15 липня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2025 року, якою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України,
продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24.08.2025р. включно. Продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025150000000258 до 5-ти місяців
учасники судового провадження:
прокурор : ОСОБА_7
захисник: ОСОБА_5
Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 з застосуванням застави в розмірі, передбаченому ст. 182 КПК України. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки він пропущений з поважних причин.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025150000000258 до 5-ти місяців та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24.08.2025р включно.
Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.
Захисник вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.
Зазначає, що слідчим суддею було безпідставно застосовано положення ч.1 ст. 217 та ч.1 ст. 334 КПК України при прийнятті рішення про об'єднання матеріалів клопотань та їх розгляді в одному судовому засіданні.
Стверджує, що слідчий суддя порушив права підозрюваного, передбачені ч.3 ст.42 та ч.2 ст. 193 КПК України.
Також захисник зазначає, що суд не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вказує, що слідчим суддею не враховано відомості про особу підозрюваного, який раніше не судимий, наразі потребує тривалого відновленого лікування в умовах реабілітаційного стаціонару.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Під час розгляду клопотання слідчого про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчим суддею встановлені наступні обставини.
Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025150000000258 від 27.03.2025р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
28.03.2025р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.05.2025р. включно.
19.05.2025р. постановою керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.05.2025р. підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 27.06.2025р. включно без визначення розміру застави.
Трьохмісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 27.06.2025р.
Слідчий звернувся до суду з клопотаннями про продовження строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 5 місяців та про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотань зазначив, що для завершення досудового розслідування необхідно: провести слідчі експерименти зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; отримати висновки судово-медичних експертиз трупів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; отримати висновки судових молекулярно-генетичних експертиз; отримати висновки судово-автотехнічних експертиз (технічного стану транспортного засобу); отримати висновок судової транспортно-трасологічної експертизи; зібрати характеризуючі матеріли відносно підозрюваного; призначити судову інженерно-транспортну експертизу (дослідження обставин і механізму ДТП); на підставі зібраних доказів вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваного; виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування. Між тим на даний момент ризики, що існували на момент обрання запобіжного заходу, залишилися й на даний час.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував, що для завершення досудового розслідування необхідно ще провести ряд слідчих та процесуальних дій, також врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину, вагомість наявних доказів, а також тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим, послався на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та не відпали та дійшов висновку про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025150000000258 до 5-ти місяців та можливість продовження відносно ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Згідно з вимогами п.3 ч.2 ст.395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчим суддею була постановлена 26 червня 2025 року, але як вбачається з наданих матеріалів судового провадження 26 червня 2025 року було проголошено тільки вступну та резолютивні частини ухвали. Повний текст вищезазначеної ухвали було проголошено 30 червня 2025 року.
За таких обставин, з метою дотримання права на доступ до суду, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 , щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, визнати поважними причини пропуску строку та поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2025 року.
Відповідно до змісту матеріалів судового провадження, відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025150000000258 від 27.03.2025р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
28.03.2025р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.05.2025р. включно.
Постановою заступника керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 19 травня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025150000000258 від 27.03.2025 продовжений до трьох місяців, тобто до 27 червня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.05.2025р. підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 27.06.2025р. включно без визначення розміру застави.
Трьохмісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 27.06.2025р.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особисто свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 183, 197, 199 КПК України.
Згідно з положеннями ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З наданих суду матеріалів судового та кримінального проваджень вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Матеріали кримінального провадження також містять відомості, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме не зменшився ризик переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання винуватим підозрюваний може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що наявний ризик незаконного впливу на свідків, з метою зміни їх показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують підозрюваного, оскільки свідки не надавали свої покази безпосередньо суду.
Як вбачається з матеріалів провадження, стороною обвинувачення як у клопотанні, так і в суді першої інстанції вмотивовано доведено, що на теперішній час неможливо закінчити досудове розслідування вказаного кримінального провадження, так як потрібно ще виконати великий обсяг слідчих та процесуальних дій.
А тому, враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його суспільну небезпечність, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок якого загинуло дві особи, встановлені ризики, а також наведені вище обставини, подальше тримання під вартою підозрюваного є виправданим.
Разом з тим, слід зазначити, що при постановлені рішення слідчим суддею порушено процедуру розгляду клопотання слідчого про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою. Так, в порушення вимог кримінального процесуального закону, було об'єднано в одне провадження два окремих клопотання слідчого, одне - щодо продовження строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 5 місяців та клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тобто слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, так як на час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу строк досудового розслідування не був продовжений та не було винесено ухвалу щодо цього. По за увагою слідчого судді залишилось те, що відповідно до положень ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею лише в межах строку досудового розслідування. Зазначене свідчить про те, що для дотримання процедури розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчому судді слід було спочатку розглянути клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування, а потім визначившись зі строками досудового розслідування, розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою особи в межах строку досудового розслідування. Об'єднання цих клопотань в одне провадження є недопустимим.
Також колегія суддів вважає слушними доводи захисника щодо того, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку щодо неможливості визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_6 , без врахування відомостей про особу підозрюваного.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на те, що обґрунтовуючи неможливість обрання інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, суд повинен послатися на ті чи інші конкретні обставини, як цього вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції. (рішення у справі «Осипенко проти України»). Уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
Враховуючи вказану практику ЄСПЛ, ст. 183 КПК України, яка наділяє слідчого суддю, суд дискреційними повноваженнями щодо питання стосовно застави, а також беручи до уваги відомості про особу підозрюваного, який є раніше не судимим, має міцні соціальні зв'язки, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, його стан здоров'я, а саме наявність у нього важких травм, які потребуються стаціонарного лікування, апеляційний суд вважає, що в цьому випадку слідчий суддя не обґрунтовано не визначив ОСОБА_6 заставу, як альтернативний запобіжний захід.
В силу п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За такого, суд апеляційної інстанції, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його майновий стан та наявність ризиків, які є обґрунтованими та доведеними, вважає необхідним визначити підозрюваному заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи зазначене, апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про продовження строку дії підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 409, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Поновити захиснику ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2025 року щодо ОСОБА_6 , - скасувати в частині продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУ НП України в Миколаївській області ОСОБА_12 про продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, з визначенням застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 ( триста дві тисячі вісімсот ) грн.
В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі міста Миколаєва Миколаївської області; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; в разі наявності документів, що дають право виїзду за кордон, здати їх на зберігання до органу досудового розслідування; утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали до 24.08.2025року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді