Справа № 712/8760/25
Провадження № 2-а/712/227/25
18 липня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Марцішевської О.М.,
за участі секретаря судового засідання Безрукової Д.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
26 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 11.02.2025 року № 599/М/2025 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч 3 ст. 210-1 КУпАП - відмова від проходження ВЛК.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що До адміністративної відповідальності його притягнуто за те, що він нібито відмовився від проходження ВЛК. Вважає, що дана постановою є незаконною і підлягає до скасування з наступних підстав. Від проходження ВЛК він не відмовлявся. Маючи хронічні захворювання він подав заяву на ім'я відповідача про надання йому можливості надати лікарям ВЛК наявної в мене медичної документації, однак, на дану заяву ніякої реакції не було.
Також, з тексту постанови вбачається, що протокол взагалі не складався. В тексті постанови відсутні посилання на доказ направлення на ВЛК, реєстраційні відомості направлення на ВЛК, на докази, пояснення свідків. Відмові від ВЛК не доведена на підставі достовірних, допустимих, належних, достатніх доказів.
Про дату, час розгляду адміністративної справи відповідач позивача не повідомив. Постанова № 599/М/2025 від 11.02.2025 року була винесена у відсутність позивача ОСОБА_1 . Про факт винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з ч. 3 с. 210-1 КУпАП йому стало відомо лише 19.06.2025 року від ДВС, коли він отримав вимогу про сплату штрафу. Копія постанови відповідачем йому не надсилалась.
Просить суд скасувати постанову № 599/М/2025 від 11.02.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч 3 ст. 210-1 КУпАП.
30 червня 2025 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвала від 30 червня 2025 року була отримана відповідачем шляхом доставки її до Електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» 30.06.2025 р. Відзиву у встановлений судом строк відповідачем не подано.
18 липня 2025 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом щодо скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що 11.02.2025 року винесена постанова № 599/М/2025 про адміністративне правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення по постанові, 06.02.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначене на 11.02.2025 року о 11 год. 00 хв.
Постановою № 599/М/2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.01.2025 року на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Надаючи правову оцінку вищенаведеній постанові відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року № 2233-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними нормативно-правовими актами.
Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни України зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до приписів частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У постанові у справі № 522/12566/18 від 18 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, висловився щодо початку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Водночас статтею 268 КУпАП регламентовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, за змістом наведених правових норм КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред'явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 74 вказаного Порядку встановлено, що військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовозобов'язаний та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов'язаному та резервісту під особистий підпис.
Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов'язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Приймаючи постанову і кваліфікуючи порушення, вчинене позивачем під час дії особливого періоду шляхом відмови 13.01.2025 року о 19 год. 35 хв. від проходження ВЛК в порушення абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» орган, який розглянув справу, не зазначив у спірній постанові дату та час оповіщення позивача щодо рішення компетентного органа про його обов'язок проходження ВЛК, з приводу невиконання якого позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, у постанові не конкретизовано докази, якими підтверджується направлення на проходження ВЛК та відповідно відмова позивача від такого проходження, таким чином, відмова від проходження ВЛК не доведена.
Не зазначення в спірній постанові дату та час оповіщення позивача щодо рішення компетентного органа про його обов'язок проходження ВЛК як складової об'єктивної сторони правопорушення позбавляє суд можливості вирішити питання, чи дійсно позивач є суб'єктом, який порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того не було надано до суду копію самого направлення для проходження ВЛК та докази його отримання ОСОБА_3 .
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»), заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Отже, спірну постанову про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно скерувати на новий розгляд, оскількине підтверджено отримання позивачем направлення на ВЛК, реєстраційні відомості направлення на ВЛК, відстуній протокол щодо фіксування факту відмови від проходження ВЛК.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Згідно квитанції про сплату № 9382-9390-9764-6287 позивачем сплачено судовий збір в сумі 605,60 грн., тому з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 302,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 8-9, 72-77, 241, 242-246, 250 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову № 599/М/2025 від 11.02.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 302,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Дата виготовлення повного тексту рішення 18 липня 2025 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).