Номер провадження 1-кс/754/2503/25
Справа № 754/11428/25
Іменем України
18 липня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду в режимі відеоконференції клопотання захисника ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12025100030001824 від 11.06.2025, в порядку ст. 201 КПК України, про зміну запобіжного заходу, стосовно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мадрид Іспанія, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працює, неодружений, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 ,
сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_3 ,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 16.07.2025 надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12025100030001824 від 11.06.2025 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в певний період часу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване наступним.
В провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100030001824 від 11.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 13.06.2025 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 11.08.2025.
Зазначив, що за результатами розгляду слідчим суддею клопотання слідчого за погодженням з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , встановлено наявність у останнього ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 5 КПК України.
Вважає, що на даний час потреба у застосуванні саме такого виду запобіжного заходу відпала, а тому він повинен бути змінений на запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби, який буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків в зв'язку з наступним.
Зазначив, що згідно з матеріалів кримінального провадження, підозрюваний ОСОБА_4 в ході досудового розслідування активно сприяє розкриттю злочину та допомагає слідству.
Так, саме він в ході досудового слідства надав детальні і змістовні показання про обставини події, повністю визнав свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні та щиро покаявся.
З урахуванням ставлення підозрюваного до вчиненого кримінального правопорушення, визнання повністю своєї вини, співпрацю з органом досудового розслідування, до ОСОБА_4 не було застосовано тимчасове затримання в порядку ст. 208 КПК України, а в подальшому, наступного дня, він особисто з'явився, у визначений слідчим час, до приміщення Деснянського районного суду м. Києва для обрання йому запобіжного заходу, тим самим спростувавши припущення про ризик переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
Крім того, зазначає, що 30.06.2025 року між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 укладено Угоду про повне примирення та відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням відповідно до вимог ст. 127 КПК України, згідно якої потерпілому повністю відшкодовано моральні та матеріальні збитки.
В подальшому, 07.07.2025 потерпілий ОСОБА_6 подав до СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві власноручно складену заяву про повне примирення із підозрюваним ОСОБА_4 , відшкодування йому моральної та матеріальної шкоди, а також проханням змінити запобіжний захід застосований до підозрюваного на більш м'який та не пов'язаний із триманням під вартою. Дана заява разом із копією примірника Угоди про примирення та відшкодування матеріальних та моральних збитків були долучені до матеріалів кримінального провадження №12025100030001824.
Вказує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає разом із матір'ю ОСОБА_7 .
Враховуючи вищевикладене та характеризуючі особу підозрюваного обставини, ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України відпали.
Так, вказує що ОСОБА_4 не зможе знищити, сховати або спотворити будь- яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як в ході досудового слідства, всі можливі докази були зібрані, експертні дослідження проведені; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні не зможе, оскільки самостійно визнав вину в повному обсязі, щиро покаявся, надавав допомогу у встановленні обставин події, уклав Угоду про повне примирення та відшкодування моральної та матеріальної шкоди з потерпілим ОСОБА_6 , сумлінно її виконує, потерпілий вже допитаний та особисто заявляє про зміну запобіжного заходу на більш м'який та не пов'язаний із триманням під вартою; підстав вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення немає, адже останній раніше злочинів не скоював.
Захисник, в судовому засіданні, підтримав клопотання за викладених в ньому обставин, додатково зазначивши, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв'язки, уклав угоду з потерпілим про примирення та відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди. Просив клопотання задовольнити та змінити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, в нічний час доби.
Підозрюваний підтримав клопотання захисника та зазначив, що він визнає свою вину, співпрацює із слідством, попросив вибачення у потерпілого та частково відшкодував завдану шкоду. Просив клопотання задовольнити та змінити запобіжний захід.
Прокурор заперечив проти зміни стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
За клопотанням сторони захисту, слідчий суддя допитав потерпілого ОСОБА_6 , який підтвердив відшкодування завданої підозрюваним шкоди частково та укладення угоди про примирення та відшкодування шкоди завданої крмінальним правопорушенням. Зазначив, що підозрюваний попросив у нього вибачення. Просив змінити стосовно підозрюваного запобіжний захід.
Вислухавши сторін кримінального провадження, потерпілого, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ст. 201 ч.ч. 1, 4 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання певним ризикам. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 був застосований з урахуванням тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та даних про його особу.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100030001824 від 11.06.2025 стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України, де досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 09.06.2025 приблизно о 20:30 год., перебуваючи поблизу магазину «АТБ», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Ореста Левицького, 8-А, побачив раніше незнайомого ОСОБА_8 у якого побачив мобільний телефон, марки «Realme C55» 8/256 GB, кольору Rainy Night, який належить останньому, після чого у нього виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався Указами Президента України, останній раз Указом Президента України від 15.04.2025 № № 235/2025 строком на 90 діб відповідно.
Реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 , під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросив потерпілого ОСОБА_8 надати йому мобільний телефон, марки «Realme C55» 8/256 GB, кольору Rainy Night, вартістю 4 995 грн. Потерпілий ОСОБА_8 не передбачаючи дійсних намірів ОСОБА_4 , надав останньому належний йому вказаний мобільний телефон.
Після того, як потерпілий ОСОБА_8 надав ОСОБА_4 мобільний телефон вищевказаної марки, не одноразово вимагав повернути йому його ж мобільний телефон, проте ОСОБА_4 , ігноруючи вимогу ОСОБА_8 з метою заволодіння викраденим майном та втечі з місця вчинення кримінального правопорушення, завдав правою рукою стиснутою у кулак один удар в область обличчя, тим самим застосував насильство, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого та зник з місця вчинення кримінального правопорушення, а майном, яким він відкрито заволодів, розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 4 995 грн.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 13.06.2025 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 11.08.2025.
Розглядаючи дане клопотання судом враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав з прав людини, неодноразово, у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначені ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що станом на 18.07.2025 ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зменшилися і до підозрюваного можливо застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, що також, є обмеженням права особи на свободу і особисту недоторканість..
Як зазначено в ст. 176 ч. 3 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє в застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Враховуючи викладені обставини пред'явленої ОСОБА_4 підозри, особу підозрюваного слідчий суддя прийшов до висновку про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , який буде достатнім й необхідним для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 5 КПК України.
В обґрунтування суд покладає наступне:
- ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, згідно якої національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права;
- вимоги ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Даний арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинення злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. В даному випадку санкцією ст. 186 ч. 4 КК України, за якою ОСОБА_4 повідомлено про підозру, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років;
- особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання в м. Києві та міцні соціальні зв'язки, визнав свою винуватість, співпрацює з органами досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно нього, добровільно уклав з потерпілим угоду про повне примирення та відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, вважає за необхідне змінити стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного на даному етапі досудового розслідування не встановлено.
З урахуванням зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 ч. 5 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177-179, 183, 184, 193, 194, 196, 201, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання захисника ОСОБА_3 кримінальному провадженні №12025100030001824 від 11.06.2025, в порядку ст. 201 КПК України, про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт, в певний період доби - задовольнити.
Змінити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України, в кримінальному провадженні №12025100030001824 від 11.06.2025, запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашній арешт.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати постійне місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби.
Відповідно до вимог ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу органу досудового розслідування або суду;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали направити начальнику Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, для виконання, відповідно до норм ст. 181 КПК України.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_4 , щодо якого застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчого суддю, оскільки запобіжний захід застосовано під час досудового розслідування.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали, в межах строку досудового розслідування, тобто до 11 серпня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1