печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2177/25-ц
пр. 2-216/25
11 червня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Остапчук Т.В
при секретарі Косточка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Державне підприємство «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі - позивач, ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату ВРУ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму боргу на загальну суму 40 251,79 грн, яка складається із заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території (утримання будинків, споруд і прибудинкової території) - 35 371, 28 грн, інфляційне збільшення - 3638,70 грн. та три відсотка річних - 1 241, 81 грн..
В обґрунтування вказано, що відповідач є користувачем кімнати АДРЕСА_1 , у яку він був заселений під час роботи у системі Апарату ВРУ. Гуртожиток перебуває на балансі, утриманні та обслуговуванні позивача. Для забезпечення мешканців гуртожитку електричною енергією позивач уклав договір з ТОВ «Київські енергетичні послуги».
Позивачем відповідачеві надана житлова послуга з управління багатоквартирним будинком. У свою чергу свої зобов'язання Відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.01.2020 року до 01.01.2025 року включно виникла заборгованість у розмірі 35 371, 28 грн.
Позивачем відповідачу надана якісна та в повному обсязі житлова послуга. У свою чергу свої зобов'язання Боржник не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість. Жодних претензій, скарг щодо ненадання чи неякісного надання житлової послуги відповідачем за період її проживання не заявлялось. Житлова послуга відповідачем споживалась та споживається дотепер, проте вона продовжує допускати зростання заборгованості та не вчинила жодного платежу щодо погашення заборгованості.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
31.03.2025, 07.04.2025 року до суду надійшли заперечення та відзив на позовну заяву, у яких відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову, а також застосувати строк позовної давності. Вказував, що позивач є неналежним стягувачем а наданий позивачем розрахунок не відповідає вимогам первинного документу, встановленим ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
04.04.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились; про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином; представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явились; про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином до суду направили заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату ВРУ» засноване на державній власності та належить до сфери управління Апарату ВРУ, що входить до складу майнового комплексу, який забезпечує діяльність Верховної Ради України.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.10.2023 року № 352371042 належні державі в особі Апарату ВРУ частина житлового будинку, поверх 8 - 9, літ. «А», загальною площею 762,3 кв. м, а згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.02.2021 року № 242872524, закріплені за відповідачем на праві господарського відання за ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату ВРУ».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» суб'єктами управління об'єктами державної власності є, у т.ч., органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, відповідно до покладених на них завдань виконують функції з управління державним майном, передбачені частиною першою цієї статті, за винятком повноважень щодо господарських структур (частина перша ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» об'єктами управління державної власності є: майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям.
Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (частини перша, друга ст. 136 Господарського кодексу України).
Відповідач ОСОБА_1 проживає у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , що не заперечується і відповідачем.
Зазначений гуртожиток перебуває на балансі, утриманні та обслуговуванні позивача.
Згідно із статтями 67, 68, 162 Житлового кодексу, статтею 815 Цивільного кодексу України, статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач повинен здійснювати оплату за надані йому житлово-комунальні послуги своєчасно.
Позивачем відповідачеві надана житлова послуга з управління багатоквартирним будинком.
У свою чергу свої зобов'язання відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.01.2020 року до 01.01.2025 року включно виникла заборгованість у розмірі 35 371, 28 грн.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими акти, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач ними користується.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Окрім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 відсотків річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у зв'язку із простроченням оплати за житлово-комунальні послуги, вимоги позивача про застосування статті 625 ЦК України підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова в розмірі 3 638,70 грн., 3 відсотки річних в розмірі 1 241,81 грн.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Відповідно до положень статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої з урахуванням внесених до неї в подальшому змін, зокрема постановами Кабінету Міністрів України №215 від 16 березня 2020 року та №239 від 25 березня 2020 року, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено карантин на усій території України з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року.
Дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, безперервно продовжувалася згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 291 від 22 квітня 2020 року, №343 від 04 травня 2020 року, № 392 від 20 травня 2020 року, № 500 від 17 червня 2020 року, № 641 від 22 липня 2020 року, № 760 від 26 серпня 2020 року, № 956 від 13 жовтня 2020 року, № 1236 від 09 грудня 2020 року, № 104 від 17 лютого 2021 року, № 405 від 21 квітня 2021 року, № 611 від 16 червня 2021 року, № 855 від 11 серпня 2021 року, № 981 від 22 вересня 2021 року, №1336 від 15 грудня 2021 року, №229 від 23 лютого 2022 року, №630 від 27 травня 2022 року, №928 від 19 серпня 2022 року, №1423 від 23 грудня 2022 року та №383 від 25 квітня 2023 року.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №383 від 25 квітня 2023 року дію карантину продовжено до 30 червня 2023 року.
Законом України № 540-ІХ від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України був доповнений, зокрема пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Зазначений Закон України № 540-ІХ від 30 березня 2020 року набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Суд зазначає, що з 12.03.2020 (дата початку карантину) і до 30.06.2023 (останній день карантину) перебіг позовної давності був зупинений.
Відповідно до приписів п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки позовної давності продовжуються на строк дії зазначеного стану.
Окрім того, ЗУ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08 листопада 2023 року внесено наступні зміни до п 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами) в Україні воєнний стан діє з 24.02.2022 року до 09.05.2025 року.
Враховуючи зазначені норми законодавства, строк позовної давності не можна вважати таким, що сплив на момент подачі позову.
Відповідно до зазначених норм суд визнає обґрунтованим позов повністю.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 028,00 грн у відшкодування судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1-22, 509, 615, 815 Цивільного кодексу України, , ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України заборгованість в розмірі 40 251 (сорок тисяч двісті п'ятдесят одна) грн 79 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Державне підприємство «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України»: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 4; код ЄДРПОУ 40159706.
Відповідач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Т.В.Остапчук