18.07.25
22-ц/812/1225/25
Провадження № 22-ц/812/1225/25
іменем України
14 липня 2025 року м. Миколаїв
справа № 488/2818/23
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тищук Н.О.,
суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
із секретарем - Богуславською О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , поданої її представником - адвокатом
Павленко Наталією Миколаївною,
на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва, ухвалене 09 травня 2025 року суддею Чернявською Я.А. в приміщенні цього ж суду, (повний текст рішення складено того ж дня), у цивільній справі за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1
про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення
та зустрічним позовом
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 ,
третя особа - Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження,
1.Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення.
Позивачка зазначала, що з 14 травня 2020 року перебувала у шлюбі ОСОБА_5 . Разом із чоловіком вони проживали у квартирі АДРЕСА_1 . Квартира належить на праві власності її чоловіку ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, а вона є спадкоємицею першої черги за законом. У зв'язку з військовою агресією рф, вона була змушена покинути квартиру та переїхати до більш безпечного місця. Повернувшись у місто, вона не змогла потрапити до квартири, оскільки замки до квартири були змінені. З цього приводу ОСОБА_2 звернулася до відділення поліції №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області. Діями працівників поліції було встановлено, що у квартиру вселилася колишня дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_1 .
У зв'язку з цим просила усунути перешкоди у в користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири.
29.09.2023 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , звернулася до ОСОБА_2 з позовом про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження.
На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_5 з 2008 року. Від шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Державна реєстрація народження сина ОСОБА_6 була проведена відповідно до вимог частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України та у зв'язку з тим, що той час шлюб із ОСОБА_5 не був зареєстрований, прізвище ОСОБА_6 було записано зі слів матері. ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок бойових дій ОСОБА_5 загинув. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 та у АДРЕСА_2 . Діти спадкодавця є спадкоємцями першої черги.
Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просила суд встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , № 848 від 17.09.2009 року, складеного відділом ДРАЦС Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, в графі «батько» змінити прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09 травня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , третя особа Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю позовних вимог з підстав відсутності ДНК-профілю ОСОБА_5 та неможливістю у зв'язку з цим провести генетичну експертизу та встановити кровне споріднення між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Павленко Н.М., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що законодавством України не встановлено конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства, такими доказами можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.
У даній справі суду були надані фотознімки, на яких удвох зображені загиблий ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , факт того, що саме вони зображені на знімках був підтверджений ОСОБА_2 .
Факт спільного проживання підтверджується у тому числі зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 .
Також суду були надані витяги з банківських рахунків ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , з яких вбачається систематичне надходження коштів від ОСОБА_9 що є ознаками спільного утримання дитини.
Крім того, з переписки між ОСОБА_2 і ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_2 вже після смерті ОСОБА_11 називає загиблого батьком дитини, запрошує ОСОБА_6 переїхати до неї, пересилає йому грошові кошти. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_2 була обізнана про те, що загиблий є батьком ОСОБА_6 .
Також суд безпідставно не врахував пояснення свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які підтвердили факт сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 визнання ОСОБА_5 себе батьком ОСОБА_3 .
Узагальнені доводи інших учасників
Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.
2.Мотивувальна частина
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте судове рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки ОСОБА_15 , дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи
Судом встановлено, що позивач за первісним позовом, ОСОБА_2 , перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 14.05.2020 р., що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, виданим Вітовським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 14.05.2020 р. серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 загинув, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 20.05.2022 р серії НОМЕР_2 .
З матеріалів справи вбачається, що в період спільного проживання ОСОБА_5 з відповідачем за первісним позовом (позивачем на зустрічним) ОСОБА_1 , у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим повторно Корабельним відділом ДРАЦС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 30.05.2023 р. серії НОМЕР_3 та не оспорюється сторонами по справі.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , записані ОСОБА_9 і ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим повторно Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 30.05.2023 р. серії НОМЕР_4 .
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини 1 статті 135 СК України від 12.10.2010 р. слідує, що 17.09.2009 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області був зроблений актовий запис № 848 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому відомості про батька, ОСОБА_9 , були зроблені згідно з вимогами ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, відповідно до яких при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Зразки ДНК-профілю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 не збереглися, що підтверджується повідомленнями Відділення поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області від 26.12.2023 р. за вих. № 9693/205/01-2023, а також Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 03.04.2024 р за вих. № 19/36/2-13767-2024.
Позиція апеляційного суду
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.
Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Позивач за зустрічним звернувся до суду з позовом про встановлення факту батьківства загиблого ОСОБА_5 відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , 2009 р.н., внесення відповідних змін до актового запису про прізвище дитини та відомостей про батька дитини.
Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Ніяких моральних та правових обмежень будь-які діти не знають. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.
Згідно зі статтею 5 СК України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
У справі, що переглядається, встановлено, що сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували. При цьому факт сумісного проживання сторони не оспорюють.
Стаття 125 СК України визначає походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері і батька дитини; за рішенням суду.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (частина четверта статті 128 СК України).
Тобто передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
Як встановив суд, в 2009 році ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_6 .
Сумісної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_5 щодо походження дитини не було. Тому позивач за зустрічним позовом здійснила державну реєстрацію народження дитини, яка проведена відповідно до вимог частини першої статті 135 СК України (за вказівкою матері).
ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали спільно з 2008 року у квартирі АДРЕСА_1 .
Батьком другої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записаний ОСОБА_5 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив із того, що через відсутність ДНК-профілю ОСОБА_5 неможливо провести генетичну експертизу з метою встановлення кровного споріднення та позивачем за зустрічним позовом, ОСОБА_1 , не доведено беззаперечними та достовірними доказами факт батьківства ОСОБА_5 .
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Частинами 1,2 та 4 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 80 передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України).
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони у справі не заперечують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спільно проживали до 2019 року.
Виховували дітей, ОСОБА_16 (відносно якого спору про батьківство немає) і ОСОБА_6 , на що вказують пояснення свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . ОСОБА_14 ; фотокартки, на яких можна побачити схожість ОСОБА_17 і ОСОБА_6 .
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на переписку відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 з ОСОБА_6 , в якій вона називає ОСОБА_17 татом ОСОБА_6 , запрошує ОСОБА_6 до себе проживати, надає фінансову допомогу.
Також апеляційний суд бере до уваги роздруківки банківських переказів Приватбанка, які підтверджують перерахування коштів від ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
Всі ці обставини в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_19 за життя не заперечував факту свого батьківства щодо ОСОБА_6 і поводив себе з ним, як батько. Він протягом тривалого часу виховував дитину, піклувався про неї, матеріально підтримував та встановив міцні емоційні зв'язки, що може бути доказом його батьківства, навіть якщо генетичний зв'язок не підтверджений.
Колегія суддів звертає увагу на те, що визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорюваних прав дитини.
Проте суд першої інстанції, не перевіривши посилання позивача на всі обставини, не встановивши, якими саме доказами обґрунтовані позовні вимоги, виконання ОСОБА_5 батьківських обов'язків, дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини щодо батька дитини.
Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини, зокрема і у спадкових правовідносинах.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси відповідача.
Враховуючи зазначене, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, а тому ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, яке на підставі пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України в оскаржуваній частині слід скасувати, ухваливши нове судове рішення задоволення позову.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Павленко Наталією Миколаївною, задовольнити.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09 травня 2025 року в оскаржуваній частині скасувати.
Позов ОСОБА_1 , поданий в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа - Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження, задовольнити.
Встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , № 848 від 17.09.2009 року, складеного відділом ДРАЦС Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, в графі «батько» змінити прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.О.Тищук
Судді: І.В.Лівінський
Н.О.Шаманська
Повний текст постанови виготовлено 18 липня 2025 року