Дата документу 12.05.2025
Справа № 334/4356/24
Провадження № 2/334/160/25
12 травня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
в складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,
за участі секретаря судового засідання - Прийменко А.В.,
представника позивача - Пінаєва В.В.,
представника відповідача - Лазарок В.О.,
представника відповідача - Юрченко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги» Запорізької міської ради, третя особа: Управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Південного-Східного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці про визнання складеного акту повторного (додаткового) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії що стався незаконним, скасування його та зобов'язання вчинити певні дії,
28 травня 2024 до Ленінського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пінаєва Віталія Валентиновича до ліквідаційної комісії Комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5», Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №9» Запорізької міської ради, третя особа: Управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Південного-Східного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці про визнання складеного акту повторного (додаткового) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (Отруєння), аварії що стався незаконним, скасування його та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , 1949 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До моменту смерті ОСОБА_2 працювала лікарем загальної практики - сімейним лікарем в КНП «ЗЦПМСД № 5».
24.01.2021 року ОСОБА_2 стало погано з самопочуттям та вона звернулася за медичною допомогою, після чого швидкою медичною допомогою вона була госпіталізована спочатку до 5-ї міської лікарні, а потім після підтвердження в неї інфекційної коронавірусної хвороби COVID-19, вона була госпіталізована до 9-ї міської лікарні, де померла.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 119 від 11.02.2021 року, основною причиною смерті ОСОБА_2 є коронавірусна хвороба COVID-19 SARS-CoV-2. Вказані факти встановлені судовим рішення у справі 337/566/22.
Після цього, враховуючи що ОСОБА_2 є медичним працівником, та померла від корона вірусної хвороби, позивач звернувся до директора КНП «ЗЦПМСД № 5» щодо надіслання копії акту службового розслідування щодо смерті його матері, однак листом КНП «ЗЦПМСД № 5» йому було повідомлено, що лікарня не має правових підстав для проведення службового розслідування з цього приводу.
Після цього позивач з відповідною вимогою звернувся до ГУ Держпраці у Запорізькій області щодо проведення розслідування смерті його матері.
Листом ГУ Держпраці у Запорізькій області його було повідомлено, що цим повинні займатися керівники КНП «ЗЦПМСД № 5» відповідно до діючого законодавства, однак до теперішнього часу ніяких повідомлень від КНП ЗЦПМСД № 5 до держпраці не надходило (станом на 26.04.2021 року).
Позивач в травні 2021 року знову звернувся зі скаргою до ГУ Держпраці у Запорізькій області, і йому було повідомлено, що розпочато службове розслідування причин та обставин смерті його матері ОСОБА_2
02.06.2021 року Директором КНП «ЗЦПМСД №5» затверджено Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії що стався 24.01.2021 року о 00.00 год на КНП «ЗЦПМСД № 5», відповідно до якого захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19 SARS-CoV-2 та подальша смерть лікаря ОСОБА_2 не пов'язана з виробництвом.
Позивач не погодився з вищевказаним актом та висновками що в ньому викладені та звернувся з позовною заявою про визнання акту незаконним до Хортицького районного суду міста Запоріжжя (справа №337/566/22). Рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя у задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.
В подальшому, постановою Запорізького апеляційного суду рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя було скасоване та постановлене нове рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено частково - скасовано акт розслідування та зобов'язано відповідача провести додаткове розслідування.
23.06.2023 року відповідачем складений та затверджений акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 24.01.2021 року о 00.00 год за формою Н-1/НП.
Позивач вважає, що акт за формою Н-1/НП розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії складений комісією КНП «ЗЦПМСД № 5» та затверджений директором даного закладу є незаконним тому підлягає скасуванню, а поновлення його права на отримання відповідної страхової виплати є зобов'язанням відповідача скласти новий акт за формою Н-1 розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії.
Щодо визнання акту за формою Н-1/НП повторного (додаткового) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії складений комісією КНП «ЗЦПМСД №5» та затверджений директором даного закладу незаконним та скасування його позивач зазначає наступне.
Правовідносини, що виникли в даному випадку регламентуються Законом України «Про охорону праці», постановою КМУ №1 від 5.01.2021 року «Деякі питання розслідування випадків смерті окремих категорій медичних пранівників», постановою КМУ №337 від 17.04.2019 року «Про ствердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві».
Згідно зі ст. 171 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 року затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який доповнений розділом «Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів хорони здоров'я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2» (Постанова КМУ № 1 від 05.01.2021 року).
Пунктом 1411 постанови КМУ №1 визначено, що розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб проводиться комісією з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельгого наслідку, утвореною керівником закладу охорони здоров'я, в якому працював медичний працівник.
Пунктом 14113 постанови КМУ № зазначено, що протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1, члени сім'ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноважені ними особи мають право звернутися до закладу охорони здоров'я щодо призначення повторного розслідування у зв'язку із незгодою з причинами настання гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.
За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії, керівником закладу охорони здоров'я призначається повторне розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку.
Повторне розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, проводиться комісією в іншому складі.
Первинне розслідування нещасного випадку проводилося комісією у складі: Юрченко Наталія Володимирівна - голова комісії; Гонтарь Наталія Леонідівна - член комісії; Орел Ольга Олександрівна - член комісії; Зеленова Тетяна Аркадіївна - член комісії; Круліковська Олена Григорівна - член комісії; ОСОБА_3 - член комісії.
Додаткове розслідування на підставі рішення суду проводилося наступним складом комісії: Юрченко Наталія Володимирівна - голова комісії; Самарська Світлана Анатоліївна - член комісії; ОСОБА_4 - член комісії; ОСОБА_5 - член комісії; ОСОБА_6 - член комісії; ОСОБА_3 - член комісії.
З аналізу членів комісії можливо прийти до висновку що в порушення вимог п. 14113 Постанови КМУ № 1 повторне розслідування було проведено комісією у тому ж складі (голова комісії та 3 члени комісії приймали рішення при складанні першого акту да другого акту розслідування).
Тому виходячи з того, що більшість членів комісії (в кількості 4 осіб) не мали права проводити додаткове розслідування, та відповідного права голосу, а голосувати могли лише 2 члени комісії (меншість) акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання і отруєння), аварії, що стався 24.01.2021 року о 00.00 год є незаконним.
Крім, цього відповідно до рішення Запорізької міської ради №511 від 12.12.2022 року «Про заходи з проведення реорганізації юридичної особи - комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарндї допомоги № 5» шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 9», створено комісію з реорганізації відповідача №1.
Рішення Запорізької міської ради №511 від 12.12.2022 року не скасовано та є чинним.
Отже відповідач №1 знаходиться в стадії припинення, та створено відповідну ліквідаційну комісію, а штат лікарні скорочено.
Розділом «Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2» (постанова КМУ № 1 від 05.01.2021 року) не визначено порядку проведення додаткових розслідувань при ліквідації юридичної особи.
Тому в даному випадку потрібно керуватися нормами встановленими постановою КМУ № 37 від 17.04.2019 року «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві».
Пунктом 51 постанови КМУ №337 зазначено, що у разі повторного розслідування (спеціального розслідування) у розділі №6 акта за формою Н-1 «Висновок комісії» робиться запис про визнання акта за формою Н-1 попереднього розс лідування недійсним. Матеріали додаткового чи повторного спеціального розс лідування надсилаються згідно з вимогами цього Порядку.
В порушення пункту 51 в повторному акті не зазначено про недійсність первісного акту, а копія повторного акту позивачу не направлялася.
Пунктом 29 постанови КМУ № 337 зазначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку.
Якщо такий факт встановлено у судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадки та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).
Як зазначено вище первісний акт було визнано незаконним та скасовано рішенням Запорізького апеляційного суду. Станом на дату скасування первісного акту відповідач вже знаходився в стадії реорганізації тобто повторне (додаткове) розс лідування повинно було проводитися правонаступником, а саме КНП «ЦПМСД №9».
Щодо зобов'язання КНП «ЦПМСД №9» скласти акт за формою Н-1/НП розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, потрібно зазначити наступне.
Як було вказано вище акт додаткового (повторного) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії що стався 24.01.2021 року о 00.00 год. складений за формою Н-1/НП є незаконним та таким що підлягає скасуванню.
Відповідач №1 знаходиться в стадії припинення на підставі рішення Запорізької міської ради №511 від 12.12.2022 року, його правонаступником є КНП «ЦПМСД № 9».
Позивач вважає, що КНП «ЦПМСД № 9» повинен скласти акт за формою Н-1/П.
Посилаючись на вищевикладене просив суд, визнати недійсним (незаконним) Акт форми Н-1/НП від 23.07.2023 проведення повторного (додаткового) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання(отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 24.01.2021 року о 00. год. 00 хв. З ОСОБА_2 в приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5».
Зобов'язати Комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №9», як правонаступника призначити та провести повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, що стався 24.01.2021 року о 00 год. 00 хв. з ОСОБА_2 в приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5» для складання акту за формою Н-1/П розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії щодо смерті ОСОБА_2 .
Судові витрати по справі покласти на відповідача.
31.05.2024 ухвалою судді позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору.
17.06.2024 представник позивача надав суду квитанцію про сплату судового збору.
17.06.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11.07.2024 року представником КНП «ЗЦПМСД №5» Лазарок В.О. подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає у повному обсязі виходячи з наступних причин.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 14.03.2023 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано акт за формою Н-1/НП, складений комісією КНП «ЗЦПМСД №5» 02.06.2021, та зобов'язано відповідача скласти новий акт за результатами додаткової повірки обставин справи.
Відповідач звернувся до Запорізького апеляційного суду із заявою про роз'яснення судового рішення від 14.03.2023 року в частині того, в якому складі повинна бути утворена комісія для повторного розслідування: у попередньому чи у новому, якщо акт про нещасний випадок скасовано рішенням суду. Ухвалою від 02.05.2023 Запорізький апеляційний суд заяву про роз'яснення постанови від 14 березня 2023 року залишив без задоволення.
Відповідачем на виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 14.03.2023 року проведено повторне розслідування нещасного випадку на виробництві, який стався з ОСОБА_2 , 23.06.2023 складено новий акт форми Н-1/НП. Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався від 26.06.2023 було направлено 27.06.2023 на адресу ОСОБА_1 , про що свідчить виписка поштового відправлення.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105 від 23.09.1999, факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про охорону праці» №2694 від 14.10.1992, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Відповідно до пункту 1412 постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.2021 №1 «Деякі питання розслідування випадків смерті окремих категорій медичних працівників», комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві утворюється у складі голови та членів комісії наказом керівника закладу охорони здоров'я. До складу комісії входять представники закладу охорони здоров'я:
керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку керівником закладу охорони здоров'я покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
посадова особа, відповідальна за організацію лікувального процесу;
представник кадрової служби;
представник фінансово-економічної служби;
представник юридичної служби;
представник первинної організації профспілки, представником якої був медичний працівник, що помер внаслідок інфікування (у разі її відсутності - повноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці).
Наказом директора КНП «ЗЦПМСД №5» від 13.05.2021 №95, була створена комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_2 у складі: ОСОБА_7 -інженер з охорони праці; ОСОБА_8 -в.о. директора з медичного обслуговування населення КНП «ЗЦПМСД №5»; Орел Ольга Олександрівна- інспектор з кадрів; ОСОБА_9 -бухгалтер з дипломом магістра І категорії; Зеленова Тетяна Аркадіївна - голова профспілкового комітету КНП «ЗЦПМСД №5»; ОСОБА_3 - юрисконсульт.
Відповідно до штатного розпису Комунального неприбуткового підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5» на 2023 рік, затверджено штати підприємства, зокрема, юрисконсульт - 0,5 штатні одиниці, інженер з охорони праці-1 штатна одиниця, інспектор з кадрів - 1 штатна одиниця.
Наказом директора КНП «ЗЦПМСД №5» від 14.06.2023 №64 була утворена комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_2 у складі: ОСОБА_7 -інженер з охорони праці; Орел Ольга Олександрівна - інспектор з кадрів; ОСОБА_3 - юрисконсульт; ОСОБА_10 - в.о. медичного директора; ОСОБА_5 -голова профспілкового комітету КНП «ЗЦПМСД №5»; ОСОБА_6 - головний бухгалтер КНП «ЗЦПМСД №5».
Представники закладу охорони здоров'я, а саме: інженер з охорони праці, інспектор з кадрів, юрисконсульт, відповідно до пункту 1412 постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.2021 №1 «Деякі питання розслідування випадків смерті окремих категорій медичних працівників», в обов'язковому порядку входять до складу комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві. Інших осіб, які б займали ці посади, у штатному розкладі відповідача не має, тому вони і не могли бути призначені в комісію з розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 14113 постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.2021 №1, за наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії, керівником закладу охорони здоров'я призначається повторне розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку. Повторне розслідування строго професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, проводиться комісією в іншому складі.
Повторне розслідування проводилось не на підставі наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії, і не на підставі рішення роботодавця, а на підставі постанови Запорізького апеляційного суду від 14.03.2023 року про зобов'язання відповідача скласти новий акт за результатами додаткової повірки обставин справи. Два члени комісії, які були призначені наказом директора КНП «ЗЦПМСД №5» від 14.06.2023 №64, були іншими - це ОСОБА_10 - в.о. медичного директора, і Зубачова Олена Миколаївна - головний бухгалтер КНП «ЗЦПМСД №5». Це означає ні що інше, як інший склад комісії, що відповідає приписам пункту 14113 постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.2021 №1.
Щодо зазначення позивача у позовній заяві про те, що у голосуванні могли взяти участь тільки 2 члени комісії, зазначаємо про таке.
Відповідно до пункту 1416 постанови Кабінету Міністрів України від і 5.01.2021 №1 «Деякі питання розслідування випадків смерті окремих категорій медичних працівників», рішення щодо визнання гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, пов'язаним чи не пов'язаним з виробництвом приймається комісією шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним. Тобто, право голосу при голосуванні зазначеним нормативним актом не обмежено правом голосу тільки нових членів комісії.
Щодо вимог пункту 51 постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337, щодо зазначення у разі повторного розслідування і спеціального розслідування) у розділі 6 акта за формою Н-1 «Висновок комісії» запису про визнання акта за формою Н-1 попереднього розслідування недійсним, зазначаємо про таке.
Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання від 02.06.2021 було скасовано постановою Запорізького апеляційного суду від 14.03.2023, а не визнано недійсним, до того ж, повторне розслідування проводилось не на підставі рішення роботодавця, а на підставі рішення суду про зобов'язання відповідача скласти новий акт за результатами додаткової повірки.
Просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви позивача.
22.07.2024 від представника третьої особи: Управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Південного-Східного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці до суду надійшли пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що відповідно до ст.. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінентом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Постановою Кабінету Міністрів від 17.04.2019 року затверджено порядок розслідування та обліку випадків, професійних захворювань та аварій на виробництве.
Повноваження з визначення нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, належать до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) з рослідування нещасного випадку.
Відповідно до п. 12 Порядку № 337, встановлено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню. Комісія (спеціальна комісія) зобов'язана, зокрема, визначити, пов'язані чи не пов'язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом (п. 33 Порядку). Вищевказаний Порядок визначає перелік підстав, за наявності яких нещасний випадок визнається таким, що не пов'язаний з виробництвом. До виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасних випадків належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов'язаності чи непов'язаності нещасного випадку з виробництвом.
Відповідно до п. 30 Порядку розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п'яти робочих днів з дня утворення комісії.
За результатами роботи експертна комісія зобов'язана скласти висновок, в якому повинна надати обґрунтовані та об'єктивні відповіді на поставлені комісією (спеціальною комісією) питання. Зазначений висновок використовується комісією (спеціальною комісією) під час складання акта за формою Н-1 і є невід'ємною частиною матеріалів розслідування.
Відповідно до п.54 Порядку №337, контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють органи Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.
Зазначені органи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв'язку з надходженням від потерпілого (члена його сім'ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердженими документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.
Відповідно до п. 55 Порядку № 337 за результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов'язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.
Таким чином, спеціальна комісія - утворюється Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування, протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім'ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об'єднань профспілок) для розслідування нещасних випадків, що підлягають спеціальному розлідуванню, визначених у п. 10 Порядку №337.
Процедуру проведення розслідування нещасних випадків, коло обов'язків спеціальної комісії визначено Порядком №337.
Рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов'язаними чи не пов'язаними з виробництвом приймається комісією, як зазналось вище. Південно-Східне Управління Державної служби з питань праці не наділене повноваженнями впливати на рішення комісії. Рішення комісії приймається виключно її членами, на підставі матеріалів, зібраних доказів, проведених експертиз тощо.
Вищевказане розслідування проводилося незалежними членами комісії, які не підпорядковані органам Держпраці й впливати на прийняті рішення спеціальної комісії є поза її компетенцією.
Ухвалою суду №334/4356/24 від 07.01.2025, за клопотанням представника позивача - Пінаєва В.В. замінено неналежного відповідача ліквідаційну комісію Комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5», Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №9» Запорізької міської ради на належного відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 38969547.
Ухвалою суду №334/4356/24 від 12.03.2025, за клопотанням представника позивача - Пінаєва В.В. залучено до участі у справі комунальне некомерційне підприємство «Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги», як правонаступника комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Запорізької міської ради.
Ухвалою суду №334/4356/24 від 27.03.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача Комунального некомерційного підприємства «Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги» Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 38969547 про передачу справи за підсудністю до Хортицького районного суду м. Запоріжжя - відмовлено.
В судовому засіданні представник позивача - Пінаєв В.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві
Представники відповідача проти задоволення позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Крім того, згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , 1949 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До моменту смерті ОСОБА_2 працювала лікарем загальної практики - сімейним лікарем в КНП «ЗЦПМСД № 5».
24.01.2021 року ОСОБА_2 стало погано з самопочуттям та вона звернулася за медичною допомогою, після чого швидкою медичною допомогою вона була госпіталізована спочатку до 5-ї міської лікарні, а потім після підтвердження в неї інфекційної коронавірусної хвороби COVID-19, вона була госпіталізована до 9-ї міської лікарні, де померла.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 119 від 11.02.2021 року, основною причиною смерті ОСОБА_2 є коронавірусна хвороба COVID-19 SARS-CoV-2. Вказані факти встановлені судовим рішення у справі 337/566/22.
Враховуючи що ОСОБА_2 є медичним працівником, та померла від корона вірусної хвороби, позивач звернувся до директора КНП «ЗЦПМСД № 5» щодо надіслання копії акту службового розслідування щодо смерті його матері, однак листом КНП «ЗЦПМСД № 5» йому було повідомлено, що лікарня не має правових підстав для проведення службового розслідування з цього приводу.
Після цього позивач з відповідною вимогою звернувся до ГУ Держпраці у Запорізькій області щодо проведення розслідування смерті його матері.
Листом ГУ Держпраці у Запорізькій області позивачу повідомлено, що проведенням службового розслідування повинні займатися керівники КНП «ЗЦПМСД № 5» відповідно до діючого законодавства, однак станом на 26.04.2021 часу ніяких повідомлень від КНП ЗЦПМСД № 5 до держпраці не надходило.
Позивач в травні 2021 року знову звернувся зі скаргою до ГУ Держпраці у Запорізькій області, і йому було повідомлено, що розпочато службове розслідування причин та обставин смерті його матері ОСОБА_2
02.06.2021 року Директором КНП «ЗЦПМСД №5» затверджено Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії що стався 24.01.2021 року о 00.00 год на КНП «ЗЦПМСД № 5», відповідно до якого захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19 SARS-CoV-2 та подальша смерть лікаря ОСОБА_2 не пов'язана з виробництвом.
Позивач не погодився з вищевказаним актом та висновками що в ньому викладені та звернувся з позовною заявою про визнання акту незаконним до Хортицького районного суду міста Запоріжжя (справа №337/566/22). Рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя у задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.
В подальшому, постановою Запорізького апеляційного суду рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя було скасоване та постановлене нове рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено частково - скасовано акт розслідування та зобов'язано відповідача провести додаткове розслідування.
23.06.2023 року КНП «ЗЦПМСД №5» складений та затверджений акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 24.01.2021 року о 00.00 год за формою Н-1/НП.
Позивач вважає, що акт за формою Н-1/НП розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії складений комісією КНП «ЗЦПМСД № 5» та затверджений директором даного закладу є незаконним тому підлягає скасуванню, а поновлення його права на отримання відповідної страхової виплати є зобов'язанням відповідача скласти новий акт за формою Н-1 розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії.
Щодо визнання акту за формою Н-1/НП повторного (додаткового) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії складений комісією КНП «ЗЦПМСД №5» та затверджений директором даного закладу незаконним та скасування суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли в даному випадку регламентуються Законом України «Про охорону праці», постановою КМУ №1 від 5.01.2021 року «Деякі питання розслідування випадків смерті окремих категорій медичних пранівників», постановою КМУ №337 від 17.04.2019 року «Про ствердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві».
Згідно зі ст. 171 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 року затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який доповнений розділом «Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів хорони здоров'я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2» (Постанова КМУ № 1 від 05.01.2021 року).
Пунктом 1411 постанови КМУ №1 визначено, що розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб проводиться комісією з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельгого наслідку, утвореною керівником закладу охорони здоров'я, в якому працював медичний працівник.
Пунктом 14113 постанови КМУ № зазначено, що протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1, члени сім'ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноважені ними особи мають право звернутися до закладу охорони здоров'я щодо призначення повторного розслідування у зв'язку із незгодою з причинами настання гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.
За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії, керівником закладу охорони здоров'я призначається повторне розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку.
Повторне розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, проводиться комісією в іншому складі.
Так, первинне розслідування нещасного випадку проводилося комісією у складі: Юрченко Наталія Володимирівна - голова комісії; Гонтарь Наталія Леонідівна - член комісії; Орел Ольга Олександрівна - член комісії; Зеленова Тетяна Аркадіївна - член комісії; Круліковська Олена Григорівна - член комісії; ОСОБА_3 - член комісії.
Додаткове розслідування на підставі рішення суду проводилося складом комісії: Юрченко Наталія Володимирівна - голова комісії; Самарська Світлана Анатоліївна - член комісії; ОСОБА_4 - член комісії; ОСОБА_5 - член комісії; Зубачова Олена Миколаївна - член комісії; ОСОБА_3 - член комісії.
В порушення вимог п. 14113 Постанови КМУ №1 повторне розслідування було проведено комісією у тому ж складі (голова комісії та 3 члени комісії приймали рішення при складанні першого акту да другого акту розслідування).
Відповідно до рішення Запорізької міської ради №511 від 12.12.2022 року «Про заходи з проведення реорганізації юридичної особи - комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарндї допомоги №5» шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 9», створено комісію з реорганізації відповідача комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарндї допомоги №5».
Станом на час складання Акту рішення Запорізької міської ради №511 від 12.12.2022 року не скасовано та є чинним.
Отже відповідач комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5» на час проведення службового розслідування знаходився в стадії припинення, та створено відповідну ліквідаційну комісію, а штат лікарні скорочено.
Розділом «Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2» (постанова КМУ № 1 від 05.01.2021 року) не визначено порядку проведення додаткових розслідувань при ліквідації юридичної особи.
Тому в даному випадку потрібно було керуватися нормами встановленими постановою КМУ №37 від 17.04.2019 року «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві».
Пунктом 51 постанови КМУ №337 зазначено, що у разі повторного розслідування (спеціального розслідування) у розділі №6 акта за формою Н-1 «Висновок комісії» робиться запис про визнання акта за формою Н-1 попереднього розслідування недійсним. Матеріали додаткового чи повторного спеціального розслідування надсилаються згідно з вимогами цього Порядку.
В порушення пункту 51 в повторному акті не зазначено про недійсність первісного акту, а копія повторного акту позивачу не направлялася.
Пунктом 29 постанови КМУ № 337 зазначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку.
Якщо такий факт встановлено у судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадки та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).
Як зазначено вище первісний акт було визнано незаконним та скасовано рішенням Запорізького апеляційного суду. Станом на дату скасування первісного акту відповідач вже знаходився в стадії реорганізації тобто повторне (додаткове) розслідування повинно було проводитися правонаступником, а саме КНП «ЦПМСД №9».
Разом з тим, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №280/836/23 за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5» до Запорізької міської ради, виконавчого комітету Запорізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №9», про визнання протиправними та скасування рішення, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької міської ради №51 від 07.12.2022 року «Про реорганізацію юридичної особи - Комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5» шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №9».
Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької міської ради №511 від 12.12.2022 року «Про заходи проведення реорганізації юридичної особи - Комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5» шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №9».
Постановою Третього апеляційного суду від 10.09.2024 року у справі №280/836/23 апеляційна скарга Запорізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №280/836/23 залишена без задоволення, а рішення без змін.
Рішенням Запорізької міської ради №36 від 05.03.2025 «Про перейменування комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5» та реорганізацію комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №9», перейменовано комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5» на Комунального некомерційного підприємства «Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги» Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 38969547 (пункт 1), реорганізовано юридичну особу - комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №9» шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги» Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 38969547 (пункт 5).
Висновки повторного розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.
З урахування викладеного, суд вважає, що відповідачем порушено передбачену Порядком процедуру проведення повторного розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, а тому Акт повторного розслідування слід визнати протиправним і скасувати.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись статтями: 12-13, 76-80, 141, 263-265, 272-273, 354 ЦПК України, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги» Запорізької міської ради, третя особа: Управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Південного-Східного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці про визнання складеного акту повторного (додаткового) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії що стався незаконним, скасування його та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати недійсним (незаконним) Акт форми Н-1/НП від 23.07.2023 проведення повторного (додаткового) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 24.01.2021 року о 00 год. 00 хв. з ОСОБА_2 в приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5».
Зобов'язати Комунального некомерційного підприємства «Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги» Запорізької міської ради, як правонаступника комунального підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5» призначити та провести повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, що стався 24.01.2021 року о 00 год. 00 хв. з ОСОБА_2 в приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №5» для складання акту за формою Н-1/П розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії щодо смерті ОСОБА_2 .
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги» Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги» Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 38969547, місцезнаходження: 69097, м.Запоріжжя, вулиця Запорізького козацтва, буд. 25.
Суддя Ісаков Д.О.