Справа №521/9443/25
Провадження №4-с/521/57/25
14 липня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Леонова О.С.,
при секретарі судового засідання Должненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камнєва Дмитра Анатолійовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
Представник ОСОБА_1 адвокат Мацко Володимир Володимирович звернувся до суду засобами електронного суду зі скаргою на дії державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камнєва Дмитра Анатолійовича, в якій просив: скасувати постанову старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камнєва Дмитра Анатолійовича від 04.06.2025 року ВП №75237603 про накладання штрафу в розмірі 1700,00 гривень.
Скарга обґрунтована наступними обставинами. Скаржниця ОСОБА_1 оскаржує дії старшого державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Камнєва Дмитра Анатолійовича. Вона стверджує, що державний виконавець перевищив свої повноваження, самовільно змінивши встановлений судовими рішеннями порядок участі батька у вихованні дітей, а також неправомірно наклав на неї штраф за невиконання судового рішення. Скаржниця стверджує, що державний виконавець втрутився у дискреційні повноваження суду, змінивши спосіб і порядок виконання судового рішення щодо зустрічей батька з дітьми. Зокрема, він визначив час і дні зустрічей (з 15:00 до 19:00, а пізніше - субота та неділя о 18:00 за Київським часом), що суперечить рішенням Одеського апеляційного суду та Верховного Суду, які передбачали спілкування дітей з батьком у режимі відеозв'язку (двічі на тиждень по годині) під час воєнного стану та перебування дітей за кордоном.
Штраф у розмірі 1700 грн був накладений за невиконання рішення суду на підставі акту від 02.05.2025 року. Скаржниця вважає це неправомірним, оскільки вона виконала судові рішення щодо забезпечення доступу до відеозв'язку (надавши посилання на Zoom) та двічі надсилала державному виконавцю пропозиції щодо часу відеозустрічей. Державному виконавцю та стягувачу було достеменно відомо, що діти перебувають у Канаді через війну, і вона створила всі умови для проведення відеозустрічей, які були передбачені остаточним рішенням Верховного Суду.
Скаржниця зазначає, що державний виконавець вже звертався до суду за роз'ясненнями щодо виконання рішення, і йому було відмовлено. Це свідчить про систематичне нехтування законом з боку виконавця, що призводить до порушення прав скаржниці та її неповнолітніх дітей.
19 червня 2025 року ОСОБА_2 подав до суду письмові заперечення на скаргу, які обґрунтовані тим, що в період з 21 квітня 2024 року по 10 червня 2025 року заявником та її представником створюються штучні перешкоди у вихованні ним дітей, так як ОСОБА_2 пропонується нічний час зустрічей з дітьми за Київським часом (з 03:00 год. до 04:00 год.), що порушує право стягувача на відпочинок.
09 липня 2025 року від державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камнєва Дмитра Анатолійовича надійшов відзив на скаргу із запереченнями проти неї. В обґрунтування заперечень, суб'єкт оскарження вказує про те, що на виконанні у Хаджибейському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Малиновського районного суду м. Одеси № 509/7128/21 від 31.05.2024 року про зобов'язання ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 у вихованні, спілкуванні із дітьми ОСОБА_3 та Георгієм.
12 червня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржнику встановлено строк для виконання рішення протягом 10 робочих днів. Того ж дня виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. 24 червня 2024 виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про арешт коштів боржника. 04 червня 2025 року виконавцем, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону винесено постанову про накладення штрафу, копію якої направлено боржнику та зобов'язано його виконати рішення протягом десяти робочих днів, а також попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується державним виконавцем в порядку, встановленому статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», та ним вживаються всі заходи примусового виконання рішення у виконавчому провадженні 75237603 з примусового виконання виконавчого листа Малиновського районного суду м. Одеси № 509/7128/21 від 31.05.2024 року.
У відкрите судове засідання ОСОБА_1 та її представник не з'явились, від представника заявника адвоката Мацко. В.В. засобами електронного суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та її представника. Додатково представник заявника зазначив, що державний виконавець перевищив свої повноваження, самовільно визначивши порядок зустрічей батька з дітьми, що суперечить судовим рішенням, та неправомірно наклав штраф на ОСОБА_1 , яка, за її словами, створила всі умови для виконання рішення суду. Верховний Суд чітко визначив, що спілкування батька з дітьми під час воєнного стану та перебування дітей за кордоном має відбуватися двічі на тиждень по одній годині в режимі відеозв'язку, за погодженням між батьками та за умови, що це не порушуватиме розпорядок дня дітей та процес здобуття освіти. Державний виконавець самостійно визначив час зустрічей (без погодження обох батьків), що є втручанням у дискреційні повноваження суду. Виконавець не обґрунтував, як визначений ним час не порушуватиме розпорядок дня дітей та їхній освітній процес, що є обов'язковим критерієм, встановленим Верховним Судом. Державний виконавець Камнєв Д.А. вже звертався до суду з заявою про роз'яснення порядку та способу виконання судового рішення, але йому було відмовлено. Незважаючи на це, він самовільно змінив спосіб та порядок виконання судового рішення, що є перевищенням його повноважень. Після рішення Одеського апеляційного суду адвокат Прокудіної К.О. надав посилання та код доступу до Zoom для проведення онлайн-зустрічей. Скаржниця двічі надсилала державному виконавцю пропозиції щодо дати та часу проведення відеозустрічей, які залишилися без відповіді, як з боку ДВС, так і з боку стягувача ОСОБА_2 . Це підтверджує, що ОСОБА_1 створила всі умови для виконання судового рішення щодо відеозв'язку. Зважаючи на те, що скаржниця виконала всі необхідні дії для організації відеозустрічей, відсутні будь-які правові підстави стверджувати, що вона ухиляється від виконання судового рішення. Державний виконавець створив "формальні умови" для накладення штрафу через незаконну вимогу, яка не відповідає суті судового рішення. Заперечення (відзив) ОСОБА_2 щодо нібито навмисних дій адвоката Мацко В.В. та створення штучних обставин для невиконання рішення не відповідають дійсності. Навпаки, саме стягувач раніше відмовився від проведення зустрічей у форматі, запропонованому адвокатом Прокудіної К.О.
Державний виконавець Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камнєв Д.А. у відкритому судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.
Стягувач ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги посилаючись на систематичне невиконання ОСОБА_1 рішення суду, яким визначено спосіб та порядок участі батька у вихованні малолітніх дітей.
Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, вивчивши доводи скарги, дослідивши матеріали справи в системі «Електронний суд» та з автоматизованої системи виконавчого провадження № 75237603, прийшов до висновку про відмову в задоволенні скарги.
Згідно з вимогами статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною першою статті 16 ЦК України установлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Частиною другою статті 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.
Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Судом встановлено, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2022 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .. Зобов'язано ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 у вихованні, спілкуванні із дітьми - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено спосіб участі батька у вихованні дітей шляхом перебування дітей із батьком три рази кожного тижня із погодженням безпосередніх днів між батьками з 15:00 до 20:00 години: в перші три місяці із початку фактичного виконання рішення суду - в присутності матері, в подальшому - без присутності матері із обов'язком батька на повернення дітей до місця постійного проживання із матір'ю.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 березня 2024 року задоволено частково апеляційну скаргу адвоката Мацко Володимира Володимировича, діючого від імені ОСОБА_1 . Заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 28 вересня 2022 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення. Задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Авангардівська селищна рада, як орган опіки та піклування, про участь батька у вихованні дітей. Зобов'язано ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 у вихованні, спілкуванні із дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено спосіб участі батька у вихованні дітей: 1) шляхом перебування дітей із батьком два рази кожного тижня за погодженням безпосередніх днів між батьками з 15:00 до 19:00 години: в перші три місяці із початку фактичного виконання рішення суду - в присутності матері, в подальшому - без присутності матері із обов'язком батька на повернення дітей до місця постійного проживання із матір'ю; 2) на період військового стану в Україні та перебування дітей поза межами України у зв'язку з військовою агресією російської федерації в режимі відеозв'язку два рази на тиждень за погодженням між батьками безпосередніх днів з 18:00 до 19:00 години, відповідно до часового поясу, в якому перебувають діти.
Постановою Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2024 року постанову Одеського апеляційного суду від2 1березня 2024 року змінено, викладено пункт 2 абзацу п'ятого її резолютивної частини в такій редакції: зобов'язати ОСОБА_1 у період воєнного стану в Україні і перебування дітей у цей час за кордоном організовувати спілкування малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 у режимі відеозв'язку два рази на тиждень протягом однієї години за погодженням між батьками часу такого спілкування за умови, що це не порушуватиме розпорядку дня дітей та процесу здобуття освіти. Доповнено резолютивну частину постанови Одеського апеляційного суд від 21 березня 2024 року абзацом шостим такого змісту: «Порядок виконання визначеного у пункті 1 абзацу п'ятого резолютивної частини цієї постанови способу участі батька у спілкуванні та вихованні дітей відстрочити на час перебування дітей за кордоном у період воєнного стану в Україні».
12 червня 2024 року старшим державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камнєвим Д.А. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Малиновського районного суду м. Одеси № 509/7128/21 від 31.05.2024 року про: зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 у вихованні, спілкуванні із дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Визначити спосіб участі батька у вихованні дітей: 1) шляхом перебування дітей із батьком два рази кожного тижня із погодженням безпосередніх днів між батьками з 15:00 до 19:00 години: в перші три місяці із початку фактичного виконання рішення суду - в присутності матері, в подальшому - без присутності матері із обов'язком батька на повернення дітей до місця постійного проживання із матір'ю. 2) на період військового стану в Україні та перебування дітей поза межами України у зв'язку з військовою агресією російської федерації в режимі відеозв'язку два рази на тиждень за погодженням між батьками безпосередніх днів з 18:00 до 19:00 години, відповідно до часового поясу, в якому перебувають діти.
Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена на підставі письмової заяви стягувача ОСОБА_2 від 06 червня 2024 року.
В зв'язку із зміною Верховним судом постанови Одеського апеляційного суду від 21 березня 2024 року 17 квітня 2025 року старшим державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камнєвим Д.А. винесено постанову, якою змінено (доповнено) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: зобов'язати ОСОБА_1 у період воєнного стану в Україні і перебування дітей у цей час за кордоном організовувати спілкування малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 у режимі відеозв'язку два рази на тиждень протягом однієї години за погодженням між батьками часу такого спілкування за умови, що це не порушуватиме розпорядку дня дітей та процесу здобуття освіти. Доповнено резолютивну частину постанови Одеського апеляційного суд від 21 березня 2024 року абзацом шостим такого змісту: «Порядок виконання визначеного у пункті 1 абзацу п'ятого резолютивної частини цієї постанови способу участі батька у спілкуванні та вихованні дітей відстрочити на час перебування дітей за кордоном у період воєнного стану в Україні».
07 травня 2025 року старшим державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камнєвим Д.А. на адресу ОСОБА_1 видано вимогу про визначення часу та (або) місце побачення стягувача з дитиною та повідомлення зручного часу для проведення виконавчих дій.
15 травня 2025 року за вих. № 072-05/ЦС на адресу державного виконавця Камнєва Д.А. від представника ОСОБА_1 надійшла заява про виконання вимоги, яка містить відомості про зручний для дітей час спілкування із батьком, враховуючи зайнятість дітей в освітньому процесі, а саме вівторок, четвер, п'ятниця з 18:00 год. до 19:00 год.
23 травня 2025 року старшим державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камнєвим Д.А. на адресу ОСОБА_1 видано вимогу про призначення зустрічей з дітьми о 18:00 в суботу за Київським часом та о 18:00 в неділю за Київським часом.
02 червня 2025 року згідно акту старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камнєва Дмитра Анатолійовича встановлено, що на зустріч боржниця ОСОБА_1 не з'явилась вимогу державного виконавця не виконала.
Постановою старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камнєва Дмитра Анатолійовича від 04.06.2025 року ВП №75237603 за не виконання рішення суду на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 1700,00 гривень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з положеннямист.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В обґрунтування скарги на дії державного виконавця Прокудіна К.О. посилається на те, що державний виконавець при наданні вимоги від 23 травня 2025 року, нехтуючи нормами чинного законодавства, які визначають чіткий обсяг його повноважень та обов'язків втрутився в дискреційні повноваження суду, самостійно визначивши спосіб і порядок його виконання.
Разом із цим, боржником ОСОБА_1 та її представником під час розгляду скарги не доведено, та не обґрунтовано належним чином, в чому саме вимога державного виконавця від 23 травня 2025 року порушує права та законні інтереси боржника або малолітніх дітей сторін.
На підтвердження наявності у дітей сторін вільного часу для спілкування з батьком лише у вівторок, четвер та п'ятницю з 18:00 до 19:00 години за часом Канади, в той час, як в Україні цей час становить з 03:00 до 04:00 години, ОСОБА_1 та її представником не надано жодного належного та допустимого доказу зайнятості дітей у процесі здобуття освіти та інших позашкільних заходів, що унеможливлювало би спілкування дітей із батьком у зручний та можливий час як для стягувача, так і для його дітей.
За приписами статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Надаючи оцінку доводам скаржниці, щодо перевищення повноважень державним виконавцем та самовільної зміни порядку спілкування, суд зазначає, що державний виконавець діяв у межах своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Його дії були спрямовані на примусове виконання судового рішення, яке зобов'язує ОСОБА_1 не перешкоджати спілкуванню батька з дітьми.
Видача вимоги про визначення часу та/або місця побачення, а також призначення конкретних зустрічей, є заходом примусового виконання, що відповідає меті виконавчого провадження. Суд не вбачає у цих діях втручання в дискреційні повноваження суду, оскільки виконавець намагався забезпечити реалізацію вже встановленого судом права на спілкування, яке, за твердженням стягувача, систематично порушується.
Навіть якщо державний виконавець вже звертався до суду за роз'ясненнями і йому було відмовлено, це не позбавляє його обов'язку вживати передбачених законом заходів для виконання судового рішення, особливо якщо боржник не дотримується його добровільно.
Щодо неправомірного накладення штрафу та виконання рішення суду скаржницею. Суд вважає, що скаржниця не надала належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість організації спілкування дітей з батьком у запропонований державним виконавцем час. Зокрема, не надано доказів зайнятості дітей в освітньому процесі чи інших заходах, які б унеможливлювали спілкування у запропонований час. Твердження про те, що запропонований стягувачу час (з 03:00 до 04:00 за Київським часом) порушує його право на відпочинок, є вагомим. Вимога державного виконавця призначити зустрічі в суботу та неділю о 18:00 за Київським часом є спробою знайти розумний компроміс, який би враховував часові пояси та забезпечував реальну можливість спілкування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не довела, що вона створила всі умови для виконання судового рішення, і що її дії не спрямовані на ухилення від виконання рішення.
Пункт 1 частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує, що боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Щодо систематичного нехтування законом виконавцем та спроб стягувача спотворити інформацію. Суд не знайшов підтвердження доводам скаржниці про систематичне нехтування законом з боку державного виконавця. Навпаки, дії виконавця розцінюються як такі, що спрямовані на забезпечення виконання обов'язкового судового рішення.
В той же час вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Залишаючи скаргу без задоволення, суд, окрім вимог закону щодо обов'язковості судового рішення, керується, перш за все, найкращими інтересами дітей сторін виконавчого провадження, які не дотримуються боржником, вважаючи на невиконання ОСОБА_1 рішення з обґрунтуванням відсутності у дітей іншого вільного часу, окрім часу, при якому батько дітей фізично позбавлений можливості спілкуватися з дітьми, враховуючи нічний час в Україні, де знаходиться ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім'я та сімейні зв'язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання. Якщо дитина протизаконно позбавляється частини або всіх елементів своєї індивідуальності, Держави-учасниці забезпечують їй необхідну допомогу і захист для найшвидшого відновлення її індивідуальності (ст. 8 Конвенції).
Європейський суд з прав людини в справі «Хант проти України» зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Враховуючи вимоги виконавчого документу щодо зобов'язання матері організовувати спілкування малолітніх дітей з їх батьком у режимі відеозв'язку два рази на тиждень протягом однієї години за погодженням між батьками часу такого спілкування за умови, що це не порушуватиме розпорядку дня дітей та процесу здобуття освіти, відсутність в матеріалах справи доказів неможливості організації такого спілкування боржником у зручний та можливий час як для дітей, так і для батька, враховуючи найвищі інтереси дітей, які мають право на спілкування із батьком задля збереження сімейних зв'язків та власної ідентичності, суд вважає, що державний виконавець, при вчиненні дій, які оскаржуються боржником, діяв законно, об'єктивно, справедливо, з дотриманням прав і законних інтересів всіх учасників виконавчого провадження та в межах повноважень, наданих Законом України «Про виконавче провадження».
Суд, керуючись принципом обов'язковості виконання судових рішень, приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Суд наголошує на необхідності дотримання статті 3 Конвенції про права дитини, яка встановлює, що "першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини". Право дітей на спілкування з батьком є фундаментальним, і будь-які перешкоди цьому мають бути належним чином обґрунтовані.
Згідно зі статтями 1 та 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати всіх передбачених законом заходів для примусового виконання рішень судів. Вимоги виконавця є обов'язковими, а їх невиконання тягне за собою відповідальність.
Скаржниця не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що вимога державного виконавця від 23.05.2025 року порушує права чи законні інтереси боржника або малолітніх дітей. Необґрунтована відмова від запропонованого часу зустрічей, коли інший запропонований час не є розумним для стягувача, свідчить про ухилення боржника від виконання рішення.
Суд вважає, що державний виконавець, вчиняючи оскаржувані дії, діяв законно, об'єктивно, справедливо, з дотриманням прав та законних інтересів усіх учасників виконавчого провадження та в межах повноважень, наданих йому законом.
Таким чином, доводи скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження дослідженими судом доказами, що призводить до відмови у її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК Кодексу України, суд,
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Камнєва Дмитра Анатолійовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали складено 18.07.2025 року.
Суддя: Леонов О.С.
18.07.25