Справа №:755/10604/25
Провадження №: 1-кп/755/1263/25
"18" липня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, у режимі відеоконференції, клопотання сторони захисту про передачу кримінального провадження на розгляд до іншого суду згідно правил підсудності, у межах кримінального провадження №12025000000000667 від 06.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Із Офісу Генерального прокурора до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду вищевказаний обвинувальний акт та додані до нього документи, які ухвалою судді призначені до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
У підготовчому судовому засіданні сторона захисту клопотала про передачу кримінального провадження на розгляд до іншого суду згідно правил підсудності, оскільки обвинувачений заперечує здійснювати судове слідство у режимі відеоконференція та бажає безпосередньо брати участь у судових засіданнях.
Обвинувачений підтримав клопотання своїх захисників.
Прокурор проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_6 не заперечував та клопотав щодо продовження застосування обвинуваченому строку тримання під вартою, виходячи з тяжкості кримінальних правопорушень у вчиненні яких він обвинувачується та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу, наявність яких продовжує існувати, також просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Захисники та обвинувачений щодо клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою поклались на розсуд суду.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо передачі кримінального провадження на розгляд до іншого суду згідно правил підсудності, дійшов наступного.
Згідно п.4 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Крім того, ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Як убачається із обвинувального акту ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Сосницька, тобто у межах територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.
Водночас, у відповідності до ч.2 ст.336 КПК України, суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.
Також, згідно листа Офісу Генерального прокурора до Федерального відомства юстиції Федеративної Республіки Німеччини від 31.01.2025 року №19/1/2-29669-23 щодо розгляду запиту про видачу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України повідомила, що у разі видачі ОСОБА_8 в Україну та застосування до нього слідчим суддею запобіжного заходу у виді тримання під вартою його буде поміщено до Державної установи «Чортківської установи виконання покарань («26)», що в центральній частині України /місто Чортків, Тернопільської області/. Ця установа розташована далеко від зони ведення бойових дій та жодного разу не постраждала від триваючого збройного конфлікту.
У разі видачі ОСОБА_8 в Україну та засудження до позбавлення волі, його буде направлено до однієї з установ виконання покарань, що визначені переліком затвердженим Міністерством юстиції України на території, віддаленій від зони ведення активних бойових дій, розпочатих унаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, а саме: «Дрогобицька виправна колонія (№40)», «Коломийська виправна колонія (№41)» або «Білоцерківська виправна колонія (№35)». Кожна з них обладнана укриттями від можливого обстрілу.
У разі екстрадиції ОСОБА_8 в Україну судовий розгляд справи стосовно нього здійснюватиметься у місті Києві, що знаходиться на відстані, приблизно 470 кілометрів від міста Чортків. У Державній установі «Чортківська установа виконання покарань («26)» обладнана двома спеціальними приміщеннями для проведення судових засідань у режимі відеоконференції.
Судовий розгляд справи стосовно ОСОБА_8 буде здійснюватиметься судом у режимі відеоконференції у випадку, якщо проти цього не заперечуватиме обвинувачений. У випадку виникнення такої обставини, яка унеможливлюватиме розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 , українською стороною вирішуватиметься питання про направлення кримінального провадження до суду, територіально наближеного до установи попереднього ув?язнення, у якій утримується особа. Таке рішення може бути ухвалене Верховним Судом за результатами розгляду клопотання сторони кримінального провадження або за поданням місцевого суду.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, а також враховуючи в тому числі правила, визначені статтею 34 КПК України, які визначають, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції, матеріали обвинувального акта в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України, слід направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення подання про визначення підсудності вказаних матеріалів з Дніпровського районного суду м. Києва до Чортківського районного суду Тернопільської області, до колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду для подальшого розгляду згідно з правилами територіальної підсудності.
Щодо клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право змінити заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.
Разом із тим, ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Що ж стосується наявності підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 , то суд вважає, що викладені прокурором у клопотанні відомості щодо існування окремих ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого та наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України є обґрунтованими та виправдовують необхідність продовження відносно обвинуваченого строку тримання під вартою.
Як убачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України, які відповідно до ст.12 КК України, є тяжкими злочинами, санкція за вчинення яких передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від п?яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, має підвищену суспільну небезпеку, оскільки переховувався від органів досудового розслідування на території Федеративної Республіки Німеччини, де останнього було затримано та у подальшому видано на територію України та відсутність достовірних відомостей про зменшення ризиків, які були встановлені судом при обранні йому запобіжного заходу, а тому виходячи з положень ст.ст.177, 178, 199 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинувачуваного, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки обвинуваченого, що вказує на необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на два місяці.
Крім того, відповідно до ст.183 КПК України, обвинуваченому слід також визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та у разі внесення застави, покласти на нього обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, 183, 191, 314-316, 334, 335 КПК України, суд, -
Клопотання сторони захисту про передачу кримінального провадження на розгляд до іншого суду згідно правил підсудності - задовольнити.
Направити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025000000000667 від 06.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України та додані до нього документи до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення подання про визначення підсудності вказаних матеріалів з Дніпровського районного суду м. Києва до Чортківського районного суду Тернопільської області, до колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 15 вересня 2025 року включно.
Визначити розмір застави ОСОБА_3 , достатній для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків передбачених КПК України у виді 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 059 800 /один мільйон п?ятдесят дев?ять тисяч вісімсот/ гривень 00 копійок.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
-утриматись від спілкування із свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні;
-здати при наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою суду обов'язків - не більше двох місяців з моменту внесення обвинуваченими, заставодавцем застави у розмірі, визначеному судом.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення, у частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у іншій частині оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1