ЄУН: 323/2545/21
Провадження №: 2/336/56/2025
Іменем України
17 липня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Пустовіт В.О., за участі представника позивача адвоката Рогозіна О.В., представника відповідача адвоката Онищенко У.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Александр-Агро 2», ОСОБА_2 про розірвання договору оренди, визнання угоди недійсною, стягнення заборгованості за договором оренди, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Александр-Агро 2», ОСОБА_2 , позовні вимоги в якому були згодом збільшені, вказавши, що 05.12.2019 року ОСОБА_1 на підставі нотаріально засвідченої довіреності надала повноваження ОСОБА_2 на вчинення дій щодо земельної ділянки, зокрема укладення договорів оренди, отримання грошових коштів, вчинення інших дій. 29.12.2017 року між ОСОБА_1 , від імені якої діяла ОСОБА_2 , та ТОВ «Александр Агро-2» укладений договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться на території Новоандріївської сільської ради Оріхівського району Запорізької області та належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 20.02.2004 року. За вказаним договором оренди оренда плата складала 20000 гривень на рік, а у разі невнесення орендної плати вчасно передбачено застосування пені. Водночас з 29.12.2017 року ТОВ «Александр Агро-2» обов'язків зі сплати орендної плати не виконувало.
11.01.2021 року ОСОБА_2 , не маючи повноважень укладати додаткові угоди від імені та в інтересах позивача, а отже діючи з перевищенням повноважень як представника, уклала з ТОВ «Александр Агро-2» додаткову угоду до договору оренди від 29.12.2017 року, якою зменшено розмір орендної плати до 5300 гривень на рік, яку позивач вважає недійсною.
По суті позовних вимог позивач просила розірвати договір оренди землі від 29.12.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Александр Агро-2», визнати недійсною угоду від 11.01.2021 року до договору оренди землі, стягнути з ТОВ «Александр Агро-2» на користь ОСОБА_1 , з урахуванням збільшення позовних вимог, суму заборгованості за договором оренди землі в розмірі 167910,99 гривень, з яких 120000 гривень сума основної заборгованості з орендної плати за період з 2018-2023 роки, 30565,99 гривень інфляційні нарахування, 6300 гривень 3% річних, 10954 гривні пеня, а також судові витрати.
Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 21.09.2021 року позовна заява була прийнята до провадження та призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
12.10.2021 року відповідачем ТОВ «Александр Агро-2», директором якого є Водяницька І.І., подано відзив на позовну заяву, згідно із яким зазначено, що ОСОБА_2 отримала від ТОВ «Александр Агро-2» орендну плату за 2018-2020 роки в сумі 48300 гривень. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
12.10.2021 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідачем вказано про отримання орендної плати від ТОВ «Алексанлр-Агро-2» за 2018-2020 роки в сумі 48300 гривень та передачу грошових коштів позивачеві. Відповідач просила у позові відмовити.
17.12.2021 року ОСОБА_2 направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, заперечуючи проти задоволення позовних вимог.
12.04.2023 року цивільна справа надійшла до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 10.05.2022 року про зміну територіальної підсудності справ.
Ухвалою суду від 14.04.2023 року цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Карабак Л.Г.
Ухвалою суду від 09.11.2023 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувані докази у Запорізької регіональної філії ДП «Національні інформаційні системи».
Розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2024 року у зв'язку з відрядженням судді Карабак Л.Г. для роботи до Національної школи суддів проведено повторний автоматизований розподіл справи та справу передано у провадження судді Дацюк О.І.
23.01.2024 року представником ТОВ «Александр Агро-2» подано клопотання про застосування строків позовної давності.
06.02.2024 року представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої представник позивача просив стягнути з ТОВ «Александр Агро-2» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором оренди землі в розмірі 167910,99 гривень, з яких 120000 гривень сума основної заборгованості з орендної плати за період з 2018-2023 роки, 30565,99 гривень інфляційні нарахування, 6300 гривень 3% річних, 10954 гривні пеня.
Ухвалою суду від 05.03.2024 року цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Дацюк О.І., призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.05.2024 року закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
22.04.2025 року представником відповідача ТОВ «Александр-Агро 2» подані заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказано, що з метою сплати ОСОБА_1 орендної плати за земельну ділянку у 2021 році підприємство направляло ОСОБА_1 лист з проханням повідомити банківські реквізити для перерахування орендної плати або прибути самостійно за адресою підприємства з метою отримання такої плати, натомість ОСОБА_1 , отримавши такий лист, до підприємства не з'явилась, банківські реквізити не повідомила. Щодо сплати орендної плати у 2022 та 2023 році відповідач вказував. що несплата орендної плата відбулась не з вини підприємства, а внаслідок форс-мажорних обставин, а саме ведення бойових дій на території Новоандріївської сільської ради Пологівського району Запорізької області.
Інші заяви чи клопотання учасниками справи не подавались, а судом не вирішувались.
В судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав на підставах, визначених в позовній заяві.
Представник відповідача ТОВ «Александр Агро-2» заперечувала проти позову.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з'являлась, кілька разів направляла на адресу суду заяви про розгляд справи без її участі.
Судом досліджувались письмові докази, надані учасниками справи.
Згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку від 20.02.2004 року ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 7,1530 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новоандріївської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.
05.12.2009 року ОСОБА_1 видала нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважила ОСОБА_2 володіти (здати в оренду тощо, без права відчуження) земельною ділянкою розміром 7,1530 га, розташовану на території Новоандріївської сільської ради Оріхівського району Запорізької області. Цією довіреністю Водяницька І.І. наділена повноваженнями, зокрема, подавати від імені ОСОБА_1 заяви у відповідні організації і установи, одержувати довідки і документи, підписуватись за довірителя, підписувати договори оренди, одержувати гроші і виконувати всі інші дії, пов'язані із цим дорученням. Довіреність видана строком на 49 років до 05.12.2058 року без права передоручення.
29.12.2017 року між ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діяла ОСОБА_2 на підставі довіреності № 2272 від 05.12.2009 року, та ТОВ «Александр Агро-2» укладено договір оренди землі, за яким ОСОБА_1 передає, а ТОВ «Александр-Агро-2» приймає в строкове платне користування строком на 49 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 7,1530 га, яка знаходиться на території Новоандріївської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.
Пунктом 4.1 договору визначено розмір орендної плати в сумі 20000 гривень на рік, яка вноситься не пізніше 31 грудня кожного року.
Пунктом 4.5 договору передбачено можливість перегляду розміру орендної плати один раз на два роки у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря.
Пунктом 4.6 договору визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення.
Умовами договору не передбачено розірвання договору в односторонньому порядку, а розірвання договору на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду визначено, зокрема, внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
04.05.2018 року договір був зареєстрований.
11.01.2021 року між ОСОБА_1 , від імені якої діяла ОСОБА_2 , та ТОВ «Александр Агро-2» укладено додаткову году до договору оренди землі від 29.12.2017 року, якою змінено розмір орендної плати та визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5300 гривень на рік.
02.02.2021 року дію довіреності від 05.12.2009 року було припинено.
На підтвердження виплати грошових коштів в якості орендної плати та їх отримання ОСОБА_2 надано копію відомості на виплату грошей від 06.11.2018 року на суму 48300 гривень в якості орендної плати за 2018, 2019, 2020 роки.
26.11.2021 року ТОВ «Александр-Агро 2» направило ОСОБА_1 лист щодо необхідності отримання орендної плати , запропонувавши отримати орендну плату або з'явившись за адресою підприємства, або надавши платіжні реквізити для перерахування такої плати.
Зазначений лист був вручений ОСОБА_1 03.12.2021 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення.
23.08.2023 року та 17.04.2025 року Запорізькою торгово-промисловою палатою видано ТОВ «Александр-Агро 2» сертифікати про форс-мажорні обставини, яким засвідчено наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором оренди землі від 29.12.2017 року щодо земельної ділянки площею 7,1530 га, що розташована на території Новоандріївської сільської ради Пологівського району Запорізької області (дата настання 04.03.2022 року, тривають до 17.04.2025 року).
Судом не оцінюється в якості доказу копія недатованого договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ «Скорпіон», адже не зрозуміло яке доказове значення має цей договір в межах заявлених позивачем вимог.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
За ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 81 ЦПК, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як вказує ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивачем заявлено позовні вимоги про розірвання договору внаслідок його невиконання орендарем, яке полягало в несплаті належним чином орендної плати, вимогу про визнання недійсною додаткової угоди до договору, а також стягнення заборгованості з орендної плати, тощо.
Вирішуючи вимогу про визнання додаткової угоди недійсною, суд виходить з наступного.
Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Стаття 241 ЦК України вказує, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
В даному випадку ОСОБА_2 , діючи від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності від 05.12.2009 року, уклала договір оренди землі, а в подальшому додаткову угоду до договору оренди землі від 11.01.2021 року.
Суд не погоджується з доводами позивача про те, що ОСОБА_2 в цьому випадку діяла з перевищенням повноважень, адже довіреністю передбачені повноваження щодо укладення та підписання договору оренди земельної ділянки, довіреність не містить застережень щодо відсутності повноважень на укладення додаткових угод або зміну умов договору оренди, а також довіреність не містить конкретних обмежень повноважень представника щодо визначення умов договору оренди, зокрема щодо орендної плати.
При цьому ОСОБА_1 , дізнавшись про укладення додаткової угоди, не зверталась до ОСОБА_2 щодо її несхвалення, а в подальшому скасувала видану довіреність.
Тож в цьому випадку, на переконання суду, немає підстав для визнання додаткової угоди недійсною з підстави, на яку посилалась позивач.
Інших підстав для визнання додаткової угоди недійсною позивачем не заявлено, що у свою чергу не позбавляє її права оспорювати дійсність додаткової угоди з інших передбачених ЦПК України підстав.
Щодо вимоги про розірвання договору оренди землі з підстав систематичного невиконання орендодавцем зобов'язань щодо сплати орендної плати, суд виходить з наступного.
Позивач вказувала, що вона не отримувала орендну плату з 2018 по 2023 роки, що є підставою для розірвання договору оренди.
Водночас, відповідачем надано відомість про те, що 06.11.2018 року орендна плата за три роки - 2018, 2019 та 2020 роки в загальній сумі 48300 гривень виплачена ОСОБА_2 , яку ОСОБА_1 у свою чергу довіреністю від 05.12.2009 року уповноважила на отримання грошових коштів.
Тож в цьому випадку, у разі не передання ОСОБА_2 ОСОБА_1 вищевказаної суми, ОСОБА_1 може стягнути зазначену суму саме з ОСОБА_2 .
Водночас відповідачем не надано доказів виплати ОСОБА_1 орендної плати за період часу з 2018 по 2020 роки повністю, адже за умовами договору оренди від землі від 29.12.2017 року розмір орендної плати складає 20000 на рік, яка має вноситись до 31 грудня кожного року.
Отже, за три роки розмір орендної плати складає 60000 гривень, гарінчний термін виплати до 31.12.2020 року, натомість як відповідачем підтверджено виплату лише 48300 гривень, тож суд вважає, що з відповідача ТОВ «Александр-Агро 2» на користь позивача належить стягнути різницю у 11700 гривень, яка складає недоплату за 2020 рік.
Щодо стягнення заборгованості з орендної плати за 2021 рік, суд виходить з наступного.
Враховуючи, що ОСОБА_1 у лютому 2021 року відізвала довіреність, яка уповноважувала ОСОБА_2 на отримання грошових коштів, тож ТОВ «Александр-Агро 2» направив ОСОБА_1 лист з проханням прибути за адресою підприємства для отримання орендної плати або повідомити платіжні реквізити для її перерахування.
Вказаний лист ОСОБА_1 отримала 03.12.2021 року, що підтверджено поштовим повідомлення про вручення, водночас не сповістила платіжних реквізитів для перерахування орендної плати за 2021 рік, а також не прибула за адресою розташування ТОВ «Александр-Агро 2» для отримання орендної плати.
Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
В цьому випадку ТОВ «Александр-Агро 2» сповістило ОСОБА_1 про необхідність отримання орендної плати, запропонувавши виплату такої плати готівкою або шляхом перерахування безготівково, водночас ОСОБА_1 не вжила будь-яких заходів для отримання орендної плати за 2021 рік, тож суд не вбачає підстав для стягнення з ТОВ «Александр-Агро 2» орендної плати в судовому порядку, оскільки право ОСОБА_1 на її отримання наразі не порушене.
Щодо стягнення заборгованості з орендної плати за 2022 та 2023 роки, суд виходить з наступного.
Представник відповідача ТОВ «Александр-Агро 2» вказувала, що несплата відповідачем орендної плати у 2022 та 2023 році пов'язана із обставинами непереборної сили, а саме початком повномасштабного вторгнення та веденням активних бойових дій на території розташування земельної ділянки, що стало перешкодою для її обробки та отримання прибутку.
На підтвердження зазначених обставин ТОВ «Александр-Агро 2» надано сертифікати, видані Запорізькою торгово-промисловою палатою, які підтверджують наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної дії), а саме військової агресії РФ проти України (активні бойові дії на території Новоандріївської сільської ради Пологівського району Запорізької області в період з 04.03.2022 року, які продовжували тривати станом на 17.04.2025 року.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Водночас сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Суд враховує, що згідно із картою бойових дій, наявною у відкритому доступі за посиланням https://deepstatemap.live/, наразі земельна ділянка, що є предметом оренди, перебуває на тимчасово окупованих територіях, до цього з 2022 року перебувала безпосередньо біля лінії бойового зіткнення, що безумовно робило неможливим її оброблення та використання відповідачем за призначенням.
Доказів протилежного позивачем суду не надано.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вказані відповідачем ТОВ «Александр-Агро 2» обставини можуть розцінюватись як обставини непереборної сили, які є надзвичайними та непередбачуваними, що унеможливлювали використання ТОВ «Александр-Агро 2» земельної ділянки за призначенням, а відтак і виконання зобов'язань щодо сплати орендної плати у 2022 та 2023 роках.
Також з відповідача ТОВ «Александр-Агро 2» на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно сумі задоволених вимог (одна частково задоволена вимога матеріального характеру 7%).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Александр-Агро 2», ОСОБА_2 про розірвання договору оренди, визнання угоди недійсною, стягнення заборгованості за договором оренди, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Александр-Агро 2» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 29.12.2017 року за 2020 рік в сумі 11700 гривень (одинадцять тисяч сімсот) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Александр-Агро 2» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 63,56 гривень (шістдесят три гривні 56 коп).
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована проживаючою у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачі:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Александр-Агро 2», м. Київ, пр. Берестейський, 42, кв. 35, код ЄДРПОУ 35215611;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І. Дацюк
Повний текст рішення виготовлений 17.07.2025 року
17.07.25