Справа № 752/9329/25
Провадження №: 3/752/3922/25
10.07.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносно ОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
за участі захисника Сиротюка Р.В.,
29.03.2025 о 00:05 водій ОСОБА_1 по просп. Голосіївському, 1, у м. Києві керував транспортним засобом Land Rover Range Rover Sport, державний номерний знак НОМЕР_2 ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису - нагрудною камерою співробітників Національної поліції, які оформили у зв'язку з цим протокол про адміністративне правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
За змістом ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться частково його поясненнями, які він надав в судовому засіданні, а також поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 284609 від 29.03.2025, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;
- картка обліку адміністративного правопорушення;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху;
- дані з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України "АРМОР" щодо транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 ;
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщений на лазерний компакт-диск), де зафільмовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, момент відмови від проходження огляду, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі посвідчення водія, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва за відповідним викликом. Вбачається, що цей протокол ОСОБА_1 підписав.
У судове засідання, призначене на 09.06.2025, ОСОБА_1 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
У той же час захисник ОСОБА_1 - адвокат Сиротюк Роман Валерійович у судовому засіданні клопотав перед судом про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , послався на зайнятість підзахисного на роботі (працює на будівництві).
Також захисник заявив клопотання про закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП та зазначив, що може доповісти суду обставини, за яких відбулося складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, а тому, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 був представлений професійним адвокатом, який заявив клопотання по суті справи, суд (суддя) вважає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності реалізувала своє право на захист і розгляд справи є можливим за її відсутності.
Згідно з поясненнями захисника ОСОБА_1 не рухався, в просто стояв на узбіччі на парковці та приїхав зі знайомою та другом у гості. ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а стояв на узбіччі, просто знаходився в середині салону автомобіля. Коли до автомобіля підійшов поліцейський, то повідомив, що хоче перевірити документи саме ОСОБА_1 , посилаючись на наближення комендантської години, ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію", і сказав, що хоче перевірити будь-який документ. У той же час, в салоні автомобілі перебувало три особи, а не один ОСОБА_1 . Також поліцейський сказав, що йому здається, що тхне алкоголем.
У судовому засіданні захисник підтримав клопотання про закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, яке мотивував наступним:
-на відеозаписі відсутній зафіксований факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 та відсутні належні докази цього;
- поліцейським порушено вимоги ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". Фактично поліцейський дав зрозуміти, що перевірка документів вимагається у зв'язку з початком комендантської години, а тому вимога про проходження огляду на стан сп'яніння була незаконною. Незаконні дії поліцейського не можуть породжувати законних вимог до особи;
-працівником поліції було порушено порядок виявлення у водія транспортного засобу ознак сп'яніння, висновки поліцейського про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння є надуманими, поліцейський сам сказав, що йому здається запах алкоголю з порожнини рота від ОСОБА_1 , хоча пасажири заперечили і сказали, що це від них;
-водія ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортними засобами.
09.06.2025 в судовому засіданні розгляд справи по суті завершено та оголошено перерву до 10.07.2025 для аналізу доводів захисту, дослідження матеріалів справи.
Проаналізувавши думку адвоката Сиротюка Р.В. та заявлене ним клопотання, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд (суддя) не вбачає підстав для закриття провадження у справі, адже наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться сукупністю доказів, обґрунтованих сумнівів у наявності події і складу адміністративного правопорушення не виникло, мова про істотне порушення прав та інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не йдеться.
Так, відеозапис з нагрудної камери працівника поліції розпочинається о 23:59, поліцейський просить особу, яка перебуває за кермом транспортного засобу Land Rover Range Rover Sport надати документи, що посвідчують особу, посилається на Закон України "Про Національну поліцію". Як з'ясовано на водійському кріслі перебуває громадянин ОСОБА_1 . Поліцейський вказує на наявність у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння - запасу алкоголю з порожнини рота, у зв'язку з чим висуває вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у лікаря нарколога, у тому числі, шляхом здачі зразків біологічного середовища, роз'яснює наслідки відмови від проходження огляду. ОСОБА_1 цікавиться причинами вимог поліцейського, на що отримує відповідь про те, що ОСОБА_1 рухався за кермом, поліцейськими проводиться перевірка всіх осіб, віком від 18 років у зв'язку з режимом воєнного стану. Надалі поліцейський знову (повторно) вказує на необхідність проходження огляду на стан сп'яніння.
З відеозаписів слідує, що водій не виконав вимогу про проходження огляд на стан алкогольного сп'яніння за наявності ознак, що обумовило складання протоколу про адміністративне правопорушення та, відповідно, направлення його до суду на розгляд.
Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Як вказувалося вище, ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
З системного аналізу, п. 2.5. Правил дорожнього руху та ч.1 ст.130 КУпАП вбачається, що особу, яка керує транспортним засобом, може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, за ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку, саме медичного огляду на стан сп'яніння.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок №1103).
Пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Пунктом 2 розділу І Інструкції №1452/735 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (із змінами і доповненнями) зазначено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Пунктом 6, 7, 8 Порядку № 1103 встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У п. 7, 8 розділу І Інструкції № 1452/735 зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Пункти 11, 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 передбачають, що оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Заперечення захисника по суті справи суд (суддя) оцінює критично як такі, що відповідають лінії захисту, а не об'єктивним обставинам справи.
Так, твердження захисника в частині того, що на відеозаписі відсутній зафіксований факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 відповідає дійсності, проте це не спростовує обставин того, що ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу в розумінні Правил дорожнього руху та Закону України "Про дорожній рух".
Розглядаючи цю справу про адміністративне правопорушення суд (суддя) керується доказами у сукупності та оцінює версію ОСОБА_1 у поєднанні з його поведінкою. Так, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 , який перебував на місці водія в автомобілі, уникає відкритого спілкування з працівником поліції, тримає майже закритим вікно, п'є рідину з пляшки з водою, не повертає голову у бік поліцейського, не демонструє відкритості, не заперечує обставин того, що він керував автомобілем, не говорить про те, що він не був водієм та не забезпечував рух транспортного засобу. У транспортному засобі увімкнені світлові прибори. Логічних пояснень перебування майже о півночі на водійському сидінні власного автомобіля у період дії воєнного стану громадянин ОСОБА_1 , до якого було висунуто вимогу про проходження огляду на стан сп'яніння за наявності ознак, не надає і фактично ухиляється від спілкування з працівником поліції у спосіб, який би відповідав обстановці.
Спеціальні нормативні акти, як-то Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкція № 1452/735 від 09.11.2015, Порядок № 1103, так само як і приписи ст. 266 КУпАП не вимагають відеофіксації моменту руху автомобіля під керування певної особи. Вимога про відеофіксацію стосується проходження водієм огляду на стан сп'яніння/під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Слід зауважити, що сторона захисту сама визнає ту обставину, що ОСОБА_1 приїхав за адресою, де відбувалося документування події за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Будь-яких тверджень про те, що за кермом належного ОСОБА_1 автомобіля 28.03.2025 у нічний час доби, перебувала інша особа з відеозаписів, з клопотання про закриття провадження у справі не вбачається.
У розрізі зазначеного, доцільно зауважити, що у разі, якщо б працівник поліції висував водієві вимогу про проходження огляду на стан сп'яніння саме під час переміщення певної особи у просторі і часі за кермом автомобіля, то такі дії становили б собою як порушення Правил дорожнього руху, так і створення поліцейським небезпеки для невизначеного кола осіб.
Враховуючи викладене, відсутність на відеозаписах моменту керування ОСОБА_1 автомобілем не є критичним для вирішення цієї справи.
Щодо обстановки в автомобілі та пояснень пасажирів, що запах алкоголю походить від них, то виникає обґрунтоване непорозуміння відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, і це, на переконання суду (судді) доводить намагання особи ухилитися від проходження огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з наявності ознак.
Як вказувалося вище та доводиться відеозаписами, в обґрунтування причин перевірки документів водія автомобіля Land Rover о 23:59, поліцейський зазначив, що останній рухався на транспортному засобі та послався на Закон України "Про Національну поліцію".
ОСОБА_1 , як особа, яка отримувала посвідчення водія, є таким, що проходив підготовку в автошколі за для його отримання, де одним з основних напрямків підготовки, як і під час здачі іспитів на право керування транспортним засобами, є знання Правил дорожнього руху.
Пункт п. 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов'язок водія пройти огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 17 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Повноваження працівників поліції на виявлення ознак сп'яніння у водіїв визначені в Інструкції № 1452/735, Інструкції № 1395, Порядку № 1103, тобто виявлення ознак є дискрецією поліцейського.
У розрізі досліджених фактичних обставин доцільним є врахування наступних положень чинного законодавства:
За змісту ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" слідує, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи як перевірка документів особи, опитування особи, поверхнева перевірка і огляд,зупинення транспортного засобу.
Більше того, в умовах дії воєнного стану на працівників правоохоронних органів покладаються завищені вимоги щодо виявлення правопорушень та попередження вчинення нових, а тому будь-яку вимогу про зупинку транспортного засобу та перевірку документів водія, установлення його особи не слід розцінювати незаконною, зокрема і тоді.
Відповідно до Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
У подальшому неодноразово відбувалися продовження строку дії воєнного стану.
Згідно з наказом Київської міської військової адміністрації від 20.03.2023 за № 1 "Про запровадження комендантської години на території міста Києва" встановлено, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за № 2102-ІХ, Указу Президента України від 24.02.2022 за № 68/2022 "Про утворення військових адміністрацій", Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 за № 573, враховуючи клопотання Коменданта міста Києва № 825/2313 від 20.03.2023 та з метою забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану вирішено запровадити комендантську годину на території міста Києва щоденно з 00 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин, починаючи з 26.03.2023.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 ("Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану") затверджено порядок здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан.
Так, відповідно до п. 8 згаданого вище Порядку від 08.07.2020 № 573 під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності. На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Описані вище положення чинного законодавства у своєї сукупності вказують на послідовність розвитку подій, наявність у поліцейських повноважень як на зупинку авто, так і перевірку документів у водія о 23:59, тобто фактично у період дії обмежень режиму комендантської години.
У проголошених у суді запереченнях не наведено мотивів для відмови водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння і суд (суддя) не вбачає обставини, які б підпадали під ознаки ст. 17 КУпАП, зокрема вчинення дій в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або стані неосудності. Також враховано, що будь-який доказів, які б доводили об'єктність причин, що унеможливили проходження медичного огляду на стан сп'яніння зі сторони захисту не надано, клопотання про витребування доказів не заявлено.
Щодо зауважень захисника про те, що водія не було відсторонено від керування автомобілем як це передбачено у ст. 266 КУпАП, судом (суддею) надається негативна оцінка цьому факторові з розрізі послідовності та належності дотримання своїх обов'язків працівниками поліції, можливих негативних наслідків для громадської безпеки і безпеки дорожнього руху для невизначеного кола водіїв. Проте, відсторонення водія від подальшого керування у даному разі, слід розглядати як наслідок оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а не як складову процедури огляду на стан сп'яніння.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини ст. 130 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.
Щодо можливих непроаналізованих заперечень захисника суд (суддя) посилається на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема його усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Повний текст судового рішення виготовлено і підписано 18.07.2024.
Суддя О.В. Бушеленко