Справа №522/15962/24-Е
Провадження №2/522/2358/25
14 липня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Костинюка Юрія Дмитровича про відвід судді,-
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Засідання по справі призначено на 14 липня 2025 року.
У судове засідання, призначене на 14 липня 2025 року з'явився позивач та його представник, представник відповідача.
У судовому засіданні, призначеному на 14 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Костинюк Юрій Дмитрович вдруге звернувся із заявою, у якій просив відвести суддю Приморського районного суду м. Одеси - Косіцину В.В. від розгляду справи №522/15962/24-Е. Заява мотивована тим, що головуючий суддя допомагає збирати докази, які сумнівної якості, оскільки, головуюча вказала, що може самостійно отримати відповідь з ДРРП, що на думку представника відповідача порушує принцип диспозитивності.
Згідно з частиною першою статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Верховний Суд в ухвалі від 17 липня 2020 року у справі №826/11409/17 звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
"об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
"суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Верховний Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід суддів, суд повинен брати до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Так, заявляючи відвід судді представник відповідача це мотивує тим, що суддею порушується принцип диспозитивності, оскільки, суд вказав, що може самостійно отримати витяги з ДРРП.
З приводу цього, суд зазначає, що з 7 липня 2023 року Державне підприємство «Інформаційні судові системи», яке належить до сфери управління Державної судової адміністрації України, реалізувало можливість отримання суддями інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вказана можливість доступна в Електронному кабінеті судді за обраними параметрами пошуку за одним або декількома ідентифікаторами:
- за суб'єктом права;
- за суб'єктом речового права, обтяження - фізичної особи;
- за суб'єктом речового права, обтяження - юридичної особи; за об'єктом нерухомого майна.
Також, відповідно до постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 р. № 1127, інформація з Державного реєстру прав в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - Портал Дія) або на підставі договорів про надання сервісної послуги, укладених з технічним адміністратором Державного реєстру прав, через інші інформаційні системи, що забезпечують ідентифікацію користувача з використанням засобів електронної ідентифікації з середнім або високим рівнем довіри (далі - інформаційні системи), надається особі, яка бажає отримати таку інформацію та ідентифікована з використанням засобів електронної ідентифікації з середнім або високим рівнем довіри.
Тому, суд як суб'єкт, що здійснює правосуддя може має відкритий доступ до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як безпосередньо через підсистему Електронний суд так і через сайт Міністерства юстиції України.
Верховний Суд неодноразово висловлювався з приводу того, що отримання відомостей з відкритих джерел не є збиранням доказів та не може трактуватися як порушення принципу диспозитивності.
Так, наприклад, постанова КЦС ВС від 24.10.2024 № 752/8103/13-ц містить висновок про те, що суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.
Оскільки, доступ до ДРРП є відкритий для суду через електронний кабінет судді та через сайт Міністерства юстиції України, суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в ньому.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року).
Оскільки, доступ до ДРРП відкритий для суду в електронному кабінету судді та через веб-сайт Міністерства юстиції України, суд не позбавлений права здійснити перевірку відомостей, що містяться у ньому, що в жодному разі не порушує принцип диспозитивності, а тому, суд вважає, що заява представника ОСОБА_1 - адвоката Костинюка Юрія Дмитровича не є мотивованою та доходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ч.5 ст.259 ЦПК України, ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Зазначена ухвала оформлена окремим документом 18.07.2025 року після закінчення судового засідання по справі, що відбулося 14 липня 2025 року.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 14,36,39,40 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Костинюка Юрія Дмитровича про відвід судді - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи.
Ухвала оформлена окремим документом 18 липня 2025 року.
Суддя Косіцина В.В.