єдиний унікальний номер справи 531/1375/25
номер провадження 3/531/462/25
17.07.2025 року суддя Карлівського районного суду Полтавської області Фисун Л.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від відділу поліції № 3 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює різноробочою на ТОВ "АПК "Докучаєвські чорноземи", зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 24.05.2025 о 22:20 год. за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки стосовно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , систематично зловживає алкогольними напоями та веде аморальний спосіб життя, дії останньої кваліфіковані за ч.2 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явилася, вину у вчиненні даного правопорушення не визнала та повідомила, що вона не зловживає алкогольними напоями, працює, щодня йде на роботу о 04:00 ранку. Того дня її син виражався нецензурною лайкою на її адресу і вона зробила йому зауваження, а син подзвонив своїй сестрі, її доньці ОСОБА_3 , яка проживає у м.Хорол Полтавської області та поскаржився на матір.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об'єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція цієї норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Отже, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Положенням ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
За змістом ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Суд вважає, що суть інкримінованого гр. ОСОБА_1 правопорушення не відповідає диспозиції ст.184 ч.2 КУпАП.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У матеріалах справи відсутні будь-які дані про ухилення чи невиконання покладених на гр. ОСОБА_1 батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання та навчання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення, але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення, відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
З огляду на положення ст. 8, 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №397026 не можна встановити в чому полягає в діях гр. ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.
Суд будучи органом щодо здійснює правосуддя не вправі брати на себе функції збирання доказів. Суд не вправі самостійно змінювати фабулу викладену у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.С.Фисун