Справа № 522/596/25
Провадження № 2/522/3388/25
09 липня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини,
До Приморського районного суду м. Одеси 10.01.2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування позову зазначено, що 27.07.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 847 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася малолітня дитина - син ОСОБА_4 .Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2019 року розірвано шлюб між сторонами.Приморським районний судом м. Одеси 23.04.2020 року видано судовий наказ, згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи від дня подання заяви про видачу судового наказу, а саме з 18.02.2020 року і до повноліття ОСОБА_4 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну за нотаріальною згодою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_4 з метою забезпечення безпеки дитини разом виїхали за межі України в лютому 2022 року. В березні 2023 року батьками було прийнято рішення про подальше мешкання дитини разом з матір'ю на території України, в зв'язку з чим ОСОБА_1 виїхала за кордон, забрала у батька сина ОСОБА_4 та 23.03.2023 року ОСОБА_1 та її син ОСОБА_4 повернулись в Україну. З 23.03.2023 року ОСОБА_4 проживає разом із своєю матір'ю ОСОБА_1 в Україні за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на повному її утриманні. Однак все ще триває виконавче провадження з виконання судового наказу про стягнення з позивачки аліментів на утримання дитини, що на її думку є неправомірним та порушує її права.
Матеріали позову отримано суддею 13.01.2025 року.
Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь № 1027801 від 13.01.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 14.01.2025 року позов було залишено без руху, та надано час для їх усунення недоліків. Недоліки позову були усунуті 16.01.2025 року.
Заяву про усунення недоліків суддя отримала 17.01.2025 року.
Ухвалою суду від 22.01.2025 року у справі було відкрито провадження у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.03.2025 року.
У підготовчому засіданні 17.03.2025 року були присутні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Воронков В.О., позов підтримали, та пояснили, що за домовленістю сторін, їх син з початку повномасштабного вторгнення перебував за межами України. З 23.03.2023 року дитина разом з позивачкою повернулася до України. Пояснив, що є нотаріально завірений договір про місце проживання дитини, витяг про відсутність виконавчого провадження, відомостей щодо заборгованості по аліментам не має. Вважає, що заявлені дві вимоги слід розглядати в одному провадженні. Не заперечували проти закриття підготовче засідання по справі та призначення її до розгляду по суті, зазначивши, що всі докази надані.
ОСОБА_2 у підготовче засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Відзив та заяв по суті справи суду не надавав.
Ухвалою суду від 17.03.2025 року по справі закрито підготовче засідання та справу призначено до розгляду по суті на 29.04.2025 року.
До суду 24.04.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Воронкова В.О. надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії адвокатського запиту ОСОБА_5 та копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів головного державного виконавця Лебедева Є.Є. від 01.04.2025 року у виконавчому проваджені 62153023.
У судове засідання 29.04.2025 року з'явилися ОСОБА_1 та її представник - адвокат Воронков В.О., просили долучити до матеріалів справи докази, а саме копії адвокатського запиту ОСОБА_5 та копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів головного державного виконавця Лебедева Є.Є. від 01.04.2025 року у виконавчому проваджені 62153023. Згідно розрахунку заборгованості борг позивачки становить 165 674,75 грн., однак з жовтня 2023 року дитина мешкає з позивачкою. ДВС було усно повідомлено про це.
Протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання представника позивачки та приєднав до матеріалів справи докази. Згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України у зв'язку з першою неявкою відповідача суд відклав розгляд справи на 29.05.2025 року.
До суду 05.05.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Воронкова В.О. надійшло клопотання про долучення доказів, а саме диск з відео файлом та роздруківку екрану з мессенджеру.
У зв'язку з перебудуванням судді Домусчі Л.В. у відпустці розгляд справи, призначений на 29.05.2025 року, відкладено на 09.07.2025 року.
У судове засідання 09.07.2025 року з'явилися ОСОБА_1 та її представник - адвокат Воронков В.О.
Протокольною ухвалою суд згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України ухвалив проводити судове засідання у відсутності відповідача за заочним розглядом справи за згодою позивачки та її представника на підставі наявних в справі доказів.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Воронков В.О. позов просив задовольнити у повному обсязі, оскільки дитина з 2023 року проживає з позивачкою, а аліменти все одного стягуються з позивачки на користь відповідача, що підтверджується розрахунком заборгованості. Дитина перебуває на утриманні позивачки.
ОСОБА_1 пояснила, що син живе з нею, навчається в ліцеї № 94, перейшов у других клас, грає у футбол, вона його повністю утримує.
Відповідач ОСОБА_2 про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відзив та заяв по суті справи суду не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно до п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди позивачки, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши позивачку та її представника, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 27.07.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 847 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 16).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася малолітня дитина - син ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 19.03.2018 року Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 898 (а.с. 17).
Відповідно до зазначеного свідоцтва про народження, батьками дитини вказані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Крім того судом встановлено, що 09.05.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладеного Договір між батьками про здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Делі Н.Г., зареєстровано в реєстрі № 1099.
Дійсним договором Сторони домовились про врегулювання відносин між собою, що стосуються питання участі у вихованні спільної дитини, сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , далі - «Дитина» - на випадок розірвання шлюбу чи фактичного припинення шлюбних відносин між ними.Місцем проживання Дитини Батьки визначили місце проживання Батька.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2019 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено відповідний актовий запис № 847 від 27.07.2017 року (справа № 522/4981/19) (а.с. 25-26). Зазначене рішення набрело законної сили 30.07.2019 року.
Приморським районний судом м. Одеси 23.04.2020 року видано судовий наказ, згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку(доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи від дня подання заяви про видачу судового наказу, а саме з 18.02.2020 року і до повноліття ОСОБА_4 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . (справа № 522/2782/20). (а.с. 30-31).
22.05.2020 року Біляївським ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження № 6215302 на виконання судового наказу Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2020 року по справі № 522/2782/20.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого головним державним виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), станом на 01.04.2025 року заборгованість зі сплати аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 165 674,25 грн. (а.с. 71зв.)
Судом встановлено, що після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну за нотаріальною згодою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_4 з метою забезпечення безпеки дитини разом виїхали за межі України в лютому 2022 року.
Однак, вже в березні 2023 року батьками було прийнято рішення про подальше мешкання дитини разом з матір'ю на території України, в зв'язку з чим ОСОБА_1 виїхала за кордон, забрала у батька за його згодою сина ОСОБА_4 з Німеччини та 23.03.2023 року ОСОБА_1 та її син ОСОБА_4 повернулись в Україну, про що наявна відмітка в їх паспортах для виїзду за кордон. (а.с. 11-13, 18-24)
Таким чином, з 23.03.2023 року ОСОБА_4 проживає разом із своєю матір'ю ОСОБА_1 в Україні за адресою: АДРЕСА_1 та на її утриманні. Дитина - ОСОБА_4 перебуває під наглядом лікаря у ТОВ «Центр сімейної медицини Амедика» (а.с. 37), а з 01.04.2023 року по 30.08.2024 року відвідував дитячий дошкільний заклад ТОВ «Планета Зірок» (а.с. 35) та з 15.04.2023 року навчається в футбольній школі СДЮШОР «Чорноморець» у віковій категорії U7 (а.с. 36). Таким чином суду надані належні докази щодо знаходження дитини та проживанні разом з матір'ю та її належного виховання і утриманні.
Між тим, стягнення аліментів з ОСОБА_1 на підставі судового наказу Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2020 року по справі № 522/2782/20 продовжується і після 23.03.2023 року, а відповідне виконавче провадження триває.
У ч. 1 ст. 10 СК України зазначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
У відповідності до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Згідно з ч. 2 ст. 197 Сімейного Кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Наявні матеріали справа в своїй сукупності свідчать про те, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 23.03.2023 року проживає спільно з позивачкою - матір'ю, що є на думку суду достатньою обставиною і має істотне значення для звільнення позивачки від сплати аліментів з моменту перебування дитини на утримання матері.
Враховуючи, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 23.03.2023 року проживає з позивачкою - матір'ю, яка утримує його, у позивачки з 23.03.2023 року відсутній обов'язок сплачувати аліменти на утримання сина.
Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Право на отримання аліментів на утримання дітей має той з батьків, з ким з ким вони проживають, а стягнення аліментів з матері, з якою проживає дитина з 23.03.2023 року, на користь батька, з яким дитина не проживає, порушує права як позивачки, так і малолітньої дитини, оскільки фактично ОСОБА_1 повинна нести витрати на утримання дитини та при цьому сплачувати відповідачу аліменти за виконавчим листом.
При цьому суд звертає увагу, що відповідач на спростування доводів позивачки не надав суду належних та допустимих доказів.
Таким чином суд вважає, що відсутні підстави для подальшого стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
За таких обставин суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про звільнення її від сплати аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2020 року по справі № 522/2782/20.
Щодо стягнення аліментів.
Сумісний малолітній син сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з матір'ю ОСОБА_1 з 23.03.2023 року, яка повністю утримує його, піклується про його стан здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При ухиленні їх від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку.
У відповідності до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Наведені норми імперативно закріплюють обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Стягнення аліментів у частці заробітку (доходу) батька, матері має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.
Суд вважає визначений розмір аліментів достатнім та справедливим. Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та інтересам дитини, не порушить прав сторін.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню.
Суд вважає за можливе присудити стягнення аліментів з 23.03.2023 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору, покласти на відповідача оплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 141, 150, 179-183, 197 СК України, ст.ст. 1, 2, 5, 11, 13, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 з 23 березня 2023 року від сплати аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2020р. по справі № 522/2782/20 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.03.2023 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 18.07.2025 року.
Суддя: Домусчі Л.В.