемі «Електронний суд» на електронну адресу відповідача - «khomenko@usnan.org.ua» 28.08.2023 року було доставлено копію судового рішення від 28.08.2023 року, що підтверджується наявною у справі копією довідки (а.с.56).
Зважаючи на вказане, апеляційний суд не може прийняти твердження апелянта стосовно ознайомлення з рішенням суду лише 27.04.2025 року у ЄДРСР, оскільки матеріали справи містять докази про направлення відповідачу копії оскаржуваного рішення раніше зазначеної дати, а саме 28.08.2023 року.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу апелянта на те, відповідно до протоколу та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 07.07.2025 року, документ - ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року була надіслана судом до системи «Електронний суд», що також підтверджується витягом про інформацію у справі № 752/15299/23 станом на 28.08.2023 року. Наведене спростовує твердження апелянта про відсутність у підсистемі «Електронний суд» оскаржуваної ухвали суду від 28.08.2023 року.
Крім того, за даними підсистеми «Електронний суд» по справі № 752/15299/23 відповідачу направлялися впродовж 2023 та 2024 років судові повістки та процесуальні документи щодо розгляду справи по суті, що свідчить про обізнаність апелянта про наявність даного судового процесу та підтверджується наданими апелянтом до апеляційної скарги витягами інформації з підсистеми «Електронний суд» станом на серпень 2023 року.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга відповідачем направлена 01.05.2025 року тобто, після спливу більше ніж одного року з дня складення повного тексту ухвали суду. При цьому позивач не навів переконливих доказів того, що строк на апеляційне оскарження пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили б своєчасне звернення з апеляційною скаргою, та доказів таких обставин не надав.
Як вбачається з матеріалів поданої скарги, представником відповідача є адвокат Чорний Олександр Володимирович, який, відповідно до відповіді № 12525198 від 07.07.2025 року на запит Київського апеляційного суду, має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС з 10.10.2021 року.
Таким чином, відповідач не був позбавлений та мав процесуальну можливість особисто або через представника цікавитися результатом прийнятого рішення у даній справі.
Отже, правових підстав вважати, що відповідач був позбавлений процесуальної можливості отримати копію оскаржуваної ухвали суду через представника раніше зазначеної ним дати,не має.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосереднього, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 року в справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зроблено висновок про те, що: «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов'язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Таким чином апеляційний суд позбавлений можливості визнати наведені апелянтом причини пропуску строку поважними та поновити його.
Зважаючи на викладене, клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає до задоволення, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для зазначення інших підстав для поновлення такого строку.
У відповідності до положень ч. 3 та ч. 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення встановлених законом строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші, відмінні від вже оцінених та відхилених судом, підстави для поновлення строку.
Відповідно до положень ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, яка передбачає залишення заяви/скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків. Якщо у визначений судом строк недоліки заяви/скарги будуть виправлені, заява/скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник/апелянт не усуне недоліки заяви/скарги у строк, встановлений судом, заява/скарга вважається неподаною і повертається такій особі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року залишити без руху, надавши строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку, якщо протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду не буде подано заяву із зазначенням інших, ніж ті, що вже були розглянуті апеляційним судом, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані в ній підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку неусунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.О. Журба