Дата документу 18.07.2025
Справа № 334/4965/25
Провадження № 1-кс/334/1765/25
про застосування запобіжного заходу
18 липня 2025 року слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025082140000022, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2025 року за частиною другою статті 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 ,
за участю: прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_6 ,
встановив:
слідчому судді надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 , в якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», строком на 60 днів.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування даного кримінального провадження. У вчиненні злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 - 5 частини першої статті 177 КПК України. а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою ухилення від суворого покарання, яке може йому загрожувати у разі визнання його винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Будучи обізнаним про анкетні дані та місце мешкання свідків, які допитані у вказаному кримінальному провадженні та які своїми показаннями підтверджують його причетність до скоєння даного кримінального правопорушення, а також будучи обізнаним про анкетні дані експертів, якими складені висновки у даному кримінальному провадженні, з метою уникнення покарання, шляхом залякувань або вмовлянь, може незаконно впливати на вказаних свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, що є ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, крім того на теперішній час не встановлено місцезнаходження двох інших підозрюваних у кримінальному провадженні, отже, без поміщення ОСОБА_4 , під варту, неможливо забезпечити його належну процесуальну поведінку в частині забезпечення утримання його від контактів з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, що перешкоджатиме проведенню досудового розслідування. Також він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що є ризиком передбаченим п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. З урахуванням задовільної характеристики, відсутності постійного джерела доходу, є підстави вважати, що на теперішній час єдиним джерелом доходу ОСОБА_4 є протиправна діяльність, тому він може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Прокурор ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримали, з мотивів викладених в ньому.
Захисник адвокат ОСОБА_6 проти клопотання заперечив. Пояснив, що зазначені прокурором ризики мають теоретичний характер. Ризик переховування від органів досудового розслідування відсутній, оскільки у підозрюваного відсутні грошові кошти, а також він не має родичів за межами м. Запоріжжя. Також у місті посилений контроль, що завадить підозрюваному переховуватись. Підозрюваний повістки слідчого не отримував. Він має намір брати участь у всіх слідчих діях. Раніше не судимий. При цьому керівну роль у злочині брали інші особи, які підставили підозрюваного. У теперішній час він не бажає спілкуватись з цими особами. Також він не судимий та не має наміру вчиняти інші кримінальні правопорушення. Має соціальні зв'язки - мати та дівчину. Виховує дитину дівчини. Мати надала заяву зі згодою, щоб підозрюваний відбував домашній арешт у її житлі. Просив застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав захисника. Пояснив, що зобов'язується брати участь у слідчих діях та не вчиняти інші кримінальні правопорушення. Бажає виправитись. Повідомлення про підозру та повістки про виклик до слідчого він не отримував, оскільки приблизно 10 днів тому він поїхав на рибалку у с Порожнянка, де і був затриманий. При цьому зв'язку з матір'ю він не мав.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши клопотання та документи, якими воно обґрунтоване, дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною другою статті 131 КПК України одними із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчими СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025082140000022, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2025 року за частиною другою статті 307 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюють прокурори Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів невстановленим особам у м. Запоріжжя, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, незаконно придбали, за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, рослинну речовину сіро-зеленого кольору, яка, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/108-25/9521-НЗПРАП від 02.05.2025, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою 0,968 грама (в перерахунку на висушену речовину), який, з метою подальшого збуту, незаконно зберігали.
У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, 28.04.2025 приблизно о 16 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , реалізуючи спільний із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 умисел на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, діючи умисно, знаходячись поблизу будинка №36 по вулиці Добровольчих батальйонів в місті Запоріжжя, шляхом продажу, незаконно збув ОСОБА_9 один прозорий полімерний зіп-пакет з рослинною речовиною сіро-зеленого кольору, яка, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/108-25/9521 -НЗПРАП від 02.05.2025, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою 0,968 грама (в перерахунку на висушену речовину), отримавши від ОСОБА_9 , в якості оплати за наркотичний засіб, грошові кошти в сумі 400 гривень.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів невстановленим особам у м. Запоріжжя, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, незаконно придбали, за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, рослинну речовину сіро-зеленого кольору, яка, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/108-25/9664-НЗПРАП від 05.05.2025, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою 0,974 грама (в перерахунку на висушену речовину), який, з метою подальшого збуту, незаконно зберігали.
У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, 30.04.2025 приблизно о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_10 , реалізуючи спільний із ОСОБА_4 та ОСОБА_8 умисел на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, діючи умисно, знаходячись поблизу будинка №36 по вулиці Добровольчих батальйонів в місті Запоріжжя, шляхом продажу, незаконно збув ОСОБА_9 три прозорих полімерних зіп-пакета з рослинною речовиною сіро-зеленого кольору, яка, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/108-25/9664-НЗЕ1РАП від 05.05.2025, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою 0,974 грама (в перерахунку на висушену речовину), отримавши від ОСОБА_9 , в якості оплати за наркотичний засіб, грошові кошти в сумі 400 гривень.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів невстановленим особам у м. Запоріжжя, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, незаконно придбали, за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, рослинну речовину сіро-зеленого кольору, яка, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/108-25/14694-НЗЕІРАП від 27.06.2025, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою 4,678 грама (в перерахунку на висушену речовину), який, з метою подальшого збуту, незаконно зберігали.
У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, 26.06.2025 приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_7 , реалізуючи спільний із ОСОБА_4 та ОСОБА_8 умисел на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, діючи умисно, знаходячись поблизу будинка №36 по вулиці Добровольчих батальйонів в місті Запоріжжя, шляхом продажу, незаконно збув ОСОБА_9 три прозорих полімерних зіп-пакета з рослинною речовиною сіро-зеленого кольору, яка, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/108-25/14694-НЗПРАП від 27.06.2025, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою 4,678 грама (в перерахунку на висушену речовину), отримавши від ОСОБА_9 , в якості оплати за наркотичний засіб, грошові кошти в сумі 2000 гривень.
27.06.2025 слідчим за погодженням прокурора Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області складене письмове повідомлення ОСОБА_11 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 307 KK України, яке вручене його матері - ОСОБА_12 .
Ухвалюючи судове рішення слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.
Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами, а саме: протоколами оглядів від 28.04.2025, 30.04.2025 26.06.2025; протоколами допитів свідка ОСОБА_9 від 28.04.2025, 30.04.2025, 26.06.2025; висновками експертів від 02.05.2025, 05.05.2025, 27.06.2025.
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.
Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
При вирішенні питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
У клопотанні необхідність застосування запобіжного заходу обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3 - 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення у справі «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справі «Бекчиєв проти Молдови»).
Крім цього, у рішенні у справі «Ноймайстер проти Австрії» викладена позиція відповідно до якої позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Таким чином, запобіжний захід не може бути виправданий очікуваним покаранням у виді позбавлення волі.
Проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, який відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином та за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Також підозрюваний, якому належним чином були вручені повістки про виклик до слідчого, не з'явився без повідомлення причин, що свідчить про переховування від органу досудового розслідування.
За зазначених вище обставин ухвалою слідчого судді від 09.07.2025 наданий дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, враховуючи тяжкість покарання, підозру у вчиненні корисливого злочинів, переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій, що свідчить про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя відхиляє аргументи підозрюваного про те, що повідомлення про підозру та повістки про виклик він не отримував, оскільки десять днів тому поїхав з м. Запоріжжя та не мав зв'язку з матір'ю, якій вони були вручені слідчим.
Слідчим суддею встановлено, що письмове повідомлення ОСОБА_11 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 307 KK України, а також повістки про виклик до слідчого були вручені матері підозрюваного ОСОБА_12 27.06.2025. Підозрюваний проживає разом з матір'ю, що він підтвердив у судовому засіданні. При цьому з дня вручення матері підозрюваного процесуальних документів і до виїзду підозрюваного за межі м. Запоріжжя минув певний час - приблизно 10 днів, що дає підстави для висновку про те, що підозрюваний ознайомився з процесуальними документами. Вказані обставини спростовують аргументи підозрюваного.
Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України також знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки підозрюваному можуть бути відомі місця проживання свідків, а отже підозрюваний має можливість незаконного впливати на вказаних осіб з метою відмови ними від наданих органу досудового розслідування показань.
Ризик, передбачений пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України, прокурором взагалі не доводився.
Підозрюваний раніше не судимий. Проте він не має офіційного джерела доходів, підозрюється у вчиненні корисливого злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, що свідчить про наявність ризику того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення для забезпечення свого існування, що є ризиком, передбаченим пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином є обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із частини п'ятої статті 194 КПК України, зокрема, його належну поведінку.
За таких обставин, слідчий суддя відхиляє аргументи сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 182, частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, визначає заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.07.2025 ОСОБА_4 був затриманий 17.07.2025 о 15.50 годині на підставі ухвали слідчого судді від 09.07.2025. Відповідно до частини другої статті 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утримання у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком 42 дні в межах строку досудового розслідування.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання ОСОБА_4 , а саме з 15.50 години 17 липня 2025 року.
Заставу визначити в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у сумі 90 840 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Запоріжжя (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок - UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 1-кс/334/1765/25 (справа № 334/4965/25), Дніпровський районний суд міста Запоріжжя).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: (1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора; (3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Термін дії покладених судом обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 27 серпня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Запоріжжя коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Дніпровського районного суду міста Запоріжжя. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Термін дії ухвали закінчується 27 серпня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Повна ухвала складена 18 липня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1