Справа № 161/7455/25
Провадження № 3/161/2624/25
17 липня 2025 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Смокович М.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ГУ ДПС у Волинської області відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Луцького міськрайонного суду Волинської області з ГУ ДПС у Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП .
В протоколі про адміністративне правопорушення № 307/03-20-04-04 від 08 квітня 2025 року зазначено, що головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі торгівлі оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Волинській області Кондратюк О.В. при проведені перевірки ТОВ «СЕРВЕЗА», керівником якого являється ОСОБА_1 , було виявлено порушення, а саме: несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2025 року (граничний строк подання - 20.03.2025 року), чим порушено п.49.1, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-YI та пункту 203.1 статті 203 розділу Y Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями).
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення № 337/03-20-04-04 від 09 квітня 2025 року зазначено, що головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі торгівлі оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Волинській області Гриб І. при проведені перевірки ТОВ «СЕРВЕЗА», керівником якого являється ОСОБА_1 , було виявлено порушення, а саме: не подано Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2024 рік (граничний термін подання - 03.03.2025 року, фактично - не подано), чим порушено вимоги пункту 49.2 статті 49 розділу ІІ та абзацу 2 підпункту 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 розділу ІХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями).
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.04.2025 року справу про адміністративне правопорушення №161/7455/25, провадження №3/161/2624/25 відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП об'єднано в одне провадження з справою про адміністративне правопорушення №161/7463/25, провадження №3/161/2629/25 відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходило.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, не передбачається обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.
Диспозиція ст. 163-1 ч. 1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Так, в матеріалах справи наявна лише копії актів перевірки, на підставі яких і були складені протоколи. Інших належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів про вчинення ОСОБА_1 правопорушень немає.
Окрім того, суб'єкт правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КупАП, є спеціальним, однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що ОСОБА_1 , в період інкримінованих правопорушень, була суб'єктом вказаного правопорушення, тобто працювала у ТОВ «СЕРВЕЗА » саме в період, за який проводились перевірки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти рф», суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ч. 3 ст. 62 Конституції України регламентують, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 163-1, п. 7 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович