Справа № 529/508/25
Провадження № 2/529/332/25
08 липня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Чуб К.В.,
за участю секретаря с/з - Онищенко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ “Свеа Фінанс» звернулося з позовом до суду про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2035123378 від 23.12.2020 у розмірі 46748,81 грн, в якому також просить стягнути з відповідачки судові витрати у справі - сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 23.12.2020 між АТ "ОТП Банк" та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2035123378, якийза правовою природою є змішаним договором кредитного договору та Договору про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток. Відповідно до умов вказаного кредитного договору АТ "ОТП Банк" взяв на себе зобов'язання з відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 , надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки. На вказаний картковий рахунок було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою. Розділ 2 договору передбачає, що за користування кредитом банк нараховує проценти у розмірі 5 % в місяць. Відповідачкою використано кредит у загальному розмірі 24500,00 грн. В подальшому, 20.09.2024 між АТ “ОТП Банк» та ТОВ “Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-24/24, у відповідності до умов якого ТОВ “Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до Боржників, які вказані у реєстрі боржників, зокрема і до відповідачки.
06.06.2025 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності. При цьому, позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила розстрочити виплату суми заборгованості у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 23 грудня 2020 року між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2035123378, який за правовою природою є змішаним договором кредитного договору та договору про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток.
Розділ 2 Договору (Заява-анкета про надання банківських послуг АТ ОТП Банк №2035123378_САRD) передбачає, що попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП БАНК www.otpbank.com.ua, відповідачка бажала оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб.
Відповідно до умов договору, АТ «ОТП БАНК» взяв на себе зобов'язання з відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 , надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки.
На картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий за заявою відповідачки, було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою.
Згідно умов обслуговування кредитної лінії, за користування кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами Банку. Розділ 2 Договору передбачає, що за користування Кредитом АТ «ОТП Банк» нараховує проценти у розмірі 5% в місяць.
АТ «ОТП БАНК» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Відповідно до виписки з рахунка приватного клієнта № 2035123378_CARD за період з 23.12.2020 по 20.09.2024 відповідачка активно користувалася кредитними коштами, тобто реалізувала своє право на користування кредитними коштами, відповідачкою використано кредит в загальному розмірі 24500грн.
Відповідачка виконувала взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення заборгованості. Cума заборгованості по кредиту та процентам у строк, передбачена договором, відповідачкою не погашено, чим остання порушила взяті на себе договірні зобов'язання.
20.09.2024 між АТ “ОТП Банк» та ТОВ "Свеа Фінанс" укладено договір факторингу № 01.02-24/24, у відповідності до умов якого ТОВ "Свеа Фінанс" набуло права грошової вимоги, що належали АТ «ОТП Банк», зокрема за відповідачки за договором № 2035123378_CARD від 23.12.2020.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №2 до вказаного договору факторингу від 20.09.2024 заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за вищевказаним договором в загальній сумі складає 46748,81 грн., з яких 24500,00 грн. - сума боргу по тілу кредиту та 22248,81 грн. - сума заборгованості по відсотках.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦПК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачкою ОСОБА_1 було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у кредитному договорі і вона користувалася кредитними коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачкою допущено порушення зобов'язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.
Отже враховуючи, що в порушення умов кредитного договору №2035123378_CARD відповідачка ОСОБА_1 фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернула, чим порушила права кредитора, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) у сумі 24500 грн. та процентів за користування грошовими коштами за кредитним договором у розмірі 22248,81 грн., знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Щодо заявленого відповідачкою ОСОБА_1 клопотання про розстрочення виконання рішення суду, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.
Згідно ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Статті 265, 267 ЦПК України не містять окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення ст. 435 цього Кодексу.
За змістом статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його не можливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Відповідачка стверджує, що наразі сплатити всю суму заборгованості не має можливості у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Проаналізувавши обставини справи, враховуючи бажання боржника повернути заборгованість стягувачу, враховуючи введений в Україні Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим ЗУ від 24.02.2022 № 2101-ІХ, воєнний стан, який триває донині, беручі до уваги виклики, що постали перед українським суспільством внаслідок повномаштабного вторгнення російської федерації, що призвело до значного погіршення матеріального становища громадян, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення щомісячними платежами в рівних частинах строком на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи те, що позов задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 267, 352, 354-355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" заборгованість за договором № 2035123378 від 23.12.2020 у розмірі 46748 (сорок шість тисяч сімсот сорок вісім) грн. 81 коп.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення в частині стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" заборгованості за договором № 2035123378 від 23.12.2020 у розмірі 46748 (сорок шість тисяч сімсот сорок вісім) грн. 81 коп. на строк 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 3895 (три тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 73 коп., з дати набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне найменування сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс", місце знаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Головуючий: К.В. Чуб