Справа № 947/26652/25
Провадження № 2/947/4753/25
18.07.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво,
17.07.2025 року до Київського районного суду м. Одеси, через систему «Електронний суд», надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, в якій позивачка просить суд визнати за нею право власності на нерухоме майно, як на об'єкт самочинного будівництва, а саме: садовий будинок під літ «А» загальною площею 43,1 кв. м., основною площею 25, 8 кв. м., вбиральню під літ. «Г» площею 1,4 кв. м., що розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110136900:40:002:0009, площею 0,0212 га.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.
Оглянувши позовну заяву, суддя дійшла до висновку про залишення заяви без руху, з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з позову, предметом позову у даній справі є визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва, у зв'язку з чим судовий збір повинен бути сплачений з урахуванням вартості спірного майна, тобто як за вимогу майнового характеру.
Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 року з 01 січня встановлений у розмірі 3028,00 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.
Згідно з ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Зазначене положення кореспондується у ч.2 ст. 176 ЦПК України.
Оглядаючи позовну заяву вбачається, що позивачем не визначено ціну позову щодо вимоги майнового характеру, виходячи з вартості спірного об'єкту самочинного будівництва.
Приймаючи викладене, враховуючи подання позивачем позовної заяви до суду в електронній формі позивачеві необхідно:
- визначити ціну позову, яка підлягає дорівнювати реальній ринковій вартості станом на день пред'явлення позову до суду спірному об'єкту самочинного будівництва - садовий будинок під літ «А» загальною площею 43,1 кв. м., основною площею 25, 8 кв. м., вбиральню під літ. «Г» площею 1,4 кв. м., що розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110136900:40:002:0009, площею 0,0212 га, з наданням до суду підтверджуючих доказів на підтвердження вартості об'єкту самочинного будівництва, або доказів на підтвердження вартості аналогічного за цими ж параметрами об'єкту самочинного будівництва;
- у разі визначення ціни позову, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, який підлягає до сплати у розмірі 1 відсотку від встановленої ціни позову, однак не менше ніж 1211,20 гривень та не більше 15140,00 гривень та з урахуванням коефіцієнту 0,8;
- у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову, яким може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості спірного об'єкту самочинного будівництва станом на день звернення до суду з позовом, у такому разі на підставі ч. 2 ст. 176 ЦПК України, приймаючи що заявлені вимоги стосуються об'єкта самочинного будівництва, вартість якого є значною, слід вважати встановленим судом до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви в частині вимоги майнового характеру у максимальному розмірі 15140,00 грн., з застосуванням ставки 0,8, що становить в сумі - 12112,00 грн.; у такому разі, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, у розмірі 12112,00 грн.;
- одночасно суд зазначає, що у разі сплати судового збору виходячи зі встановленої судом ціни позову, у разі встановлення під час розгляду справи дійсної вартості майна, в подальшому суд має можливість вирішити питання про повернення суми переплати судового збору;
- суд роз'яснює, що доплату судового збору у вищевказаних розмірах слід здійснювати з урахуванням вже сплаченої суми судового збору за пред'явленим позовом в сумі 968,96 грн., шляхом виключення суми коштів в сумі 968,96 грн., з необхідного розміру судового збору підлягаючого сплаті за пред'явлення позову, що містить вимогу майнового характеру, який підлягає вирахуванню з урахуванням викладених судом мотивів;
- суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету - 22030101 ; Призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);
- одночасно у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відкоригований орієнтовний розрахунок судових витрат.
Роз'яснити позивачеві, що у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі надання додаткових документів до суду, позивач повинен надати їх копії, у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє позовної ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.