“17» липня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2025 року.
Короткий зміст судового рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2025 року скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,- повернуто особі, яка її подала.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу.
Заявниця ОСОБА_5 , просить поновити строк на апеляційне оскарження. Просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу про відкриття провадження за її скаргою.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт мотивує своє клопотання тим, що не була присутня під час розгляду її скарги, а копію ухвали слідчого судді отримала лише 30.06.2025.
Заявниця вважає, що строк на подачу скарги до слідчого судді нею не пропущений, оскільки лист ТУ ДБР у м. Миколаєві отриманий лише 10.04.2025.
Встановлені слідчим суддею обставини.
12.05.2025 до слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за поданим нею повідомленням.
Слідчий суддя встановив, що у тексті скарги заявниця не зазначає дату подання нею до ТУ ДБР у м. Миколаєві відповідного повідомлення (заяви) про вчинене кримінальне правопорушення, а лише вказує, що 10.04.2025 отримала лист з ТУ ДБР у м. Миколаєві, з якого дізналася про факт невнесення до ЄРДР відомостей про заявлене нею кримінальне правопорушення.
Крім того, виходячи зі змісту скарги, подані ОСОБА_5 заяви про вчинення кримінальних правопорушень отримані ТУ ДБР у м. Миколаєві 18.03.2025, 20.03.2025, 25.03.2025 та 28.03.2025, однак до слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва скаржниця звернулася лише 08.05.2025, здавши вказаного числа скаргу до відділу поштового зв'язку, тобто після спливу більше одного місяця з дня подачі останньої за часом заяви про кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що остання за часом заява (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення була отримана слідчим ТУ ДБР у м.Миколаєві 28.03.2025, тому відомості за такою заявою слідчий мав внести до ЄРДР до 29.03.2025 включно, а з 30.03.2025 почав відраховуватись десятиденний строк на оскарження бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відповідних відомостей до ЄРДР за період з 28.03.2025 до 29.03.2025 включно.
У свою чергу, обов'язок слідчого внести відомості за заявами ОСОБА_5 , поданими 18.03.2025, 20.03.2025 та 25.03.2025 виникав ще раніше, внаслідок чого бездіяльність щодо невнесення відомостей за ними до ЄРДР також виникала раніше і строк її оскарження відповідно сплив раніше. У зв'язку з цим, заявниця мала право звернутись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо невнесення відомостей за її останньою за часом заявою до ЄРДР до 08.04.2025 включно.
Подальше ж отримання заявницею 10.04.2025 відповіді з ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо того, що відомості за її заявами до ЄРДР не були внесені, на перебіг такого строку не впливає, оскільки, як вказано вище, бездіяльність, яка може бути предметом судового розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України є вчиненою після спливу 24 годин з часу подання уповноваженій законом особі заяви про кримінальне правопорушення, і строк оскарження такої бездіяльності відраховується саме з цього часу, а не з часу, коли про таку бездіяльність довідався скаржник.
Проте, як встановив слідчий суддя, заявниця звернувся до слідчого судді із скаргою лише 08.05.2025, тобто через місяць після закінчення встановленого законом десятиденного строку з моменту відповідної бездіяльності щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за відповідною заявою (повідомленням).
При цьому, у поданій слідчому судді скарзі заявниця просить поновити пропущений строк звернення зі скаргою, вказуючи, що вона дізналася про те, що відомості за її заявою про кримінальне правопорушення не були внесені до ЄРДР лише після отримання повідомлення щодо цього з ТУ ДБР у м. Миколаєві 10.04.2025, а також, що вона подавала скаргу на бездіяльність слідчого ДБР до Заводського районного суду міста Миколаєва, який своєю ухвалою повернув скаргу заявнику.
Слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку, дійшов висновку, що вказані заявницею обставини не свідчать про поважність пропуску десятиденного строку звернення дослідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва для оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки заявниця пропустила такий строк більш як на місяць. При цьому, слідчий суддя зазначив, що строк оскарження бездіяльності відраховується саме з часу допущення такої бездіяльності, а не з часу, коли про таку бездіяльність довідався скаржник.
Також слідчий суддя зазначив, заявниця взагалі не додала до скарги копію відповідної заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, яку вона подала до слідчого, а також копію відповідної ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва, якою, за її твердженням, повернуто подану нею скаргу, що позбавляє слідчого суддю встановити вказані обставини.
Позиції учасників судового провадження.
Заявниця ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просила про апеляційний розгляд за її відсутності.
Прокурор про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином. Його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно вимогам п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Частиною 3 ст. 395 КПК України для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З огляду на те, що слідчим суддею розгляд скарги здійснено без участі апелянта, повний текст ухвали слідчого судді отримано 30.06.2025, а апеляційна скарга подана 08.07.2025, строк на подачу апеляційної скарги, з урахуванням наведених апелянтом мотивів, слід поновити.
Щодо доводів апелянта, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, то колегія суддів встановила таке.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дій або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як передбачено п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Оскаржуване рішення прийнято слідчим суддею із врахуванням наведених вимог закону.
З матеріалів судового провадження вбачається що ОСОБА_5 подала заяви про вчинення кримінальних правопорушень, які отримані ТУ ДБР у м. Миколаєві 18.03.2025, 20.03.2025, 25.03.2025 та 28.03.2025.
10.04.2025 заявницею отримано відповіді ТУ ДБР у м. Миколаєві, що відомості за її заявами до ЄРДР не внесені.
Початок перебігу строку оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР розпочинається через 24 години з моменту отримання заяви ТУ ДБР у м. Миколаєві.
Тобто, остання за часом заява (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення була отримана слідчим ТУ ДБР у м.Миколаєві 28.03.2025. Тому відомості за такою заявою слідчий мав внести до ЄРДР до 29.03.2025 включно, а з 30.03.2025 почав відраховуватись десятиденний строк на оскарження бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відповідних відомостей до ЄРДР за період з 28.03.2025 до 29.03.2025 включно.
У свою чергу, обов'язок слідчого внести відомості за заявами ОСОБА_5 , поданими 18.03.2025, 20.03.2025 та 25.03.2025, виник ще раніше, внаслідок чого бездіяльність щодо невнесення відомостей за ними до ЄРДР також виникала раніше і строк її оскарження відповідно сплив раніше.
У зв'язку з цим, заявниця мала право звернутись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо невнесення відомостей за її останньою за часом заявою до ЄРДР до 08.04.2025 включно. Проте, заявник звернулась до слідчого судді 08.05.2025.
Є належним чином вмотивованим рішення слідчого судді, що будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до слідчого судді з наданою скаргою не встановлено.
Так, твердження апелянта, що заявниця ОСОБА_5 пропустила строк на звернення зі скаргою з поважних причин (тобто з моменту отримання відповідей ТУ ДБР у м. Миколаєві 10.04.2025), є помилковим.
Слідчий суддя правильно зазначив, що перебіг строку оскарження бездіяльності слідчого на момент подання скарги (08.05.2025) до слідчого судді сплинув.
Будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду з наданою скаргою слідчим суддею не встановлено.
Тому, слідчий суддя обґрунтовано відмовив в поновленні строку на звернення зі скаргою та повернув скаргу заявниці з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Окрім того, слідчий суддя зазначив, заявниця не додала до скарги копію відповідної заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, яку вона подала до слідчого, а також копію відповідної ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва, якою, за її твердженням, було повернуто подану нею скаргу, що позбавляє слідчого суддю встановити вказані обставини. Таких даних не надано і до суду апеляційної інстанції.
Оскаржуване рішення є законним, вмотивованим та обґрунтованим. За такого, відсутні підстави для скасування ухвали слідчого судді, про що просить апелянт.
Керуючись ст. 405, 407, 422, 532 КПК України, -
Поновити строк заявниці ОСОБА_5 на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Інгульського районного суду м.Миколаєва від 12 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Інгульського районного суду м.Миколаєва від 12 травня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3