Провадження № 2/331/2209/2025
Справа № 331/3119/25
02 липня 2025 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,
за участю секретаря - Постарнак М.М.,
розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. № 15, офіс 118/2) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,
02.06.2025 р. до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4046151 від 10.10.2023 року в розмірі 77644,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 10.10.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір № 4046151 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримав кредит в загальній сумі 3000,00 грн. строком на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання за вказаним договором перед ОСОБА_1 виконало надавши йому кредит у вказаній сумі шляхом зарахування на платіжну картку відповідача.
Однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків у строки і на умовах, передбачених кредитним договором належним чином не виконав, тіло кредиту та проценти за користування грошовими коштами не сплатив у зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 16680,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою - 3 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 13 680,00 грн..
Враховуючи невиконання ОСОБА_1 своїх боргових зобов'язань 24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило право грошової вимоги до відповідача для ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» .
Станом на дату укладення договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 року, строк дії договору №4046151 від 10.10.2023 року не закінчився, а тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» у період з 24.05.2024 року по 04.10.2024 року (133 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в сумі 7 980,00 грн.
Крім того, 03.10.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи, шляхом проставлення електронного цифрового підпису договору за допомогою ідентифікатора, було укладено договір №7131777 про надання споживчого кредиту в електронній формі, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 гривень, строком користування 360 днів, з процентною ставкою 1,99 % в день. Зазначений договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, затверджених наказом ТОВ «Авентус Україна» №205-ОД від 10.02.2022 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documehts.
ТОВ «Авентус Україна» свої договірні зобов'язання виконало належним чином, надавши відповідачці кредит, шляхом зарахування коштів на її платіжну карту.
02.11.2023 Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.
Позивачем нараховано проценти за 124 календарних днів (27.05.2024 - 27.09.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 10000 грн * 1,99% = 199 грн*124 календарних днів = 24676 грн.
Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Кредитором 27 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
Отже, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі. Заборгованість за Кредитним договором Відповідача склала: сума кредиту 10000 грн, сума процентів за користування кредитом - 18308 грн, всього 28308 грн.
Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 10000 грн - тіло кредиту та 18308 грн - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 124 календарних днів - 24676, всього - 52984 грн.
Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 4046151 від 10.10.2023 року в розмірі 24 660,00 грн.. та за кредитним договором № 7131777 від 03.10.2023 року в розмірі 52 984,00 грн., та понесені судові витрати.
Представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності; позовні вимоги підтримує у повному обсязі; проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач по справі ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час день та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив. Заперечень стосовно позовних вимог позивача, суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, згідно з вимогами ст.ст.128,131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з'явився у судове засідання без поважних причин.
Прийнявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Ухвалою суду від 04 червня 2025 року зазначену справу прийнято до провадження та відкрито провадження по ній, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. (а.с. 150-151)
Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву представника позивача, приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 10.10.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір № 4046151 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримав кредит в загальній сумі 3000,00 грн. строком на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. (а.с.15-23).
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання за вказаним договором перед ОСОБА_1 виконало надавши йому кредит у вказаній сумі шляхом зарахування на платіжну картку відповідача.
Однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків у строки і на умовах, передбачених кредитним договором належним чином не виконав, тіло кредиту та проценти за користування грошовими коштами не сплатив у зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 16680,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою - 3 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 13 680,00 грн..
Враховуючи невиконання ОСОБА_1 своїх боргових зобов'язань 24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило право грошової вимоги до відповідача для ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» .
Станом на дату укладення договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 року, строк дії договору №4046151 від 10.10.2023 року не закінчився, а тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» у період з 24.05.2024 року по 04.10.2024 року (133 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в сумі 7 980,00 грн.
Крім того, 03.10.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи, шляхом проставлення електронного цифрового підпису договору за допомогою ідентифікатора, було укладено договір №7131777 про надання споживчого кредиту в електронній формі, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 гривень, строком користування 360 днів, з процентною ставкою 1,99 % в день. Зазначений договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, затверджених наказом ТОВ «Авентус Україна» №205-ОД від 10.02.2022 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documehts.
ТОВ «Авентус Україна» свої договірні зобов'язання виконало належним чином, надавши відповідачці кредит, шляхом зарахування коштів на її платіжну карту.
02.11.2023 Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.
Позивачем нараховано проценти за 124 календарних днів (27.05.2024 - 27.09.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 10000 грн * 1,99% = 199 грн*124 календарних днів = 24676 грн.
Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Кредитором 27 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
Отже, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі. Заборгованість за Кредитним договором Відповідача склала: сума кредиту 10000 грн, сума процентів за користування кредитом - 18308 грн, всього 28308 грн.
Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 10000 грн - тіло кредиту та 18308 грн - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 124 календарних днів - 24676, всього - 52984 грн.
Під час розгляду справи факти наявності непогашеної заборгованості та її розміру не були спростовані відповідачем окремим контррозрахунком, письмовими доказами на підтвердження часткового або повного погашення боргу, а отже позивач, який набув права вимоги за договором факторингу, має право вимагати стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 4046151 від 10.10.2023 року в розмірі 24 660,00 грн.. та за кредитним договором № 7131777 від 03.10.2023 року в розмірі 52 984,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, заборгованість за кредитом не погашає, зобов'язання належним чином не виконує.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною шостою цієї статті, зокрема передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п. 12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З огляду на вказане, відповідачем був укладений зазначений електронний договір шляхом надсилання повідомлення з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими зобов'язаннями згідно з умовами договору, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором, який відповідачем не спростовується, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказана заборгованість підлягає стягненню з останнього в повному розмірі.
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Однак, з огляду на складність справи та виконані роботи, ціну позову та розмір задоволених вимог, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. 00 коп. не відповідає переліку/вартості виконаних робіт та критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 3 000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. та 3 000 грн. 00 коп. за надання правничої допомоги.
Керуючись ст.ст. 263-265, 282 ЦПК України, ст. ст. 514, 516, 526, 530, 599, 610, 611, 1082 ЦК України,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. № 15, офіс 118/2) задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. № 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822)
- суму заборгованості за кредитним договором № 4046151 від 10.10.2023 року в розмірі 24 660 (двадцять чотири тисячi шістсот шістдесят) гривень 00 копiйок, які складаються з заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 13680,00 грн., нараховані позивачем проценти за 133 календарних днів - 7980,00 грн.
- суму заборгованості за кредитним договором № 7131777 від 03.10.2023 року в розмірі 52 984 (п'ятдесят двi тисячi дев'ятсот вісімдесят чотири гривнi) 00 копiйок, які складаються з заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 10000,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 18308,00 грн., нараховані Позивачем проценти за 124 календарних днів - 24676,00.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. № 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. № 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Сторонам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 07 липня 2025 року.
Суддя: Н.Г.Скользнєва