Дата документу 17.07.2025
Справа № 501/2179/25
2/501/1340/25
17 липня 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна, -
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Дубінчук Ж.М., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить скасувати арешт, накладений на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , накладений 25 січня 2010 року в межах цивільної справи №2-1284/2010 за ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 25 січня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що межах цивільної справи №2-1284/2010 ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 25 січня 2010 року було задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на вказану квартиру.
В подальшому, згідно ухвали Іллічівського міського суду Одеської області по справі №2-1284/2010 затверджено мирову угоду, провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя закрито.
У зв'язку із тим, що арешт на майно за ухвалою суду про забезпечення позову у провадженні, яке закрито у зв'язку з укладанням між сторонами мирової угоди, діє, наявні підстави для звернення до суду із позовом про зняття арешту з майна. Враховуючи вищевказане, позивач з даним позовом звернувся до суду.
В позовній заяві позивачем заявлено про розгляд справи без його участі.
До канцелярії суду надійшла заява від ОСОБА_2 в якій відповідач визнає позовні вимоги, розгляд справи просить провести без її участі.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-81 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що в провадженні Іллічівського міського суду Одеської області перебувала справа №2-1284/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
В межах даної справи, з метою забезпечення вказаного позову, ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 25 січня 2010 року було задоволено заяву позивача та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно ухвали Іллічівського міського суду Одеської області від 09 серпня 2010 року по справі №2-1284/2010 затверджено мирову угоду, за умовами якої:
« ОСОБА_2 відмовилась від всіх позовних вимог до ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов'язуються з 01 вересня 2010 року оплачувати кредит банку «Надра» відповідно до договору від 05 травня 2006 року, по 175 доларів США щомісячно кожний, а після оплати кредиту сумісно продати квартиру АДРЕСА_1 , розподілити отримані кошти від її продажу у рівних частках.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя».
Згідно наданої копії нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 11 березня 2024 року, зареєстрованої в реєстрі за №189, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цією заявою підтверджує факт виконання нею та колишнім чоловіком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухвали Іллічівського міського суду Одеської області від 09 серпня 2010 року по справі №2-1284/2010, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплатив заборгованість банку Акціонерне товариство «Надра» в повному обсязі, в тому числі і належну їй частку цього боргу. Крім того підтверджує, що вона отримала від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошову суму 307600,00 (триста сім тисяч шістсот) гривень, яка еквівалентна 8000,00 (вісім тисяч) доларів США по курсу НБУ на день розрахунку, що є компенсацією за її частку в квартирі АДРЕСА_1 , яка є спільною сумісною власністю подружжя, як така, що набувалася ними у період перебування в зареєстрованому шлюбі. Оскільки зобов'язання ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 повністю виконані, будь-яких претензій, в тому числі матеріальних, щодо вказаної квартири вона не має, в судові органи з цього питання звертатись не буде, надає свою згоду ОСОБА_1 вільно розпоряджатися квартирою АДРЕСА_1 відповідно до його волевиявлення.
У зв'язку із тим, що арешт на майно за ухвалою суду про забезпечення позову у провадженні, яке закрито у зв'язку з укладанням між сторонами мирової угоди, діє, зобов'язання визначені в мировій угоді сторонами виконані, суд дійшов висновку, що наявні підстави для зняття арешту з нерухомого майна, а саме з квартири АДРЕСА_1 .
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ч. 1, 2, 3,5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Арешт може бути знятий за рішенням суду.
Через накладений арешт, на сьогодні позивач позбавлений можливості вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що право позивача підлягає судовому захисту шляхом звільнення майна з-під арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 25 січня 2010 року в межах цивільної справи №2-1284/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя