Справа № 521/7402/25
Номер провадження № 4-с/521/51/25
14 липня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Леонова О.С.,
при секретарі судового засідання Долженко В.О.,
розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на дії старшого державного виконавця Хаджибейського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Галанчука Олександра Миколайовича (65005, м. Одеса, вул. Старицького, 10А), Начальника Хаджибейського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пасікова Олексія Миколайовича (65005, м. Одеса, вул. Старицького, 10А), за участю стягувача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про визнання дій виконавця протиправними
У травні 2025 року представник ОСОБА_1 - Ушаков Олексій Олександрович звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси із вищевказаною скаргою, в якій просить:
-визнати протиправними дії державного виконавця, а саме старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Галанчука Олександра щодо накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_3 АТ «Ощадбанк», який призначений для виплати пенсії,
-зобов'язати скасувати постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 66004290 від 08.07.2021 року про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_3 АТ «Ощадбанк».
-визнати протиправними дії державного виконавця, а саме старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Галанчука Олександра щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами,
-зобов'язати скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 30.04.2025 року у виконавчому провадженні № 66004290 від 08.07.2021 року,
-визнати протиправними дії державного виконавця, а саме старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Галанчука Олександра щодо накладення штрафу від 30.04.2025 року у виконавчому провадженні № 66004290 та зобов'язати скасувати вищевказану постанову,
-визнати протиправними дії державного виконавця, а саме старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Галанчука Олександра щодо формування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів невірним, безпідставним та завищеним,
-зобов'язати державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Галанчука Олександра в рамках виконавчого провадження № 66004290 від 08.07.2021 року провести новий розрахунок відповідно до вимог ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» та чинного законодавства.
У заяві про доповнення вимог скарги, заявник просив суд додатково до вже заявлених вимог:
-визнати протиправними дії державного виконавця, а саме старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Галанчука Олександра щодо вимоги виконавця від 30.03.2025 року про відрахування з пенсії боржника у розмірі 50 %
-зобов'язати скасувати вказану вимогу виконавця у виконавчому провадженні № 66004290 від 08.07.2021 року.
-винести нову вимогу виконавця, враховуючи обставини сьогодення та майнового стану боржника, у фіксованій сумі, але не більше ніж 3000 грн., які долучаються до 25 % визначених у судовому наказі.
В обґрунтування скарги заявник вказав на те, що боржник не погоджується з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 30.04.2025 року, оскільки під час розрахунку його заборгованості державний виконавець Галанчук Олександр не відняв від загальної суми нарахування всі види податків, матеріальну і соціальну допомогу, допомогу на оздоровлення, виплати профспілки по допомозі на лікування, страхові виплати та виплати про невикористану відпустку під час звільнення, які не входять до загального доходу боржника. Заявник зазначив, що заборгованість зі сплати аліментів виникла з вини державного виконавця, який неправильно визначав розмір аліментів та базу їх стягнення, а не з вини боржника.
Старшим державним виконавцем Хаджибейського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Олександром Галанчуком було подано до суду відзив, в якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги в повному обсязі - через необґрунтованість.
У відзиві на скаргу державним виконавцем було зазначено, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 30.04.2025 року у виконавчому провадженні №66004290 обчислений в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих від роботодавців боржника і що скаржником не долучено до матеріалів скарги жодних доказів, які б свідчили про те, що за даним розрахунком заборгованість зі сплати аліментів та відповідно сума штрафних санкцій розраховані без відрахувань із отримуваних боржником доходів податків та зборів.
Усі дії державного виконавця (відкриття провадження, визначення розміру витрат, обчислення заборгованості, звернення стягнення на пенсію, зміна реєстраційних даних боржника, запити щодо майна та доходів, виклик боржника, арешт коштів та майна, накладення штрафу, встановлення та скасування тимчасових обмежень) здійснювались відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Копії всіх постанов та розрахунків заборгованості належним чином надсилалися сторонам виконавчого провадження для відома та виконання, з дотриманням вимог статті 28 Закону.
Щодо арешту коштів, державний виконавець зазначає, що банк повинен визначити статус коштів і рахунку та повідомити виконавця про цільове призначення, якщо накладення арешту заборонено законом. Водночас, виконавець може зняти арешт на підставі документального підтвердження від банку або заяви боржника. Проте, заявник ( ОСОБА_1 ) не звертався із заявою про зняття арешту з рахунку, на який нараховується пенсія, з наданням відповідних документів.
Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, здійснений 30.04.2025 року, був обчислений в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей від роботодавців боржника.
Скаржник не долучив жодних доказів, які б свідчили про те, що заборгованість та штрафні санкції розраховані без відрахувань податків та зборів із доходів боржника.
Таким чином, державний виконавець стверджує, що діяв у межах своїх повноважень, належним чином виконував рішення суду та вживав усіх необхідних заходів для примусового виконання виконавчого документа.
03.06.2025 року представником скаржника до суду було подано відповідь на відзив та заяву про доповнення вимог скарги.
У відповіді на відзив заявник посилається на те, що державним виконавцем порушено процедуру розрахунку, а також що розрахунок зроблено без обліку всіх відомостей та інформації по провадженню.
Ухвалою суду 13.05.2025 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду, призначено слухання у судове засідання.
Ухвалою суду від 03.06.2025 року задоволено клопотання представника стягувача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про витребування доказів.
Заперечень проти скарги на адресу суду з боку стягувача не надходило.
07.07.2025 року в судовому засіданні заявник вимоги скарги та її обґрунтування підтримав.
Державний виконавиць у судове засідання не з'явився надав до суду заву про розгляд справи без його участі.
Стягувач в судове засідання не з'явилась повідомлені належним чином. Неявка учасників справи в силу вимог ст. 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги.
У судовому засіданні 07.07.2025 року представник стягувача - адвокат Смітюх В.В. заперечив проти задоволення скарги у повному обсязі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності суб'єктів оскарження та стягувачки.
Дослідивши матеріали справи в системі «Електронний суд» та з автоматизованої системи виконавчого провадження №66004290, встановивши обставини справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що у Хаджибейському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №66004290 з примусового виконання судового наказу № 521/7117/21, виданого 31.05.2021 Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина - ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини заробітку боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати з 19.05.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В межах вказаного провадження 30.04.2025 року державним виконавцем обчислено розмір заборгованості зі сплати аліментів та складено розрахунок заборгованості боржника у розмірі 404213,53 тис. грн.
На підставі вказаного розрахунку державним виконавцем прийнято:
-Постанову про накладення штрафу від 30.04.2025 року;
-Постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 30.04.2025 року;
-Постанову про арешт коштів боржника від 30.04.2025 року.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», №1404-VIII від 02.06.2016, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами (стаття 17 вказаного Закону).
Права та обов'язки державного виконавця визначені у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавець зобов'язаний здійснювати, зокрема, заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
За вимогами статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи.
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статей 77, 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Державний виконавець при виконанні розрахунку заборгованості по аліментах у розмірі не враховував відомості про відрахування з доходів боржника податків та зборів та невірно встановив суму доходів боржника, що є складовою предмета обчислення.
Також в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості щодо ухилення боржника від сплати аліментів за попередні періоди.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що розрахунок заборгованості за аліментами ОСОБА_1 станом на 30.04.2025 року державним виконавцем здійснено з порушенням вимог законодавства, відповідно інші обмеження, накладені на боржника державним виконавцем на підставі вказаного розрахунку: штраф, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, арешт коштів боржника - є безпідставними.
Щодо постанови про арешт коштів боржника на пенсійному рахунку.
Судом встановлено, що державним виконавцем була винесена постанова про арешт коштів боржника від 30.04.2025 року, зокрема, на рахунку № НОМЕР_3 АТ «Ощадбанк».
Скаржник обґрунтував, що вказаний рахунок призначений для виплати пенсії.
Хоча виконавець і посилався на те, що боржник не звертався із заявою про зняття арешту з пенсійного рахунку, законодавство чітко визначає, що звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що є пенсією, заборонено. Відповідно до правової позиції Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 та Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 203/4803/21), саме банк зобов'язаний визначити статус коштів і рахунка та, у разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено (як-от пенсія), повідомити виконавця про цільове призначення коштів та повернути його постанову без виконання.
Оскільки встановлено, що арешт накладено на кошти пенсії, що є недопустимим, постанова державного виконавця про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на пенсійний рахунок № НОМЕР_3 АТ «Ощадбанк» є безпідставною і підлягає скасуванню.
12.05.2025 року виконавцем, керуючись приписами Закону України «Про виконавче провадження», розділом XIX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 винесено постанову про визначення поточного рахунку НОМЕР_3 , відкритий у oschadbank, для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, копію якої надіслано на виконання до банку та сторонам до відома.
Щодо постанови про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу від 30.04.2025 року була прийнята державним виконавцем на підставі розрахунку заборгованості, який, як встановлено судом, був здійснений з порушенням вимог законодавства та є протиправним.
Оскільки підстава для накладення штрафу (неправильно розрахована заборгованість) є недійсною, постанова про накладення штрафу на боржника є безпідставною і підлягає скасуванню.
Щодо тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами
Хоча скаржник просив визнати протиправними дії щодо встановлення тимчасового обмеження та скасувати відповідну постанову, судом встановлено, що 13.05.2025 року виконавцем вже винесено постанову про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
13.05.2025 року виконавцем, керуючись ст. 71 Закону винесено постанову про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, копію якої надіслано до Єдиної інформаційної системи МВС України та сторонам до відома.
Оскільки обмеження вже скасовано самим виконавцем, вимога скаржника в цій частині не підлягає задоволенню як така, що втратила свою актуальність.
Щодо вимоги про відрахування 50% з пенсії боржника.
Відповідно до частини 3 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків за наявності декількох виконавчих документів про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, відшкодування шкоди злочином.
Згідно з матеріалами справи, на виконанні перебуває виконавче провадження № 66004290 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини заробітку боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця.
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав наявність певної заборгованості за аліментами проте остаточний розмір якої має бути визначений державним виконавцем з урахуванням вимог чинного законодавства.
Отже, враховуючи як найкращі інтереси дитини, якщо наявна заборгованість за аліментами суд вважає, що державний виконавець має право здійснювати відрахування із пенсії боржника для погашення заборгованості за аліментами, дотримуючись встановлених законом обмежень (до 50%). Вимога про відрахування 50% пенсії не є протиправною сама по собі, якщо вона відповідає розміру заборгованості та не перевищує встановлених законодавством лімітів.
Скаржник не надав достатніх доказів, які б свідчили, що саме вимога про 50% відрахування з пенсії є необґрунтованою чи протиправною, крім загального посилання на "порушення процедури розрахунку".
Щодо зобов'язання винести нову вимогу про фіксовану суму аліментів (до 3000 грн)
Відповідно до судового наказу № 521/7117/21, виданого 31.05.2021 Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина - ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини заробітку боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати з 19.05.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд враховує, що розмір аліментів, визначений судовим наказом (1/4 частини заробітку/доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів), є встановленим судовим рішенням.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець здійснює примусове виконання судових рішень на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Жодна норма Закону України «Про виконавче провадження» не надає державному виконавцю повноважень змінювати розмір аліментів, визначений судовим рішенням, чи встановлювати їх у фіксованій сумі, ані зменшувати їх, ані додавати до вже встановлених відсотків.
Зміна розміру аліментів, способу їх стягнення, або встановлення їх у фіксованій сумі, можливе виключно у судовому порядку, відповідно до положень Сімейного кодексу України (наприклад, стаття 192 СК України «Зміна розміру аліментів»), але не шляхом звернення до державного виконавця чи суду зі скаргою на дії виконавця.
Таким чином, вимога до виконавця винести нову вимогу про стягнення аліментів у фіксованій сумі з урахуванням майнового стану боржника є втручанням у компетенцію суду і виходить за межі повноважень виконавця.
Враховуючи, що дії виконавця щодо відрахування 50% пенсії відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» у частині максимально дозволених відрахувань, а вимога щодо зміни розміру аліментів шляхом встановлення фіксованої суми не належить до компетенції державного виконавця, суд має відмовити у задоволенні цих вимог скарги.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 447, 451 ЦПК України,
Скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на дії старшого державного виконавця Хаджибейського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Галанчука Олександра Миколайовича (65005, м. Одеса, вул. Старицького, 10А), Начальника Хаджибейського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пасікова Олексія Миколайовича (65005, м. Одеса, вул. Старицького, 10А), за участю заінтересованої особи - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про визнання дій виконавця протиправними - задовольнити частково.
Визнати дії старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Галанчука Олександра щодо формування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів протиправними.
Зобов'язати державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Галанчука Олександра в рамках виконавчого провадження № 66004290 від 08.07.2021 року провести новий розрахунок з урахуванням висновків суду.
Постанову державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Галанчука Олександра від 30.04.2025 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 66004290 від 08.07.2021 року про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_3 АТ «Ощадбанк» - скасувати.
Постанову державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Галанчука Олександра від 30.04.2025 року щодо накладення штрафу на боржника від 30.04.2025 року у виконавчому провадженні № 66004290 від 08.07.2021 року - скасувати.
В іншій частині вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повної ухвали.
Повний текст ухвали складено 18.07.2025 року.
Суддя О.С. Леонов
18.07.25