Справа № 522/14514/25
Провадження по справі № 3/522/5041/25
17 липня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку РФ, працюючої в інтернет - магазині «Авдор», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків по вихованню свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 18.04.2025 о 18 год. 26 хв., знаходячись за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 26/1 порушив вимоги п.п. 4.7, 4.10, 4.14б ПДР України, чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явилась, звернулась до суду із письмовими поясненнями, в просила провадження по справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Свої доводи мотивувала тим, що зазначені в протоколі відомості, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 18.04.2025 року о 18:26 порушив пункти 4.7, 4.10, 4.14 ПДР (переходив дорогу в невстановленому місці) не відповідають дійсності, оскільки вказані пункти не міг порушити, так як перебував на дворовій території між будинками та належним до них дитячим майданчиком. Отже, не міг переходити проїзну частину по пішохідному переходу, оскільки останній відсутній на внутрішньодворовому проїзді між будинками за адресою АДРЕСА_2 та належним до них дитячим майданчиком, як відсутня й сама проїзна частина. На всій дворовій території будинків за адресою: АДРЕСА_2 немає жодного переходу дворових проїздів, позначеного як пішохідні переходи (знаками або розміткою).
Також звернула увагу на те, що події які стали підставою для складення протоколу який наразі розглядається судом відбулись 18.04.2025 року, а постанову нібито за порушення нею батьківських обов?язків склали 16.06.2025 року.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 617033 від 16.06.2025, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Частиною ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
В силу приписів вимог ст. 150 СК України батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Частиною ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям, тощо), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Під невиконанням обов'язків по вихованню дітей слід розуміти різні форми бездіяльності, внаслідок чого відсутня належна турбота про виховання та освіту неповнолітніх. Виховання складається з різного роду дій батьків, одним з елементів якого є нагляд за поведінкою дитини. А тому легковажне чи байдуже відношення батьків чи осіб, що їх замінюють, до поведінки дитини, відсутність належного нагляду за поведінкою нерідко призводять до негативних наслідків. В силу цього підставою для відповідальності батьків є також неналежне виконання батьками обов'язків по вихованню.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання малолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 617033 від 16.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків по вихованню свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 18.04.2025 о 18 год. 26 хв., знаходячись за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 26/1 порушив вимоги п.п. 4.7, 4.10, 4.14б ПДР України, чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 617033 від 16.06.2025 матеріалами адміністративної справи, а саме:
-довідкою про результати повідомлення про ДТП від 16.05.2025;
-копією консультаційного висновку спеціаліста від 18.04.2025;
-копією протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.04.2025;
-копією письмових пояснень ОСОБА_4 ;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Під час розгляду адміністративної справи знайшов своє підтвердження факт того, що саме у зв'язку із тим, що дитина шести років була залишена без нагляду батьків на дворовій території, де здійснюється рух автомобілів, і відбулась вищевказана ДТП, тобто були піддані небезпеці життя та здоров'я малолітньої дитини.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками - ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставини, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративного правопорушення, судом не встановлено.
Таким чином, з урахуванням вказаних обставин справи, приймаючи до уваги особу ОСОБА_1 , суд вважає, що для її виправлення, а також для припинення нових правопорушень, достатнім і необхідним є накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст. 22, 184, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ