Справа № 465/510/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/473/25 Доповідач: ОСОБА_2
15 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі :
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження № 12015140080002542 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 25.10.2024 стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с.Конюшки, Рогатинського району, Івано-Франківської області, не судимої, працюючої приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу у Львівській області, проживаючої, АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 365-2, ч.2 ст. 366 КК України,
з участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
потерпілої - ОСОБА_8 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_9 ,
захисника - адвоката ОСОБА_10 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
встановила:
Обвинувачена подала апеляційну скаргу на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 25.10.2024, якою задоволено клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_11 , про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності .
Звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.
Закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015140080002542 від 08.09.2015 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 366 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишено без розгляду.
Роз'яснено потерпілим, що вони мають право звернутися з позовом про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства.
Стягнуто з ОСОБА_6 в користь держави витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи №103 від 28.10.2015 - 1841,52 грн та за проведення судової почеркознавчої експертизи №104 від 04.11.2015 -1220,80 грн.
Обвинувачена ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що ухвала винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Апелянт зазначає, що не погоджується з висунутим їй обвинуваченням та оскаржуваною ухвалою про звільнення її від діяння, якого не вчиняла.
Свої вимоги мотивує тим, що під час судового розгляду було порушено її право на захист так, як їй не було роз'яснено її права та обов'язки у зв'язку із закриттям провадження за ст. 49 КК України. В матеріалах відсутня пам'ятка про права та обов'язки. Особисто вона не ініціювала звільнення її від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження. Незрозумілою в ухвалі є фраза «нереабілітуюча підстава». Вважає, що такого терміну в кримінальному процесуальному законодавстві немає.
В ухвалі суду першої інстанції зазначено, що згідно з обвинувального акту, 16.12.2011 ОСОБА_6 , перебуваючи в офісі приватного нотаріуса, що по АДРЕСА_2 , будучи приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу, здійснюючи професійну діяльність з надання публічних послуг, не будучи державним службовцем, зловживаючи своїми повноваженнями нотаріуса, користуючись офіційними реквізитами та печаткою приватного нотаріуса, будучи в змові з невстановленою досудовим розслідуванням особою, використовуючи паспорти громадян України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які згідно витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» від 12.10.2015, який надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували за межами території України, порушивши вимоги п. 8 «Положення про паспорт громадянина України» затвердженого ВРУ 02.09.1993 (до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45- річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєна таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним) та паспорт громадянина України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без присутності даних осіб, порушивши п.13 (При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи), п. 16 (Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним), п. 22 (Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені чи інші не застережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем), п. 30 (Нотаріус, виявивши підчас вчинення нотаріальної дії порушення законодавства, негайно повідомляє про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів. Якщо справжність поданого документа викликає сумнів, нотаріус управі затримати цей документ і направити його до експертної установи для проведення відповідного дослідження, оплата якого здійснюється в установленому порядку), п. 36 (Нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину),«Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженої КМУ 03.03.2004 , а також порушивши ст. 43 («Установлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії» згідно якої, не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України) п.3 ст. 47 («Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії» згідно до норм якої, для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем), ст. 51 («Заходи, що вживаються нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, при виявленні порушення законодавства», згідно якої нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, у разі виявлення під час вчинення нотаріальних дій порушення законодавства негайно повідомляє про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів. Якщо справжність поданого документа викликає сумнів, нотаріус або експертизи, оплата якої здійснюється в установленому законом порядку. У разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які вчиняють нотаріальні дії, що ними допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, зобов'язані повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства) Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993, з метою отримання неправомірної вигоди для іншої особи, посвідчила завідомо підроблені невстановленою досудовим розслідуванням особою довіреність № 1088 від 16.12.2011 від імені ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довіреність № 1087 від 16.12.2011 від імені ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та довіреність № 1083 від 16.12.2011 від імені ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про що свідчить висновок судового експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, № 103 від 28.10.2015 та висновок судового експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, № 104 від 04.11.2015.
В подальшому 22.12.2015, на підставі посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_6 довіреностей № 1083, № 1087 та № 1088 від 22.12.2011, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , яка на праві рівних часток спільної-сумісної власності належала ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , за яким власником квартири стала ОСОБА_15 .
В результаті вчинених правочинів на підставі підроблених документів власникам квартири АДРЕСА_3 , було спричинено матеріальну шкоду в рівних частках ОСОБА_12 - 104477,5 гривень, ОСОБА_13 - 104477,5 гривень, ОСОБА_14 - 104477,5 гривень, ОСОБА_13 - 104477,5 гривень, на загальну суму 417910 (чотириста сімнадцять тисяч дев'ятсот десять) гривень, що підтверджується висновком про вартість об'єкта оцінки від 21.12.2011, що спричинило тяжкі наслідки.
Окрім цього, 16.12.2011 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи з офісі приватного нотаріуса, що по АДРЕСА_2 , будучи приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу, здійснюючи професійну діяльність з надання публічних послуг, не будучи державним службовцем, зловживаючи своїми повноваженнями нотаріуса, користуючись офіційними реквізитами та печаткою приватного нотаріуса, будучи в змові з невстановленою досудовим розслідуванням особою, використовуючи паспорти громадян України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які згідно витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» від 12.10.2015, який надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували за межами території України, порушивши вимоги п. 8 «Положення про паспорт громадянина України» затвердженого ВРУ 02.09.1993 року, п.п13, 16, 22, 30, 36 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженої КМУ 03.03.2004, а також ст. 43, п. 3 ст. 47, ст. 51 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993, склала та видала (внісши неправдиві відомості до Єдиного реєстру довіреностей) завідомо підроблені невстановленою досудовим розслідуванням особою довіреність № 1088 від 16.12.2011 від імені ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довіреність № 1087 від 16.12.2011 від імені ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та довіреність № 1083 від 16.12.2011 від імені ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про що свідчить висновок судового експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, № 103 від 28.10.2015, відповідно до якого - виконавцем рукописних записів у графі «Підпис», « ОСОБА_12 » у довіреності ОСОБА_12 , від 16.12.2011, «Островська Марія Мих.» у довіреності ОСОБА_14 , від 16.12.2011 та « ОСОБА_13 » у довіреності ОСОБА_13 від 16.12.2011, ймовірно, є одна особа; виконавцем рукописного запису « ОСОБА_12 » та підпису у довіреності ОСОБА_12 , від 16.12.2011 у графі «Підпис:» є не ОСОБА_12 , а інша особа; виконавцем рукописного запису « ОСОБА_14 .» та підпису у довіреності ОСОБА_14 , від 16.12.2011 у графі «Підпис:» є не ОСОБА_14 , а інша особа, та висновок судового експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, № 104 від 04.11.2015, згідно якого - виконавцем рукописного запису « ОСОБА_13 » та підпису у довіреності ОСОБА_13 , від 16.12.2011 у графі «Підпис:» є не ОСОБА_13 , а інша особа.
В результаті службового підроблення, складання та видачі приватним нотаріусом ОСОБА_6 завідомо неправдивих офіційних документів, а саме довіреностей № 1083, № 1087 та № 1088 від 22.12.2011, було укладено є договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , яка на праві рівних часток спільної-сумісної власності належала ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , за яким власником квартири стала ОСОБА_15 .
В результаті вчинених правочинів на підставі складених та виданих приватним нотаріусом ОСОБА_6 довіреностей № 1083, № 1087 та № 1088 від 22.12.2011, власникам квартири АДРЕСА_3 , було спричинено матеріальну шкоду в рівних частках ОСОБА_12 - 104477,5 гривень, ОСОБА_13 - 104477,5 гривень, ОСОБА_14 - 104477,5 гривень, ОСОБА_13 - 104477,5 гривень, на загальну суму 417910 (чотириста сімнадцять тисяч дев'ятсот десять) гривень, що підтверджується висновком про вартість об'єкта оцінки від 21.12.2011, що спричинило тяжкі наслідки.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у зловживанні своїми повноваженнями нотаріуса з метою отримання неправомірної вигоди для іншої особи, що призвело до тяжких наслідків, склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ, тобто вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 366 КК України.
Потерпіла ОСОБА_8 подала на апеляційну скаргу заперечення в яких просить залишити ухвалу суду без змін та відмовити в задоволенні апеляційної скарги мотивуючи тим, що ОСОБА_6 лише затягує процес.
Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченої ОСОБА_6 , підтриману захисником ОСОБА_10 , які, кожен окремо, просили задовольнити апеляційну скаргу, думку потерпілої ОСОБА_8 , підтриману її представником ОСОБА_9 , які заперечили проти задоволення апеляційних вимог обвинуваченої, міркування прокурора ОСОБА_7 , який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Положення ст. 2 КПК визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовий розгляд кримінального провадження відбувається у порядку, передбаченому статтями 318-380 КПК України.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання колегії суддів висновок суду першої інстанції, про можливість звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не в повній мірі відповідає фактичним обставинам справи та є передчасним.
Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
На думку колегії суддів, зазначені вимоги судом першої інстанції не було виконано в повному обсязі.
Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження до суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
У відповідності до положень ст.124 Конституції України забезпечення доведеності вини належить до основних засад судочинства.
Відповідно до ст.ст. 91, 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. За загальним правилом обов'язок доказування в суді обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Обов'язок доказування допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У відповідності до ч.2 ст. 439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Суд першої інстанції, вирішуючи клопотання подане стороною захисту 25.10.2025 (а.с.154) за підписом адвоката ОСОБА_11 та обвинуваченої ОСОБА_6 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не виконав основні вимоги чинного законодавства, а саме не роз'яснив учасникам процесу, зокрема обвинуваченій ОСОБА_6 та потерпілим, які були учасниками процесу в режимі відеоконференції, суть наслідків застосування ст. 49 КК України до обвинуваченої, а також обвинуваченій та потерпілим не були в цьому контексті роз'яснені їх права та обов'язки. Все це вбачається з відеофіксації судового розгляду. Своє відношення до клопотання висловили захисник обвинуваченої та прокурор, а потерпілі зазначили, що на даний момент питань чи зауважень у них немає. Думки обвинуваченої головуючий суддя не з'ясував в повній мірі, як і не роз'яснив їй права та обов'язки в результаті застосування ст. 49 КК України.
В апеляційній скарзі обвинувачена висловила про не визнання вини у скоєному. У разі з'ясування такої обставини суд повинен був провести судовий розгляд по суті пред'явленого обвинувачення, а в подальшому вирішити заявлене клопотання.
Верховний Суд у Постанові від 12.11.2019 №566/554/16-к вказав, що якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й у випадку встановлення передбачених у ст.49 КК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, то судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі ч. 5 ст.74, ст.49 КК може звільнити від нього засудженого.
З врахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі було здійснено судовий розгляд в суді першої інстанції щодо встановлення фактичних обставин справи.
Згідно п.1 ч.1 ст. 409 КПК України неповнота судового розгляду є підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді в суді апеляційної інстанції.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 , був здійснений судом першої інстанції з істотним порушенням вимог кримінального процесуального Закону, що відповідно до статей 409, 410, 412 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно з п.1 ч.1 ст.415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачене п. 7 ч.2 ст. 412 цього Кодексу.
Враховуючи те, що апеляційним судом було встановлено зазначене істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, допущене судом першої інстанції, апеляційний суд вважає, що ухвала суду підлягає безумовному скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Свідченням справедливого судочинства, на думку Європейського суду, є дотримання національними судами вимоги щодо вмотивованості судових рішень. Ця вимога стосується рівною мірою усіх видів українського судочинства, в тому числі і кримінального процесу.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи зазначене вище, приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченої підлягає до задоволення, відповідно оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого необхідно перевірити обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України 2012 року; у разі відповідності обвинувального акту КПК України призначити судовий розгляд під час якого повно та всебічно дослідити докази та обставини зазначені у кримінальному провадженні в їх сукупності з врахуванням доводів вказаних в апеляційній скарзі та прийняти законне і обґрунтоване рішення, неухильно керуючись вимогами КПК України та Конституції України.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 408, 409, 412, 415, 419, 424 КПК України, колегія суддів,
постановила :
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 25.10.2024, якою звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 КК України, та закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015140080002542 від 08.09.2015 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 366 КК України - скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: