18.07.25
33/812/307/25
Справа № 489/6541/23
Провадження № 33/812/307/25
18 липня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Шаманської Н.О.
за участю секретаря Шурми Є.М.
захисника Нагорного Д.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подане його захисником Мотальовою - Кравець Валерією Юріївною, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік
Згідно постанови судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2024 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 561677 від 15 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 15 жовтня 2023 року о 19:55 год. в м. Миколаєві по вул. Казарського на перетині з провулком Кагатним керував т/з Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Водію було запропоновано на місці пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору Alcotest Drager, на що водій відповів згодою. Огляд проводився за допомогою приладу ARLМ - 0362, Alcotest 7510, тест № 319. Результат огляду становить 2,38 проміле. ОСОБА_1 керував т.з. в стані алкогольного сп'яніння, з результатами огляду водій погодився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на бодікамеру №474659, 474678.
Постановою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду захисник ОСОБА_1 - Мотальова - Кравець В.Ю. подала на нього апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Одночасно подала і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначала, що апеляційна скарга подана у десятиденний строк з моменту отримання копії оскаржуваної постанови.
Ззаслухавши пояснення захисника Нагорного Д.В., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови підлягає задоволенню з наступних підстав.
Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.
Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно положень частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене частиною 2 статті 294 КУпАП, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
За положеннями ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Так, причина пропуску строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалено 28 березня 2024 року. Перевіркою обставин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови встановлено, що ОСОБА_1 та його захисник не були присутні у судовому засіданні під час розгляду даної справи. Відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи у суді першої інстанції відсутні. Згідно супровідного листа суду першої інстанції, копія постанови направлена судом ОСОБА_1 28 березня 2024 року. Однак, поштове відправлення повернулось до суду не врученим (а.с. 14).
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 зазначає, що подала апеляційну скаргу у десятиденний строк з моменту отримання копії оскаржуваної постанови.
Зважаючи на викладене, доводи захисника Дмитренка П.С. заслуговують на увагу.
Згідно ст.129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
З точки зору дотримання права на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та враховуючи незначний пропуск строку та апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2024 року підлягає поновленню.
З урахуванням викладеного, керуючись ч.2 ст.294 КУпАП, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2024 року.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.О.Шаманська