Справа №534/1839/25
Провадження №6/534/27/25
18 липня 2025 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
у складі головуючого судді Комарової Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Гончар С.Т.,
головного державного виконавця Ковтонюк Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання головного державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 ,
До Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області 17.07.2025 надійшло подання головного державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування подання державний виконавець зазначає, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 53570463 з примусового виконання виконавчого листа № 215/5066/16-ц від 07.02.2017, виданого Тернівським районним судом міста Кривого Рогу, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 22 597 грн 12 коп на відшкодування матеріальної шкоди та 500 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Боржник не з'являється на виклики державного виконавця, при виході за адресою квартири, яка йому належить на праві власності: АДРЕСА_1 , боржник відсутній. З метою виявлення, опису та подальшої реалізації майна для виконання рішення суду державний виконавець просить дозволити примусове проникнення до житлового приміщення боржника.
Головний державний виконавець Ковтонюк Я.В. у судовому засіданні підтримала подання та просила його задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 439 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України), питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її повернення, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного чи приватного виконавця (ч. 2 ст. 439 ЦПК України).
Судом встановлено, що рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 07.02.2017 у цивільній справі № 215/5066/16-ц, яке набрало законної сили 20.02.2017, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 22 597 грн 12 коп за матеріальну шкоду та 500 000 грн за моральну шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою (а.с. 3-4).
Виконавче провадження № 53570463 відкрито на підставі виконавчого листа № 215/5066/16-ц постановою від 28.05.2019 (а.с. 9). Провадження передано з Тернівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг до Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Згідно з викликом від 28.05.2019 № 03382/1, боржника зобов'язано з'явитися до виконавця 06.06.2019 о 09:30 (а.с. 10).
Постановою від 19.08.2022 змінено сторону виконавчого провадження на правонаступника стягувача - ОСОБА_2 на підставі ухвали суду від 25.02.2022 (а.с. 12-13).
За даними державного реєстру речових прав ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14-15).
Стягнення звернено на заробітну плату боржника у ТОВ “АВТОСПЕЦТРАНС-КР» (постанова від 25.10.2021, а.с. 17) та на доходи в обслуговуючому кооперативі “Товариство власників гаражів “Дніпро» (постанова від 19.06.2023, а.с. 19).
Виклики від 19.06.2023 № 18649, від 18.12.2024 № 84818 та від 02.07.2025 № 38544 повернулися з відміткою “за закінченням терміну зберігання» (а.с. 20-21, 24-25, 30-31).
Повідомлення від 10.07.2023 № 20853 про виконавчі дії 21.08.2023 за адресою боржника повернулося з аналогічною відміткою (а.с. 22-23).
Виходи державного виконавця 18.12.2024 та 03.07.2025 за адресою боржника підтвердили його відсутність, про що складено акти за участю понятих ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - 18.12.2024; ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - 03.07.2025) (а.с. 26, 29). Акт від 18.12.2024 не містить анкетних даних понятих (паспортні дані, адреса реєстрації) та точного часу виходу.
За даними виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради, за адресою боржника зареєстровані особи відсутні (а.с. 28).
У відповідності до ст.30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст.311 ЦК України визначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.
Зазначені міжнародні акти згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 17 лютого 2021 року по справі № 761/37339/19(провадження № 61-4115св20) зазначив, що: «вирішення питання про примусове проникнення до житла віднесено до компетенції суду. Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів. Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.»
Відтак для задоволення подання про примусове проникнення до житла боржника чи іншого його володіння державний виконавець на підставі належних та допустимих доказів повинен довести:
Факт перебування у власності боржника житла чи іншого володіння;
Місцезнаходження майна;
Неможливість проведення опису та арешту майна без надання дозволу на проникнення;
Факт перешкоджання виконавцю у проведенні опису та арешту відповідного майна.
Відповідно до пунктів 4, 13, ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.
Аналіз положень зазначеного Закону та процесуальних норм дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.
Отже, за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи до іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.
Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.
Водночас, матеріали справи не містять доказів про те, що боржник ОСОБА_1 був обізнаний про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту його майна, яке можливо перебуває у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відповідні процесуальні документи виконавчого провадження не були вручені останньому.
У долучених до клопотання матеріалів виконавчого провадження відсутні докази на підтвердження отримання боржником вимог державного виконавця про необхідність з'явитися на місце вчинення виконавчих дій.
Отож, матеріали подання не містять доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 свідомо та умисно перешкоджає державному виконавцю проведенню вказаних виконавчих дій, не даючи доступу до житлового приміщення.
Наявний в матеріалах подання акт державного виконавця від 18.12.2024 складений з підписами понятих, але в акті не зазначено анкетних даних понятих (документи, які посвідчують особу, дату народження, адресу реєстрації, телефони, тощо), не зазначено в який часовий проміжок виходив державний виконавець, що ставить під сумнів правомірності процедури їх проведення.
Також матеріали подання не містять підтвердження щодо фактичного проживання боржника за вказаною адресою на момент звернення з поданням до суду, що в разі надання доступу на примусове входження може призвести до порушення прав користувачів приміщення, дозвіл на проникнення до якого просить державний виконавець.
Інших доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 перешкоджає у здійсненні державним виконавцем виконавчих дій, та, зокрема, доказів стосовно того, що ним чиняться перешкоди у доступі державному виконавцю до його житла, якими, на переконання суду, можуть бути документи, що підтверджують факт не допуску виконавця до житла чи іншого володіння особи, виклики, які скеровувалися боржнику, про явку до виконавця та копії повідомлень про вручення зазначених документів боржнику, письмові пояснення боржника, відомості про те, що боржник користується зазначеним вище житлом та фактично у ньому проживає, державним виконавцем до подання не надано, як і не надано доказів того, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, проте це не дало результатів.
Крім того, державним виконавцем не було оголошено боржника ОСОБА_1 у розшук, отже не вжито всіх можливих засобів для встановлення його фактичного місця перебування та виконання рішення суду без примусового проникнення. Виконавцем також не надано доказів спроб використання інших засобів зв'язку (електронна пошта, телефон) чи запитів до установ для встановлення фактичного місця проживання боржника. Відсутні докази свідомого перешкоджання боржником діям виконавця.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні головного державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про примусове проникнення до житла боржника слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 439 ЦПК України, ст. 30 Конституції України, ст.321 ЦК України, ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», суд
У задоволенні подання головного державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковтонюк Яни Валентинівни про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Д.Ю. Комарова