Номер провадження 2/754/7332/25
Справа № 754/11482/25
18 липня 2025 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., перевіривши виконання вимог ст.ст. 174-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про зняття арешту з майна.
Подану заяву обґрунтовано тим, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 . При цьому, позивачу стало відомо, що на 1/4 частину вказаної квартири, Відділом державної виконавчої служби у Ватутніському районі, накладено арешт згідно постанови №6-24/7 від 05.06.2001. Обтяження зареєстроване П'ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою до Державного реєстру речових прав 06.10.2004 за №1356680. На звернення до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивач отримав відповідь про необхідність звернутися до суду, оскільки виконавчі провадження відносно нього на виконанні у відділі не перебувають, зняти арешт з майна не вбачається за можливе. На підставі викладеного, позивач просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладеного на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Ватутінського району від 06.10.2004, реєстраційний номер обтяження №1356680.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно прохальної частини позовної заяви, позивач просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладеного згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Ватутінського району від 06.10.2004 року, реєстраційний номер обтяження №1356680.
Так, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який, відповідно до п. п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повинен містити в собі: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, згідно з чинним законодавством України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі зміст позовних вимог та чіткий виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням фактів та посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Суд звертає увагу позивача на те, що прохальна частина позовної заяви має особливо важливе значення при розгляді справи, вимоги позивача, стосовно яких він просить прийняти судове рішення, повинні бути чітко визначені останнім у прохальній частині позовної заяви, уникаючи загальних тез, оскільки резолютивна рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Разом з тим, позивач на підтвердження позовних вимог вказує, що арешт на 1/4 частину квартири накладено згідно постанови №6-24/7 від 05.06.2001, при цьому в прохальній частині позову просить зняти арешт з квартири накладеного згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Ватутніського району від 06.10.2004.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зміст позовних вимог потребує уточнень, оскільки позовні вимоги викладено не чітко та не конкретно, що унеможливлює визначитись з позовними вимогами до відповідача, оскільки у випадку задоволення позову, зміст таких вимог викладається у резолютивній частині судового рішення, а відтак підлягають уточненню.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З матеріалів справи вбачається, що підставою обтяженням майна є наявність боргу зі сплати аліментів, стягнутих за рішенням суду від 12.03.2001. Доказів виконання рішення суду до матеріалів справи не додано.
Крім того, до позовної заяви не долучено копію постанови, якою накладено арешт на майно позивача, на яку посилається позивач.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Сенюта