Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1444/25
Провадження №2/382/753/25
18 липня 2025 року м. Яготин
Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., перевіривши матеріали справи № 382/1444/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Яготинського районного суду Київської області надійшлапозовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 382/1444/25 (провадження № 2/382/753/25) між суддями від 16.07.2025 року справу передано головуючому судді Кисіль О.А..
18.07.2025 року головуючим суддею Кисіль О.А. заявлено самовідвід по даній справі, оскільки позивачка у справіє працівником Яготинського районного суду Київської області, працює в одному колективі, суддя Кисіль О.А. неодноразово виконувала обов'язки голови суду, до повноважень якого належить, в тому числі, й здійснення контролю за ефективністю діяльності апарату суду, що може викликати сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 1, 2, 7, 8, 9 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом... Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у учасників процесу у його безсторонності та неупередженості.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, прийнятого у тому числі і у відповідності до Бангалорських принципів поведінки суддів, затвердженого ХІ черговим зїздом суддів України 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо існують обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Аналіз зазначених положень дає підстави дійти висновку про те, що підставою для самовідводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи зацікавленості судді, а достатнім є лише припущення, що суддя в силу будь-яких обставин не може зберегти безсторонність.
З наведеного слідує, що самовідвід є обов'язком судді з метою забезпечення гарантування неупередженості та об'єктивності здійснення судочинства.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, з метою усунення будь-яких сумнівів та підстав для звинувачень в необ'єктивності чи упередженості суду при розгляді справи, доходжу до висновку про необхідність задоволення заяви судді про самовідвід та передачу справи до канцелярії для здійснення повторного автоматичного розподілу.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 41, 258-261, 351-355 ЦПК України,
Заяву про самовідвід головуючого судді Кисіль О.А. у справі № 382/1444/25 (провадження № 2/382/753/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Справу № 382/1444/25 (провадження № 2/382/753/25) за за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати до канцелярії Яготинського районного суду Київської області для здійснення повторного автоматизованого розподілу у порядку, визначеному ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кисіль О.А.