г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3546/24
Номер провадження 2/213/273/25
18 липня 2025 року місто Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - Мазуренка В.В.
за участю секретаря судового засідання - Гусарової О.С.
за участі позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; третя особа - виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради, як Орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа - виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради, як Орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. В обгрунтування позовної заяви зазначає, що 30 квітня 2014 року з відповідачкою було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу народилась дитина - ОСОБА_4 . Вподальшому, з урахуванням відсутності взаєморозуміння, різні погляди на життя, - сімейні відносини були припинені з лютого 2016 року. Згодом, ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. 04 травня 2016 року Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено рішення про розірвання шлюбу. За взаємною згодою батька та матері, місце проживання дитини - ОСОБА_4 визначено, що останній буде проживати з матір'ю. 04 травня 2016 року Інгулецьким районним судом Дніпропетровської області винесено рішення про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. Позовні вимоги він визнав. Станом на дату звернення з цією позовною заявою заборгованості зі сплати аліментів не має. Зазначив, що ним виконувались не тільки батьківський обов'язок щодо виховння сина, але і фінансово - матеріальний обов'язок різного роду потреб дитини, оскільки колишня дружина не працювала, та не могла фінансово забезпечувати дитину. Зазначив, що на протязі періоду відвідування дитиною дитячого садка, він брав активну участь у вихованні дитини, особисто приводив та забирав ОСОБА_6 з дитячого закладу, піклувався, щоб він був завжди охайно одягнутим. Проте, починаючи з кінця 2021 року - початку 2022 року і до цього часу, колишня дружина - ОСОБА_7 почала здійснвати перешкоди у побаченні з дитиною, спілкуванні з ним, вихованні, тошо. Весь час він намагався налагодити нормальний зв'язок із колишньою дружиною з метою прийняття участі у вихованні ОСОБА_6 , утриманні, розвитку. Завдяки вмовлянням його матері - ОСОБА_8 , а також особистим бажанням ОСОБА_6 , колишня дружина надавала можливість спілкуватися з сином, проте дуже маленький лімітований період часу, під її наглядом та контролем. Вподальшому, колишня дружина спочатку заблокувала номер телефону матері, а потім продовжила ігнорувати та продовжує чинити перешкоди йому у спілкуванні з сином. ОСОБА_9 ігнорує його права як батька. Так, у жовтні 2021 року здійснювала виїзд з ОСОБА_6 до Туреччини без його згоди, не поставила його до відома. В період з 8 березня 2022 року по 3 жовтня 2022 року, ОСОБА_9 здійснила виїзд з ОСОБА_6 за межі державного кордону, він, як батько, не був поставлений до відома. Він не знав де його дитина та що з нею. Йому не раз доводилось бачити (відеозв'язок) як син, маючи намір поспілкуватися з ним, через втручання матері, починав плакати та просити ще поспілкуватися з татом. На адресу реєстрації та останнього відомого місця проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_6 ним було направлено заяви про невідкладне надання можливості спілкування з дитиною, пропонував погодити порядок та графік спілкування ОСОБА_6 з ним. Після марних спроб вирішити питання шляхом переговорів, взаємних поступок, з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину, 09 квітня 2024 року він звернувся до служби у справах дітей виконавчого комітету Інгулецької районної ради із заявою про визначення способів участі його у вихованні та спілкуванні з сином - ОСОБА_10 . Спеціалістами служби встановлено, що ОСОБА_2 не проживає за адресою реєстрації, виїхала в невідомому напрямку. ОСОБА_2 виїжджала до Італії, потім повернулась до Львова. Тому, йому було відмовлено у задоволенні заяви. Жодних обмежень, які б перешкоджали йому спілкуватися та перебувати з сином , приймати участь у його вихованні, -немає. Стан здоров'я відмінний; на обліку у психоневрологічному чи наркологічному диспансері не перебуває; до кримінальної відповідальності не притягувався; в розшуку не перебуває; має зареєстроване місце проживання; в будинку створені умови для перебування малолітньої дитини; має постійний дохід, має міцьні соціальні зв'язки. Просить суд зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому брати участь у спілкуванні та вихованні малолітнього сина, визначити спосіб участі у вихованні дитини; стягнути з відповідачки сплачений ним судовий збір.
Ухвалою суду від 04 вересня 2024 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійсенювати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 22 листопада 2024 року постановлено проводити судові засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 29 січня 2025 року витребувана інформація від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби щодо перетену державного кордону України громадянами України ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 04 квітня 2025 року постановлено звернутися до компетентного органу Республіка Польща за місцем знаходження відповідачки із клопотанням про виконання дій у цивільній справі; провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 22 квітня 2025 року поновлено провадження у справі, у зв'язку з тим, що відповідачка ОСОБА_2 надала суду заяву, у якій просить справу розглядати без її участі.
Ухвалою суду від 22 травня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 з'явився, на позовних вимогах наполягає, просить їх задовільнити. Зазначив, що після подання позову, відповідач почала надавати можливість спілкуватись позивачу з дитиною телефоном, але останній час знову не надає, не дала можливості поспілкуватись з дитиною на день народження дитини.
Відповідачка ОСОБА_2 надала суду заяву, у якій просить цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до неї розглядати без її участі, позовні вимоги не визнає, надала пояснення щодо позову (документ сформований у системі «Електронний суд»). Зазначила, що позивач надає неправдиву інформацію до суду. У зв'язку з воєнними діями в Україні, вона з дитиною переїхала жити до м.Львова, жили там 2022-2024 р.р. Дитина систематично бачилась з батьком, спілкувалась електронним способом зв'язку. З погіршенням ситуації в країні, обстрілами, виїхали за кордон. Наразі проживає у м. Люблін, де дитина відвідує навчальний заклад. Зазначила, що аліменти дитині не платив, виникла заборгованість у сумі 110837,88 грн. Після блокування карток виконавчою службою, заборгованість була погашена. Вся фінансова відповідальність була на ній, але вона не перешкоджала спілкуванню з дитиною. Неодноразово позивач забирав дитину, але дитина була з його матір'ю.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пилипченко О.О. подав заперечення на заяву, що подана відповідачкою, у якому зазначено, що відповідачка звернулась до суду із заявою, що порушує процесуальний порядок. Відповідачка не надає жодних доказів викладених обставин. Відповідачка ніколи і ніде не працювала, не працює до цього часу, що не спростовується нею. Всі аліменти сплачені. Відповідачка замовчує, що здійснила виїзд до Туреччини без згоди ОСОБА_1 , як того вимагає закон. Більш того, відповідачка ігнорує думку позивача, як батька. Відповідачка здійснила виїзд за кордон з дитиною, про що позивачу , взагалі, не було відомо. На кореспонденцію суду відповідачка відреагувала, на заяви позивача про графік спілкування з дитиною - ні. Просить доводи відповідачки залишити без розгляду.
Представник третьої особи: виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради, як Орган опіки та піклування - Стеценко Г.А. з'явилась у попередні судові засідання , пояснила, що є рішення виконкому з цього питання. Відомо, що матір дитини знаходилась у Львові. Надала заяву про розгляд справи за відсутності третьої особи.
У судовому засіданні дали пояснення свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
Свідок ОСОБА_11 зазначила, що знає позивача, він є сином її подруги. ОСОБА_3 знає, стосунки нормальні, немає підстав оговорювати. Оскільки вона є давнею знайомою позивача, то можє сказати, що він гарна людина, відповідальний батько. Коли сім'я розпалась, то він приймав активну участь у вихованні дитини, допомагав зі школою. Зазначила, що неодноразово бачила як дитина тягнеться до батька, обіймає. Дитина була і у бабусі, по можливості дитина проживала з батьком. Батько піклується, намагається зустрітися. намагається телефонувати. Мати позивача (бабуся дитини) казала свідку, що син їй скаржився, що ОСОБА_3 не дає спілкуватись з сином, навіть телефоном. В 2025 році нічого не змінилось, не дає спілкуватись з дитиною позивачу відповідач.
Свідок ОСОБА_12 зазначила, що знає позивача, він її подруги син; відповідачку знає, вона - колишня жінка позивача, підстав оговорювати немає . Знає, що бабуся (мати позивача) хоче спілкуватись з внуком, вже два роки не бачила його. У них це єдиний онук. Дитина за кордоном з матір'ю; дуже рідко дають можливість батьку спілкуватись з дитиною по телефону; одразу блокують його номер. Свідком того, що не дають спілкуватись по телефону не була, знає вказане зі слів бабусі. На сьогоняшній день ситуація не виправилась.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з'ясувавши всі фактичні обставини, та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони 30 квітня 2014 року уклали шлюб, який зареєстрований Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.18).
У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_4 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.22).
Відповідно до рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 травня 2016 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.24)..
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 травня 2016 року з позивача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.25).
Згідно довідки головного держаного виконавця Ю.Терещенко, заборгованість станом на 01.03.2024 року відсутня (а.с.27).
Згідно характеристики ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №127, дитина виховується в неповній родині через розлучення батьків, але вони брали активну участь у життя дитини. Програмний матеріал ОСОБА_6 засвоював на достатньому рівні. До дитячого закладу приводили і забирали мама, брат мами, тато і бабуся ОСОБА_13 (татова мама). ОСОБА_6 завжди був охайним. (а.с.30).
Позивачем ОСОБА_1 ОСОБА_2 направлялась заява про невідкладне надання можливості спілкування з дитиною, усунення перешкод у спілкуванні, про готовність погодження порядку (графіку) спілкування, що підтверджується копіями заяв, копіями інформації Укрпошти про відправлення (а.с.31-39).
Згідно Акту обстеження умов проживання від 29.01.2024 року, складеного головними спеціалістами служби у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради Щукіною А.О., ОСОБА_14 , в будинку позивача створені умови для перебуання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час зустрічі з батьком. Зі слів батька, останній бачився з сином взимку 2022 року, періодично спілкується у телефонному режимі (а.с.41).
Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с.43).
Згідно довідки Комунального підприємства «Широківська лікарня» Широківської селищної ради про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №1548, протипоказання для виконання праці слюсарем-ремонтником відсутні (а.с.44).
Рішенням виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради №177 від 06.05.2024 року відмовлено ОСОБА_1 в наданні адміністративної послуги №40-26 «Прийняття рішення про способи участі у вихованні дитини та спілкуванні нею того з батьків, хто проживає окремо від неї» (а.с.50).
Відповідно до листів Центру обробки інформації Державної прикордонної служби України 319/12234-25 від 11.02.2025 року, №19/14564-25 від 20.02.2025, громадянами України ОСОБА_15 , ОСОБА_16 здійснено перетин держаного кордону України (а.с.132, 134, 136).
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст.5 ЦПК України, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Відмова особі у праві доступу до правосуддя є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, у відповідності до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого будь-якого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно зі статтею 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
До предмету доказування у вказаній категорії справ входить встановлення наявності або відсутності перешкод, які створюються відповідачем щодо участі позивача у вихованні дітей та спілкуванні з ними, а, крім того наявність умов, які батьки можуть запропонувати задля участі кожного з них у вихованні своїх дітей, а також способів участі кожного з них у спілкуванні з дітьми, усунення при цьому існуючих перешкод, що не повинно шкодити інтересам дітей.
У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.81 ЦПК України, у справах про дискримінацію позивач зобов'язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.
Оскільки в даній справі позивач стверджує, що його права у спілкуванні з дітиною обмежуються відповідачкою, саме, на нього покладається обов'язок доведення фактичних обставин такого обмеження.
Позивач у підтвердження факту обмеження відповідачкою його права у спілкуванні з дитиною посилається на те, що він змушений був звернутись до виконавчого комітету із заявою щодо визначення способів його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною малолітнім сином.
Судом встановлено, що самостійно домовитись щодо участі кожного з них у вихованні та спілкуванні з власною дитиною вони не можуть, що в кінцевому результаті стало підставою для звернення позивача до суду.
При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд не повинен надавати пріоритет інтересам батьків, а вирішувати спір, беручи до уваги передусім інтереси дитини з урахуванням конкретних обставин справи.
За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенції), Організація Об'єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу. Дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Відповідно до ст.ст. 3,18 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Тобто, сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Дитина не опитувалась в судовому засідання, оскільки проживає з відповідачем за кордоном, що підтверджували та визнавали сторони; відповідач надала заяву розглядати справу за її відсутності.
Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.
Принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у п.8 ст.7 СК України та у ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Частиною 3 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що дитина, яка розлучається з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Отже, законодавством закріплено не право, а обов'язок того із батьків, який проживає окремо, регулярно брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає обов'язок не чинити цьому перешкоди.
Відповідно до частини сьомої ст.7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Отже, обов'язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен з батьків у рівній мірі зобов'язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" , постановлено вести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Встановлено, що за взаємною згодою батька та матері, місце проживання дитини - ОСОБА_4 визначено, що останній буде проживати з матір'ю.
Суд вважає обгрунтованими доводи відповідачки про необхідність перетину кордону з дитиною для захусту дитини під час бойових дій в Україні, не повідомивши батька дитини про виїзд. В той же час, суд вважає необґрунтованими доводи відповідачки про те, що батько дитини не належним чином піклується про дитину, оскільки факти не були належно підтверджені. За наданими доказами заборгованості по аліментам у позивача немає; згідно характеристики від дошкільного закладу, батько приділяв увагу сину; батько працює; за показами свідків відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною.
Отже, у зв'язку з порушенням права позивача щодо участі у вихованні дитини та наявності спору між сторонами у спілкуванні з дитиною, на підставі ч.2 ст.159 СК України, суд визначає способи участі батька у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з врахуванням позиції сторін
Суд дійшов висновку, що доцільним буде встановити такий спосіб участі: встановити графік побачень з дитиною щотижня: понеділок та середа з 15 год.00 хв до 19 год.00 хв., субота з 12 год.00 хв. до 18 год. 00 хв. з можливістю відвідування місця проживання чи/або перебування батька без присутності матері, а також необмеженого спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку, у тому числі шляхом використання програм Whats App, Viber, Telegram чи інших месенджерів, у будь-який вільний для дитини час з урахуванням розпорядку для дитини, а саме навчального процесу, відвідування гуртків, відпочинку дитини, тощо, з урахуванням дії воєнного стану в Україні, перебуванням дитини у безпечному місці.
Такий спосіб участі забезпечить справедливий баланс між правами та обов'язками сторін, рівність таких прав і обов'язків по відношенню до дитини, який має однакову прихильність до обох батьків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про доцільність задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355, 356 ЦПК України, ст.ст. 141, 157, 159 СК України, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; третя особа - виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради, як Орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , не перешкоджати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , брати участь у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визначити спосіб участі батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановивши графік побачень з дитиною щотижня: понеділок та середа з 15 год.00 хв до 19 год.00 хв., субота з 12 год.00 хв. до 18 год. 00 хв. з можливістю відвідування місця проживання чи/або перебування батька без присутності матері (з обв'язковим врахуванням дії воєнного стану в Україні, перебуванням дитини у безпечному місці), а також необмеженого спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку, у тому числі шляхом використання програм Whats App, Viber, Telegram чи інших месенджерів, у будь-який вільний для дитини час з урахуванням розпорядку для дитини, а саме навчального процесу, відвідування гуртків, відпочинку дитини, тощо.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Третя особа: виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради, як Орган опіки та піклування, місцезнаходження: 50026, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, пл. Гірницької Слави, буд.1.
Суддя В.В.Мазуренко