Номер провадження 2/754/5313/25
Справа №754/7400/25
Іменем України
18 липня 2025 року Суддя Десянського районного суду м.Києва Панченко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", треті особи: Приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 (в особі свого представника - адвоката Стеганцова М.С.) через «Електронний суд» звернулася до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до відповідача ТОВ «ФК «АЛАНД», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим 28.04.2025 Позивачка отримала повідомлення в додатку ДІЯ про те, що відносно неї було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 від 11.11.2020 року. Провадження було відкрите приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Юрієм Анатолійовичем на підставі виконавчого напису зробленого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєєм Олегом Станіславовичем № 39088 виданий 08.09.2020 року. 30.04.2025 Позивачці за місцем роботи повідомили, що надійшов лист на її ім'я в листі знаходилась постанова ВП № НОМЕР_2 від 09.04.2025 року про звернення стягнення на заробітну плату стягувач ТОВ "ФК"АЛАНД". Позивачка з ТОВ "ФК"АЛАНД" не підписувала ніяких кредитних договорів, та не брала у товариства кредитних коштів. За місцем проживання не отримувала інших листів, кореспонденції, від цього товариства або приватного виконавця, а тому не зрозуміло звідки виник борг у сумі 18 287,02 грн. у позивача перед відповідачем. Враховуючи викладене просить позовні вимоги задовольнити та визнати виконавчий напис №39088 від 08.09.2020 року таким, що не підлягає виконанню та стягнути судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2025 року справу передано головуючій-судді Панченко О.М.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 14.05.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.
14.05.2025 року через «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Панченко О.М. від 19.05.2025 року прийнято справу до свого провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, № 39088 від 08.09.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АЛАНД" заборгованості в сумі 18 287.02 грн. (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят сім гривень, 02 коп.)
Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сплив.
Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді.
Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надходило заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 11.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Мельником Ю.А. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису №39088 від 08.09.2020 року.
Як вбачається з копії даної постанови приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис №39088 від 08.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованості у розмірі 18 287,02 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД».
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Мельником Ю.А. від 09.04.2025 року в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 було звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .
Згідно наданої копії адвокатського запиту від 01.05.2025 р. вбачається, що адвокат Стеганцов М.С. в інтересах Позивачки звертався до приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Горай О.С. про надання копії виконавчого напису, вчиненого 08.09.2020.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення. з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 08.09.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Звертаючись у суд з цим позовом, ОСОБА_1 , серед іншого, посилається на те, що з ТОВ "ФК"АЛАНД" не підписувала ніяких кредитних договорів, та не брала у товариства кредитних коштів. За місцем проживання не отримувала інших листів, кореспонденції, від цього товариства або приватного виконавця, а тому не зрозуміло звідки виник борг у сумі 18 287,02 грн. у позивача перед відповідачем.
Вказані доводи позивача не спростовані відповідачем.
Вищевикладені обставини та підстави суд вважає достатніми для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відтак інші доводи позивача судом не оцінюються.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03 від 21 липня 2011 року) суд вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило - застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Європейський суд з прав людини також вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
З урахуванням вищенаведеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.ст. 50, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 158, 258- 265, 268 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", треті особи: Приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 08 серпня 2020 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, № 39088 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" кредитної заборгованості в сумі 18287.02 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" (01033, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.14,офіс 301,код ЄДРПОУ42642578) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) 1 574,56 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2025 р. у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя О.М. Панченко