Справа № 527/1292/25
провадження 2/527/695/25
10 липня 2025 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Фіцай О.Л.,
з участю секретаря судових засідань - Москаленко В .І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Глобине цивільну справу № 527/1292/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним сумісним та його поділ, -
23 квітня 2024 року позивачка звернулася до Глобинського районного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільним сумісним та його поділ, в якому просить визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,2 кв.м. В порядку поділу майна подружжя: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 46,2 кв.м., житловою площею 25,6 кв.м.; визнати ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 46,2 кв.м., житловою площею 25,6 кв.м.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що у період з 02.09.1992 до 24.09.2024 вона та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу з відповідачем народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачкою зазначається, що у період шлюбу ними, як подружжям, стали власниками квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 46,2 кв.м., житловою площею 25,6 кв.м., що підтверджується Договором купівлі - продажу квартири, що посвідчений приватним нотаріусом Люба Ж.М., Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області, 03.03.2004 року, зареєстровано в реєстрі за № 557, зареєстровано в електронному Реєстрі права власності на нерухоме майно 19.04.2004 року, Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Серія СВА № 751241, за № 3370360, видане КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 19.04.2004 року, та Технічним паспортом 2 на квартиру, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІО 1:2337-8220- 3764-0309, виданий КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області» від 07.03.2025 року, Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Реєстраційний номер документу: ТІ01:2337-8220-3764-0309, від 07.03.2025 року, на ім'я чоловіка ОСОБА_2 , (копії, Договору купівлі - продажу квартири, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Технічний паспорт на квартиру, Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, додаються). Також, хочу зазначити, що вищез2 .
24.09.2024 відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний Глобинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою суду від 20.05.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 17.06.2025 року закрито підготовче засідання та призначнено справу до судового розгляду.
У судове засідання позивача не з'явилася, подав заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, зазначив, що заперечень проти задоволення позову немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
В судовому засіданні 10 липня 2025 завершено розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив таке.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справа або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 05 вересня 1992 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, зареєстрованому у Кременчуцькому палаці одруження, актовий запис №1179 (а.с.13).
Сторони мають повнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).
Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу від 24 вересня 2024 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний Глобинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, серії НОМЕР_1 (а.с.15).
В період перебування сторін спору в зареєстрованому шлюбі, було придбано нерухоме майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Зокрема, 03 березня 2004 року на підставі договору купівлі-продажу, сторонами спору набуто квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Покупцем за договором зазначено відповідача ОСОБА_2 ( а.с.16-17).
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 19.4.2004 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 18), на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав №418736278 від 20.03.2025 року, на праві власності належить ОСОБА_2 (а.с.24).
06 березня 2025 року КП «КМБТІ» ОСОБА_5 виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.19-20).
Ціна даного позову повинна визначатись виходячи з вартості 1/2 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а на день подання позову, згідно Звіту про оцінку майна: трьохкімнатної квартири на 1 поверсі 2-поверхового будинку, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , від 08.04.2025 року, яка належить ОСОБА_2 , ринкова вартість об'єкта оцінки становить 614599 гривень, (614599 : 2) = 387299,5 гривень, що єціною даного позову (а.с. 25-26).
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, частки майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є їх спільною сумісною власністю, є рівними.
За змістом ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
В матеріалах справи відсутні докази про домовленість між сторонами про порядок поділу майна.
За змістом статей 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
Судом враховано, що набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 під час перебування в шлюбі із ОСОБА_2 набуто у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд вважає доведеним, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя та кожному з них, згідно ч. 1 ст. 70 СК України на праві власності належить по 1/2 частині зазначеного спірного майна.
При вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою, третьою статті 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи. Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і інші обставини.
Як встановлено судом, домовленості між сторонами щодо збільшення або зменшення часток майна що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя не було, договір про поділ спільного майна між ними не укладався.
Таким чином, придбавши спірну квартиру під час перебування в шлюбі, сторони набули право спільної сумісної власності на дане майно, відповідно до зазначених положень, а право кожної із сторін на рівну частку в майні презюмується.
При вирішенні даного спору, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що чинним законодавством встановлена презумпція рівності часток подружжя, підстави для відступу від якої потребують доведення.
Сторони визнають, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 є спільною власністю подружжя, відтак зазначені обставини доказуванню не підлягають.
З огляду на вищенаведене, враховуючи позицію сторін, обставини справи, і оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує законних прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому позовні вимоги слід задовольнити визнавши спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 до ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровану за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 03.03.2004 року та провести її розподіл, оскільки вказане майно набуте за час шлюбу, а тому, згідно вимог ст.ст.60,70 СК Українитаст.372 ЦК України, належить сторонам в рівних частках на праві спільної сумісної власності подружжя.
Отже, необхідно в порядку поділу майна подружжя визнати за сторонами право власності на 1/2 частину в ідеальних долях зазначеного майна, залишивши вказане майно у спільній частковій власності сторін.
На підставі вищенаведеного, керуючись 60, 63, 69, 71 СК України, ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 200, 206, 247,258-259, 263-265 280-282,354 ЦПК України, статті 183, 368, 372 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним сумісним та його поділ - задовольнити.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,2 кв.м.
В порядку поділу майна подружжя:
-визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Турка Львівської області, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 , Паспорт НОМЕР_2 , виданий Глобинським РВ УМВС України в Полтавській області 19.03.1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 46,2 кв.м., житловою площею 25,6 кв.м.;
-визнати за ОСОБА_6 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженя м. Кременчук Полтавської області, місце реєстрації та місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , Паспорт НОМЕР_4 , виданий Глобинським РВ УМВС України в Полтавській області 20.03.1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), право власності на 1/2 частину квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 46,2 кв.м., житловою площею 25,6 кв.м.
Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (ісце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп: НОМЕР_3 ).
Відповідач: зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , рнокпп: НОМЕР_5 ).
Повний текст рішення складено 18 липня 2025 року.
Суддя О. Л. Фіцай