14.07.2025
ЄУН 337/3327/25
2-а/337/57/2025
14.07.2025 Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючої судді Калугіної Г.Б.,
за участю секретаря Сьомченко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , інтереси якого представляє адвокат Волошина Євгенія Вячеславівна, адреса: м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд. 151-А, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
03.07.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшов зазначений адміністративний позов, в якому позивач просить визнати причину пропуску строку на оскарження постанови, винесеної тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 55/478 від 04.04.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн, поважною, поновити строк на оскарження, скасувати вказану постанову, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 30.03.2025 року ОСОБА_1 зупинили співробітники поліції з метою перевірки його документів, Позивачем було надано для огляду військовий квиток серії НОМЕР_1 та роздруківка ВОД з Резерва+, в якій було зазначено відстрочка до 06.08.2025 року, тип відстрочки: бронювання. Представники поліції висунули вимогу показати бронювання у застосунку Резерв+ на телефоні. Однак, на той час був поганий інтернет зв'язок, що позбавило можливості Позивача зайти до зазначеного застосунку, та як наслідок, йому було запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою перевірки даних щодо бронювання. Прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 , була здійсненна перевірка Позивача на наявність бронювання та повернуто йому військовий квиток. 17 червня 2025 року у застосунок Дія, ОСОБА_1 отримав повідомлення про відкриття виконавчого провадження. З постанови старшого державного виконавця Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.06.2025 року стало відомо, що підставою про відкриття виконавчого провадження стала постанова № 55/478, видана 04.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 . 19.06.2025 року між адвокатським об'єднанням «Преміум» та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання правничої допомоги № 57/25. 20.06.2025 року адвокат АО «Преміум» Волошина Є.В. звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про ознайомлення з матеріалами адміністративної справи. 26.06.2025 року адвокат Волошина Є.В. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала постанову № 55/478 від 04.04.2025 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , інших матеріалів адміністративної справи для ознайомлення не було надано. Детально ознайомившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 вважає її незаконної та такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав. Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 за справою про адміністративне правопорушення № 55/578 за результатами розгляду якої складена постанова № 55/478 від 04.04.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. Як вбачається, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 розглянуто начальником структурного підрозділу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та за результатами розгляду справи цією ж особою винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Разом з тим, з наведених вище положень закону слідує, що повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що визначені статтею 235 КУпАП, наділені виключно керівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальники структурних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_2 таких повноважень не мають. ІНФОРМАЦІЯ_4 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно, начальник структурного відділу РТЦК не наділений повноваженнями згідно із законом проводити розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, зокрема й за ст. 210-1 КУпАП. За приписами ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. Відповідно до оскаржуваної постанови: «Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 55/478 від 30.03.2025, громадянин ОСОБА_1 , 30.03.2025 року, 30.03.2025 року як військовозобов'язаний не мав при собі військовий документ (військовий квиток, приписне, посвідчення, тимчасове посвідчення замість військового квитка), чим порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим вчинив правопорушення ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий порядок.» Однак, вказані обставини не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки під час перевірки у Позивача був як військовий квиток так й ВОД з Резерву+, які працівник ТЦК повернув йому вже за межами ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, відповідно до постанови: «В протоколі № 55/478 від 30.03.2025 ОСОБА_1 надав пояснення» зі слів» на момент перевірки забув що військовий квиток знаходився у кишені куртки». Дані пояснення Позивач не міг надавати, оскільки це не відповідає дійсності та Позивач навіть й не здогадувався, що його притягують до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке він не вчиняв. 26.07.2025 року представнику Позивача - адвокату Волошиній Є.В. було надано можливість ознайомитись лише з оскаржуваною постановою, інших доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, в тому числі відеозапис процесу пред'явлення та перевірки документів, не було надано, а отже можливо дійти висновку, що такі докази взагалі відсутні. Крім того, оскаржувана постанова взагалі не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення (пояснення свідків, фото- чи відеозапис тощо відповідно до ст. 251 КУпАП), на підставі яких суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем взагалі не було зібрано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що суперечить як положенням КУпАП, так і Конституції України. При цьому, наголошуємо, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, вважає, що оскаржувана постанова № 55/478 від 04 квітня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення. У санкціях статей (санкціях частин статей) КУпАП стягнення у виді штрафу визначено в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. Зокрема, санкція ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою ОСОБА_1 визнано винуватим, передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, КУпАП чітко і послідовно вказує на єдиний вимір розміру стягнення у видіштрафу - неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Разом з тим, накладаючи на ОСОБА_3 адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, посадова особа вимог закону щодо призначення стягнення у виді штрафу недотрималась, і наклала штраф без визначення кількості неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян, у грошовій сумі - 17 000 грн. З урахуванням наведеного, винесення постанови неповноважною особою, недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, є самостійними підставами для скасування оскаржуваної постанови. Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову підполковника ОСОБА_2 No 55/478 від 04.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження по справі закрити.
04.07.2025 року ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя відкрито провадження по справі та витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , належним чином завірені копії усіх матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до постанови № 55/478 від 04.04.2025. Витребувані документи на момент розгляду справи не надані.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, за невідомими причинами, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, відзиву на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що 05.06.2025 постановою старшого державного виконавця Гришунова Дениса було відкрито виконавче провадження № 78281493 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 суми боргу в розмірі 34000,00 грн на підставі постанови № 55/478 від 04.04.2025 (арк. 17).
04.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 55/478 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , в якій зазначено, що «Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 55/478 від 30.03.2025, громадянин ОСОБА_1 , 30.03.2025 як військовозобов?язаний не мав при собі військовий документ (військовий квиток, приписне посвідчення, тимчасове посвідчення замість військового квитка) чим порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим вчинив правопорушення ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий порядок».
Згідно витягу з застосунку «Резерв +» позивач ОСОБА_1 оновив вчасно свої військово-облікові документи, відповідно 24.08.2024, відповідно до яких в ОСОБА_1 є відстрочка на підставі бронювання до 06.08.2025 та до 13.02.2026 (арк. 16).
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненні під час особливого періоду.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до приписів частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Установлено, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 р. згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Звертаючись до суду позивач стверджує, що 30.03.2025 року ОСОБА_1 зупинили співробітники поліції з метою перевірки його документів, Позивачем було надано для огляду військовий квиток серії НОМЕР_2 та роздруківка ВОД з Резерва+, в якій було зазначено відстрочка до 06.08.2025 року, тип відстрочки: бронювання. Представники поліції висунули вимогу показати бронювання у застосунку Резерв+ на телефону. Однак, на той час був поганий інтернет зв'язок, що позбавили можливості Позивача зайти до зазначеного застосунку, та як наслідок, йому було запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою перевірки даних щодо бронювання. Прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 , була здійсненна перевірка Позивача на наявність бронювання та повернуто йому військовий квиток.
Суд зазначає, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком, через який формується військово-обліковий документ в електронній формі.
За правилами пункту 2 Порядку № 559 військово-обліковий документ (ВОД) оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. №559.
Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
ВОД в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення ВОД в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У ВОД в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).
За правилами пункту 8-1 Порядку № 559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про ВОД в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Згідно з інформацією, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, «Резерв+» це Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі «Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування «Резерв+» указано, що перш за все це Закон «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону № 1951електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком, через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
За таких обставин, пред'явлення мобільного додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов'язаним вимог частини 6 статті 22 Закону № 3543.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення).
Утім, відповідач не надав до матеріалів справи жодних доказів не пред'явлення позивачем 30.03.2025 військово-облікового документу.
У справі Barbera, MessequeandJabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1).
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно до частин 1, 2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки суб'єкт владних повноважень не надав доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність належних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова № 55/478 від 04.04.2025 ОСОБА_2 , як начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України із відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 8-9, 72-77, 241, 242-246, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Волошина Євгенія Вячеславівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити повністю.
Скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення № 55/478 від 04.04.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн (сімнадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 , судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 18.07.2025.
Суддя Г.Б. Калугіна